О.М. ОбушенкоЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи підполковник міліції О.М. Обушенко
_______________ 2014 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ УКРАЇНСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)
напрям підготовки 6.030401 – «Правознавство» для курсантів 1 курсу факультетів підготовки фахівців для підрозділів слідства та підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції
Дніпропетровськ – 2014 Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» для курсантів 1 курсу факультетів підготовки фахівців для підрозділів слідства та підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції, за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство». – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2014. – 48 с.
РОЗРОБНИКИ: Крашеніннікова Т. В., кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Поповський А. М., доктор філологічних наук, професор кафедри мовної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
Розглянуто на засіданні кафедри мовної підготовки _______________2014, протокол №___
Рекомендовано Науково-методичною радою університету _______________2014, протокол №____
Завідувач кафедри мовної підготовки
______________________ (Н. О. Побережна)
«_____»___________________ 20___ року
© Крашеніннікова Т. В., 2014 рік © Поповський А. М., 2014 рік ©ДДУВС, 2014 рік 1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 1:2
2. Мета та завдання навчальної дисципліни Метою викладання навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» є усвідомлення системи української мови й розкриття особливостей її функціонування передусім у межах офіційно-ділового стилю та його підстилів – адміністративного, законодавчого, юридичного.
Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» є - систематизація знань з української мови взагалі й професійного спілкування; - сформування вмінь щодо написання, складання та перекладу професійних текстів; - забезпечення оволодіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики й правилами мовного етикету в межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь; - збагачення запасу загальновживаної й професійної лексики.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми, курсанти, студенти, слухачі повинні: знати: 1) на понятійному рівні: питання щодо правового статусу державної мови, Конституційні засади функціонування мов в Україні; поняття норми як основи сучасної української літературної мови; поняття стилю як визначника характеру усного та писемного професійного спілкування; 2) на фундаментальному рівні: закономірність використання мови в правоохоронній діяльності; проблему текстуальності права; специфіку сучасної української юридичної терміносистеми; 3) на практично-творчому рівні: основи професійної комунікації в писемній та усній формах; ідентифікувальні ознаки мовлення, що мають важливе значення при проведенні експертиз; основні методи та прийоми редагування фахового тексту. вміти: 1) на репродуктивному рівні:вільно володіти українською мовою; використовувати свої знання у практичній діяльності при спілкуванні із громадянами, іншими правоохоронцями; 2) на алгоритмічному рівні:володіти технікою вибору слів синонімів, професіоналізмів, юридичних понять і термінів; редагування у ході професійної діяльності; 3) на евристичному рівні:самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови; користуватися лексикографічними джерелами; дотримуватись послідовності, логічності, точності, стислості, повноти, достовірності викладу думок у писемному мовленні; 4) на творчому рівні:культивувати український мовленнєвий етикет; редагувати писемні та усні тексти правознавчого характеру щодо переконливості, аргументованості, доказовості, зрозумілості, дохідливості, ясності інформації; удосконалювати професійну мовленнєву культуру працівника міліції.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 год. / 3 кредити ECTS. Вони поділені на 2 семестри: 1 семестр – 54 год. / 1 кредит; 2 семестр – 54 год. / 2 кредити.
3. Програма навчальної дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕМА 1. ВСТУП. ПРИРОДА І СУТНІСТЬ МОВИ. УКРАЇНСЬКА МОВА В ЗАКОНОДАВСТВІ Питання сутності мови входить в коло найважливіших питань сучасної лінгвістики і всіх дисциплін, які з нею так чи інакше пов'язані. У науці відомі ряд поглядів на природу мови: 1) мова – явище біологічне; 2) мова – явище психічне або психологічне; 3) мова – явище соціальне; 4) мова – система знаків. Мова – складне і багатостороннє явище, яке неможливо розглядати лише з одного боку. Кожен з розглянутих підходів по-своєму правильний, але щоб визначити природу мови більш точно, доводиться звернутися до всіх її аспектів, пам'ятати про її біологічну природу, не забувати про соціальний бік, розглядати з точки зору людської психіки і сприймати як систему знаків. Такі підходи до розуміння природи і сутності мови є основними. Правовий статус української мови в Україні сьогодні визначає Конституція України, прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 року, Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року, Концепція державної мовної політики. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має ознайомити курсантів з науковими та політичними поглядами на мову. Ключові слова:мова, українська мова, Конституція України, Закон України, мовна політика. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: питання щодо правового статусу державної мови, Конституційні засади функціонування мов в Україні; організаційну систему мови, закономірність її використання в професійній діяльності. Треба вміти: самостійно працювати над удосконаленням знань з української мови.
