РОЗРАХУНОК
1. Необхідна витрата тепла на гаряче водопостачання душової установки за розрахунковий період: Qг.в. = 1,2 ∙а∙ с∙ (tг.в. – tх.в.)∙ N∙ n, (1) де а – витрата гарячої води на 1 чоловіка у день. Приймаємо с = 4,19 кДж/(кг∙ К) – теплоємність води; n = 31 + 30 + 31 + 31 + 30 = 153 дні. Qг.в. = 1,2 ∙120∙ 4,19∙ (50 – 20)∙ 100∙ 153 = 27,7∙107кДж/сезон=277ГДж/сезон. 2. Визначення денного надходження сумарної (прямої+розсіяної) Е і розсіяної Ер сонячної енергії. За даними метеоспостережень Державної метеослужби України в таблиці 1.1 представлені дані по Е і Ер для географічного місця селища Ялта [1].
Таблиця 1.1 – Денне надходження сумарної Е і розсіяної Ер сонячної радіації для с. Ялта по місяцях [МДж/(м2∙день)]
3. Визначення надходження сумарної сонячної енергії за сезон, МДж/м2∙ місяць (Есез): Травень: 20,52∙ 31 = 636,1 МДж/(м2×міс); Червень: 22,66∙ 30 = 679,8 МДж/(м2×міс); Липень: 23,62∙ 31 = 732,8 МДж/(м2×міс); Серпень: 20,79∙ 31 = 644,5 МДж/(м2×міс); Вересень: 16,96∙ 30 = 508,8 МДж/(м2×міс); Отримані дані характеризують кількість сонячної енергії, що падає на 1 м2 горизонтальної плоскої поверхні. Для одержання максимальної кількості сонячної енергії пласка поверхня КСЕ повинна знаходитися під визначеним кутом до площини земної поверхні (до обрію). За практичними даними оптимальний кут нахилу сонячного колектора до обрію складає: b = j + 15° – для систем опалення; b = j – для систем гарячого водопостачання цілорічної дії; b = j – 15° – для систем сезонної (літньої) дії. Для даної задачі β=φ–15˚=29˚. Тому необхідно зробити перерахунок для похилої поверхні, вводячи коефіцієнт R. 4. Визначення поправочного коефіцієнта перерахунку кількості сонячної енергії з горизонтальної поверхні на похилу поверхню сонячного колектора з південною орієнтацією. Коефіцієнт R дорівнює сумі трьох складових, відповідно прямого, розсіяного і відбитого сонячного випромінювання:
де Ер – середньомісячна денна кількість розсіяного сонячного випромінювання, що надходить на горизонтальну поверхню (таблиця 1.1); Е – сумарна середньомісячна денна кількість сонячного випромінювання, що надходить на горизонтальну поверхню (таблиця 1.1); Rп – середньомісячний коефіцієнт перерахування прямого сонячного випромінювання з горизонтальної на похилу поверхню; ρ – коефіцієнт відбивання (альбедо) поверхні Землі і навколишніх тіл, прийнятий для розрахунків сонячних установок рівний 0,7 - для зими і 0,2 - для літа. Величина Rп розраховується по формулі:
де δ – відхилення сонця в середній день місяця, град (кут між лінією, що з'єднує центри Землі і Сонця, і її проекцією на площину екватора).
1 – колектор сонячної енергії (КСЕ); 2 – водяний колектор; 3 – розширювальний бачок; 4 – бак-акумулятор; 5 – теплообмінник; 6 – зворотний клапан; 7 – душова установка
Рисунок 1.1 – Сонячна нагрівальна установка
Відхилення Сонця δ на протязі року безупинно змінюється від Відхилення сонця в даний день року можна визначити по формулі:
де n – порядковий номер дня, відлічений від 1 січня. При розрахунку сонячних установок у якості n звичайно береться номер середнього розрахункового дня місяця для І – ХІІ місяців року. У таблиці 1.2 приводяться дані n і d для середнього дня кожного місяця.
Таблиця 1.2 – Відмінювання Сонця для середнього дня кожного місяця року
Годинний кут ω, що використовується у формулі (3) – це кут, що лежить в екваторіальній площині між проекцією радіуса Землі в географічній точці сонячної установки і проекцією лінії, що з'єднує центри Землі і Сонця. Наприклад кут ω = 0 у сонячний полудень, у 1 г дня відповідає 15°, опівночі 180°. При ω<90° він має знак “+”, а при 90°–знак “-”. Годинний кут заходу (сходу) Сонця для горизонтальної поверхні визначається по формулі:
Як годинний кут заходу Сонця для похилої поверхні з південною орієнтацією приймають меншу з двох величин: ωз чи величину ωз.н., розраховується за формулою:
Визначимо годинний кут для пласкої і похилої поверхні по формулах (5) і (6), використовуючи значення δ таблиці 1.2, і дані розрахунку зведемо в таблицю 1.3.
Таблиця 1.3 – Розрахункові значення ωз і ωз.н. для літніх і весняних місяців року
Як годинний кут заходу Сонця для розрахунку величини Rп у формулі (3) для похилої поверхні з південною орієнтацією використовують меншу з двох величин ωз чи ωз.н. таблиці 1.3. Як видно з даних цієї таблиці, у формулі (3) треба використовувати значення ωз.н. Підставимо відомі й отримані розрахунком значення кутів у формулу (3) для визначення величини Rп. Дані розрахунку для кожного місяця зведемо в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 – Коефіцієнт перерахування сонячного випроміню-вання для похилої поверхні КСЕ
Розрахунок величини R з використанням розрахованих значень Rп і значень величин Еміс і Ер ведеться по формулі (2), а дані зводяться у таблицю 1.5.
Таблиця 1.5 – Коефіцієнт перерахування значення R
5. Розрахунок денного надходження сумарної Ек сонячної енергії, що падає на похилу поверхню сонячної установки за літній сезон: 6. Розрахунок площі поверхні колектора сонячної енергії (КСЕ)
де η – коефіцієнт корисної дії КСЕ. З досвіду експлуатації КСЕ η стаціонарних сонячних установок з похилими пласкими теплоприймачами, орієнтованими на південь складає η = 0,65 – 0,75 [1]. Для розрахунку приймаємо η = 0,70 і загальна площа поверхні всієї установки складе:
7. Обсяг водяного акумулятора теплоти складе: V = Vуд∙ F, (8) де Vуд=0,05–0,07м3/м2 для сонячних колекторів з водяним заповненням [1]. Для розрахунку приймаємо Vуд = 0,06 V= 0,06∙ 116,7 = 7,0 м3. 8. Річна економія палива складе:
де
Дані для розрахунку наведені в додатках А і Б.
|