Шпаргалки з філософії

I. Альтернативні тести (так чи ні, пояснення) (перша версія)

1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? – Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа), або ідеальне (свідомість, дух).

2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? – Так. Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає.

3. Чи є агностики серед матеріалістів? – Немає. Агностики заперечують об’єктивне існування речей, явищ і процесів, а матеріалісти визнають об’єктивність світу, природи.

4. Чи є серед ідеалістів моністи? – Так. Наприклад Гегель. Він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею, яка існувала до появи світу і людини, тобто був об’єктивним ідеалістом. Те саме можна сказати і про об’єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало (первинне) брав світ ідей.

5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? – Так. І Платон, і Гегель визнавали об’єктивне існування речей.

6. Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? – Ні. В цілому суб’єктивний ідеалізм (Берклі, Юм) не визнавали об’єктивного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те, що дане людині у відчуттях, тобто існує тільки те, що сприймається суб’єктом (“Існувати значить бути сприйманим” Берклі).

7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? – Так. Упродовж всього історико-філософського процесу в центр філософії ставиться (залежно від вимог часу) різні проблеми: походження світу, його сутність (Стародавні Індія, Китай), космос (Греція), людина (Відродження), людське існування (екзистенціалізм) тощо.

8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? – Ні. До появи марксизму існували матеріалістичні течії в філософії: чарвака в Індії, атомістична теорія Демокрита в Греції, французький матеріалізм 18 ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? – Так. Це брахманізм, буддизм, гілозоїзм стародавніх греків (Анаксімандр), Дідро, Кабаніса (18 ст.).

10. Чи може за Аристотелем матерія існувати без форми? – Так. За Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми (субстрат), а вгорі – існує форма без матерії, або форма всіх форм (Теос). Вчення про неї він назвав теологією.

11. Чи тотожні філософські поняття “мова” й “мовлення”? – Ні. Мова – це соціально закріплена лексична і граматична системи, які для індивіда виступають як об’єктивно існуючі, а мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто мовна діяльність. Воно завжди має індивідуальний характер. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і його результат. Мова реалізується через мовлення.

 

 

12. Чи існує у світі суб’єктивна компонента? – Так. Суб’єктивною компонентою у світі виступає свідомість людини, весь комплекс внутрішнього світу суб’єкта.

13. Чи є загальне в одиничному? – Так. В одиничному завжди присутнє загальне як те спільне і істотне, що об’єднує його з іншим одиничним.

14. Чи тотожні поняття “причинність” і “каузальність”? – Так. Казуальність (від лат. кауза – причина) – це те саме, що й причинність.

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим? – Так. Необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями – необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей, а випадковість є формою існування необхідності.

16. Чи тотожні поняття “народонаселення” і “суспільство”? – Ні. Народонаселення – це все населення певного краю чи країни. Це поняття є категорією етнічною, а суспільство – категорія соціальна, що означає історично визначений тип соціальної системи.

17. Чи тотожні поняття “індивід” і “особистість”? – Ні. Індивід – це неповторні риси людини, якими вона наділена від природи, а особистість – це соціально сформовані особливості людини.

18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії? – Ні. Немає науки індійської, німецької, української, а філософія є. Не може існувати наук, які взаємно заперечують одна одну, а такі філософські вчення є – матеріалістичні і ідеалістичні.

19. Чи тотожні поняття “культура” і “цивілізація”? – Ні. Хоча поняття “культура” і “цивілізація” тісно пов’язані між собою, вони не є тотожними, бо культура – це насамперед сфера духовного в суспільстві і людині, а цивілізація – це в першу чергу сфера громадянського суспільства, рівень розвитку техніки, правових і політичних норм, ступінь захищеності прав і свобод людини, міра гуманізованості суспільства. Водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру, як це робили Шпенглер та Бердяєв.

20. Чи є в істині релятивне? – Так. Всяка істина містить у собі елемент релятивного (відносного). Адже істина – це процес, в ході якого окремі сторони істини уточнюються, розширюються чи звужуються, або й відкидаються зовсім.

21. Чи є в істині абсолютне? – Так. В усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання, тобто такого, яке з розвитком науки і практики залишатиметься сталим.

22. Чи може свобода бути абсолютна? – Ні. Свобода не може бути абсолютною, оскільки вона кінчається там, де починається свобода і право іншої людини.

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? – Не визнає, бо вважає, що сутність Христа і його природа є виключно божественною, духовною, а не тілесною, земною. Офіційний погляд церкви – Христос має дві природи – божественну і тілесну, оскільки був народжений людиною (земною жінкою).

24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? – Так, визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Джордано Бруно, Бенедикт Спіноза і Григорій Сковорода.