ТЕМА 2. МОВНА КОМПЕТЕНЦІЯ Професійна комунікативна компетенція. Мовна компетенція. Лексична компетенція. Граматична компетенція. Семантична компетенція. Фонологічна та орфоепічна компетенція. Орфографічна компетенція. Пунктуаційна компетенція. Мовленнєві вміння: уміння говорити, слухати, читати, писати. Мовна компетенція – це потенціал лінгвістичних знань людини, сукупність правил аналізу і синтезу одиниць мови, які дають можливість будувати й аналізувати речення, користуватися системою мови з метою спілкування. Зміст мовної компетенції як засвоєння категорій і одиниць мови та їх функцій, вивчення закономірностей і правил оволодіння системно-структурними утвореннями семантичного, синтаксичного, морфологічного, фонологічного характеру, які необхідні для розуміння і побудови мовлення; здатність розуміти й реалізувати граматичну природу висловлювання. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має ознайомити курсантів з поняттям «мовна компетенція як потенціал лінгвістичних знань людини», а також з’ясувати важливість мовної компетенції для структурування і погодження граматично коректних висловлювань мовою спілкування відповідно до комунікативних цілей спілкування. Ключові слова:мова,мовна компетенція, лінгвістика, мовлення, граматика, лексика. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: визначення поняття «мовна компетенція», її структуру та види. Треба вміти: самостійно проаналізувати та вільно застосувати види мовної компетенції через її складові – знання, вміння та навички. ТЕМА 3. ЮРИДИЧНА ЛЕКСИКОГРАФІЯ З історії української юридичної лексикографії. Комбіновані (перекладні й тлумачні) юридичні словники. Принципи укладання юридичних словників. Сучасні загальноюридичні словники. Значення етимологічних словників для юридичної діяльності. Лексикографія – (гр. lexikos – словесний, словниковий; grapho – пишу) розділ мовознавства, об’єктом вивчення якого є принципи систематизації слів та стійких словосполучень. Предметом лексикографії є практика укладання словників різних типів. Словник – це зібрання, реєстр слів (словосполучень, фразеологізмів, морфем та ін. мовних одиниць), розташованих у певному порядку, як правило – алфавітному. Практична лексикографія (укладання словників різних типів) спирається на теоретичні здобутки багатьох дисциплін – не лише лексикології та семасіології, як своєї основної бази, а й граматики, фонетики, історичної граматики, діалектології, зокрема юридичних наук. Українська лексикографія має давню традицію, початок якої фактично збігається з виготовленням у Києві найдавніших списків і копій південнослов’янських текстів, а потім появою перекладів з грецької мови і власних оригінальних творів. Юридична лексикографія є самостійним науковим напрямком, що має на меті повну інвентаризацію, опис і впорядкування юридичної термінології. Під цим терміном також розуміють сукупність юридичних словників і наукових праць з цієї галузі. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: повинні навчитися добирати лексику залежно від заданої тематики, орієнтуватися у виборі словників. Ключові слова:лексика, словник, енциклопедія, типи словників. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: специфіку сучасної української юридичної терміносистеми. Треба вміти: користуватися лексикографічними джерелами; правильно добирати слова для використання в професійній діяльності. ТЕМА 4. СПЕЦИФІКА МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ Усне літературне мовлення. Мовленнєвий етикет. Види мовленнєвого етикету (вітання, звертання, знайомство, вибачення, запрошення, комплімент, скарга, втішання, несхвалення, прощання). Фатичне спілкування. Милозвучність української мови. Мова – єдина, цілісна складна знакова система, точніше система систем: фонем, морфем, слів, словосполучень, речень, яка служить не лише засобом комунікації, обміну думками, закріплення думок, а й засобом їх формування – адже мислення здійснюється на мовній основі, а мова завжди осмислена. Вона живе тільки у мовленні, без нього вона буде мертвою. Мовлення – функціонування мови в процесах вираження обміну думок, конкретна форма існування мови як особливого виду суспільної діяльності. Усна форма літературної мови обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства. Досить важливим є вивчення мовленнєвого етикету – правил мовленнєвої поведінки, вони закріплені в системі стійких висловів, прийнятих даним колективом носіїв цієї мови на певному етапі розвитку суспільства в особливих ситуаціях спілкування. Головне призначення етикету, в тому числі й мовленнєвого, – встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже мета спілкування – вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки об´єкта спілкування суб´єктом. Роль і значення теми для діяльності правоохоронців: Тема має зосередити увагу курсантів на вмінні застосовувати ними універсальні величини усного мовлення у професійному спілкуванні. Ключові слова: уснемовлення, мовленнєвий етикет, милозвучність, професійне спілкування. Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми: Необхідно знати: основи професійної комунікації в усній формі. Треба вміти: правильно використовувати види мовленнєвого етикету; володіти технікою вибору слова для використання в професійній діяльності; добирати мовні засоби відповідно до функціонально-стильового різновиду і жанру мови.
|