25. Чи визнає апологетика античну філософію? – Так, визнає. Бо апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Христа. Апологети, тобто ранньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор), широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів і вчених.

26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? – Так. Схоластика надзвичайно широко застосовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття Бога, так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П’єр Абеляр), так і пізньої схоластики (13-14 ст. – Фома Аквінський, Дунс Скот, Вільям Оккам та ін.).

27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? – Так, визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. “Лекцій по історії філософії” в Сирії, особливо в містах Бейрут, Антіохія, Едес, існували потужні наукові центри, які становили собою з’єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагіри (Альфарабі, Авіценна, Аверроес).

28. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди.

29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Так, погоджуються. Їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї (поняття).

30. Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкту пізнання? – Так. Об’єкти існують незалежно від того, чи сприймаються вони об’єктами чи ні. Існування об’єктивного світу не залежить від пізнання його суб’єктами.

ІІ. Альтернативні тести (друга версія)

31. Особистістю народжуються, або стають? – Стають. Народжуються індивідом, а особистість формується суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням.

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? – Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду.

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? – Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є.

34. Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне? – Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

35. Що відображає сутність явища за Кантом – “річ у собі” або “річ для себе”? – "Річ у собі". За Кантом, "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю в собі". Саме їй належить світ сутностей.

36. Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, або представником суб’єктивного ідеалізму? – Гегель був представником об’єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об’єктивно існувала абсолютна ідея.

37. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? – Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів.

38. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? – Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

39. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія грунтується на раціональному витлумаченні світу.

40. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

41. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? – Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, філософія доби феодалізму, філософія буржуазного суспільства, філософія доби розвинутого соціалізму.

42. Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною? – Схоластична філософія була теоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був Бог (Теос).

43. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? – Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу.

44. Філософія Відродження була “техноцентричною” або антропоцентричною? – Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (антропос) і все, що пов’язане з її діяльністю.

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? – Суспільний договір є договором між народом і владою.

46. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? – Для софістів головним було не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічної правильності приховували навмисне перекручення істини: істину видати за хибність, хибність - за істину, добро-за зло, зло - за добро і т.п.

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? – Детермінізм надає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з’ясувати об’єктивно існуючі причинно-наслідкові зв’язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.

 

 

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? – Індетермінізм надає. перевагу випадковості, оскільки він взагалі заперечує об’єктивне існування причинності.

49. Апологетика є характеристикою патристики або схоластики? – Апологетика є характеристикою патристики, бо вона відноситься до того раннього періоду становлення християнського богослов'я, коли отці церкви (патери) змушені були захищати християнське віровчення (бути його апологетами) від численних нападок світської влади і язичницьких філософів.

50. Хто засновник томістської філософії: Фома Невіруючий або Фома Аквінський? – Засновником томістської філософії є Фома (Тома) із Аквіну.

51. Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності, або політеїзм стародавніх греків? – Філософія Відродження (Ренесанс) відродила гармонійну людину доби античності, бо це збігалося уявленнями Ренесансу про сутність і призначення людини. Адже в центр своєї філософії Відродження поставило саме людину.

52. Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм або геліоцентризм? – Натурфілософію Відродження характеризує геліоцентризм, бо саме в цю добу Миколай Копернік створив свою геліоцентричну систему.

53. Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок або законів? – Макіавеллі абстрагувався від морально-етичних оцінок норм і законів права і політики, чим вперше в європейській філософії і юриспруденції відділив мораль від політики і права.

54. Що може стимулювати людську працю за Мором: примус або висока мораль? – За Томасом Мором стимулювати людську працю може тільки висока мораль, а не примус. Там, де примус, там немає ні свободи праці, ні моральних стимулів до підвищення її продуктивності, як це було в добу рабовласництва чи феодалізму.

55. Які якості за Локком є первинними: смак, звук, колір або форма, простір, рух, спокій? – За Локком, первинними-якостями є форма, розмір, довжина, вага і т.п., тобто ті якості, які є об’єктивними і не залежать від будови і стану органів чуття суб’єкта, які відбивають властивості предметів у об'єктивній формі.

56. Які якості є вторинними за Локком: густина, протяжність, число або колір, смак, звук? – Вторинними якостями, за Локком, є колір смак, звук, запах.

57. Як можна подолати “відчуження” за Марксом: шляхом знищення приватної власності або шляхом підвищення свідомості людей? – За Марксом, відчуження можна подолати тільки шляхом знищення приватної власності, бо лише вона дає можливість привласнювати результати праці інших людей (товари,.вироби ремісників, твори мистецтва і літератури).

58. Що є основою неповторності людини за Юркевичем: розум або серце? – Основою неповторності людини, за П.Д. Юркевичем, є не розум, а серце, бо тільки в ньому зосереджена сутність людини і її духовний стрижень.

 

 

59. Світ символів за Сковородою: це Біблія або логіка? – За Сковородою, світ символів - це Біблія. На його думку, Біблія є не звичайна книга, де написане слід розуміти прямо (буквально, текстуально), а переносно, символічно, бо текст Біблії - це прихований зміст і зібрання символів, які нам треба навчитись розшифровувати, за видимим бачити невидиме.

60. Чим є праця за Лютером: покликом або тягарем? – За Лютером, праця є покликанням, а той, хто працює за покликанням, не сприймає працю як тягар, а як Боже благословення, як Божий заповіт.

III. Тест на пошук визначеного поняття (дефініендума) по його визначенню (дефініенсу)

61. Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам в почуттях?- Матерія

62. Що у філософії визначається як єдність сутності і існування?- Буття

63. Що у філософії визначається як теорія пізнання?- Гносеологія

64. Що у філософії визначається як вчення про світ?- Світогляд

65. Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?- Аксіологія

66. Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?- Методологія

67. Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії? – Історія філософії

68. Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?- Міра

69. Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?- Час

70. Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?- Простір

71. Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій?- Випадковість

72. Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій?- Необхідність

73. Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?- Стрибок

74. Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ процесів, що є взаємовиключними?- Протилежність

75. Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкту або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів?- Якість

76. Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що знаходяться у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?- Кількість

77. Яку філософську категорію визначають як соціально організоване виробництво різновиду знання?- Наука

78. Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?- Творчість

79. Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту?- Істина

80. Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкту й об’єкту, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідне до потреб суб’єкта?- Практика

81. Що у філософії визначають як міру людського у людині?- Гуманність

82. Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?- Ідея

83. Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?- Праця

84. Що у філософії визначають як діяльність на грунті пізнання необхідності?- Свобода

85. Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?- Прогрес

86. Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість? – Зняття (діалектичне заперечення)

87. Що у філософії визначається як джерело розвитку? – Боротьба протилежностей

88. Що у філософії визначають як здійснену можливість?- Дійсність

89. Яка філософська категорія відображає відносність істини?- Релятивність

90. Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?- Антитеза

V. Тест “Доповнення”

121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний; 2) класичний; 3) еліністичний; 4) римський;

122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний; 2) епічний; 3) індуїстський (брахманський);

123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика; 2) патристика; 3) схоластика;

124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм; 2) неопозитивізм; 3) постпозитивізм;

125. Доповнити етапи розвитку філософської думки: 1) докласична доба; 2) класична; 3) некласична (новітня);

126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження; 2) опис; 3) вимір; 4) експеримент;

127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція: 2) дедукція; 3) аналогія;

128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація; 2) формалізація; 3) моделювання;

129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття; 2) сприйняття; 3) уявлення;

130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття; 2)судження; 3) умовивід;

131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія; 2) загально-наукова мет.; 3) спеціальна мет.;

132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвініська); 2) формаційна; 3) цивілізаційна; 4) соціологічна;

133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання; 2) мета пізнання;3) критерій істини; 4) джерело і рушійна сила пізнання;

134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні; 2) прагматичні; 3) моральні; 4) естетичні;

135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби; 2) інтереси; 3) цінності-;

136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення; 2) розвиток продукт. сил; 3) рівень культури і моралі; 4) рівень демократії і свободи;

137. Доповнити основні суб”єкти суспільного розвитку: 1) великі соціальні групи; 2) малі соціальні групи; 3) особистості;

138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість; 2) художня; 3) технічна; 4) соціальна

139. Доповнити структуру психіки людини за Фрейдом: 1) воно; 2) Я (его); 3) Над-Я (супер-его);

140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна; 2) моральна; 3) соціальна; 4) релігійна;

141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей; 2) людини (індивіда); 3) соціальне; 4) буття індивідуалізованого та об’єктивного духовного;

142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична; 2) правова; 3) філософська; 4) релігійна; 5) моральна; 6) естетична;

143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина; 2) поле; 3) фіз.. вакуум; 4) антиматерія;

144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух: 2) спокій; 3) простір; 4) час;

145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення; 2) самосвідомість; 3) рефлексія; 4) предметність

146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором; 2) природа; 3) дух;

147. Доповнити ступіні заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза; 2) антитеза; 3) синтез;

148. Доповнити елементи системи натурального права за Локком: 1) право на життя; 2) на свободу; 3)на власність;

149. Доповнити можливі шляхи пізнання за Беконом: 1) шлях павука; 2) мурашки; 3) бджоли;

150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів; 2) аналіз (поділ предмета дослідження на стільки частин, наскільки це можливо);3) синтез (перехід від простого до складного, а потім об’єднання елементів аналізу в єдине ціле); 4)енумерація (робити повний перелік настільки повним, щоб у ньому ніщо не було пропущено);