Студопедия — Зона можливого ураження. 5 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зона можливого ураження. 5 страница






64. Гідродинамічні-небезпечні об’єкти. Можливі наслідки зруйнування дамб та гребель.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт –це споруда або утворення природи, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руйнування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб'єктам господарської діяльності і навколишньому природному середовищу. Аварії на напірних гідроспорудах (греблях, дамбах) відносять до найбільш небезпечних для населення і навколишнього середовища техногенних аварій. Особливо катастрофічні наслідки виникають при руйнуванні гідроспоруд з проривом напірного фронту. Такі аварії, що призводять до неконтрольованого поширення з великою швидкістю води у вигляді хвиль прориву, прийнято визначати як гідродинамічні аварії (ГДА). При розташуванні в басейні ріки каскаду напірних гідроспоруд гідродинамічна аварія від руйнування греблі, що розташована вверх за течією, при несприятливому збігові обставин (проходження природного паводку, відмова водоскидних споруд внаслідок різних причин тощо), може призвести до послідовного, згідно з так званим ефектом «доміно», руйнування гребель, розташованих вниз за течією, й розвитку каскадної ГДА. Катастрофічні затоплення на території України можливі в результаті прориву гребель, руйнування великих гідровузлів на річках Дніпро, Дністер, Південний Буг та інші. Найбільшою потенційною небезпекою є прорив гребель Дніпровського каскаду гідровузлів (Київського; Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського, Запорізького, Каховського) із загальним запасом води понад 43 км3. При їх руйнуванні зона затоплення може охопити територію семи областей України із загальною площею до 7 тис. км2. А при руйнуванні усіх гребель на території! України під затоплення можуть потрапити території десяти областей загальною площею] понад 8 тис. км2 з населенням майже 1,8 млн. осіб, в зоні затоплення може опинитись! понад 530 населених пунктів та близько 470 важливих об'єктів господарського! призначення.

 

65.Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.

Найпростіші засоби захисту органів дихання - ватно-марлева пов'язка. Ватно-марлева пов'язка вигот-ся із шматка марлі розміром 100x50 см. Його розстеляють на столі, посередині кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи. Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.Для захисту органів дихання людей у системі ЦЗ є протигази. Вони захищають органи дихання, обличчя й очі людини від радіоакт. речовин, небезпечних хім.. сполук і бактер. речовин, що знаходяться у повітрі. Ізолюючі протигази є спец. засобами захисту органів дихання, очей, обличчя від усіх небезпечних речовин, що містяться в повітрі. Застосовують їх, якщо фільтруючі протигази не забезпечують захист, а також коли у повітрі недостатньо кисню. Фільтруючі протигази при такому зараженні використовувати заборонено.

 

66.Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.

Щоб уберегти продукти харчування і воду від зараження радіоактивними речовинами, необхідно, насамперед, ізолювати їх від зовнішнього середовища.

У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і води від зараження є збереження їх у тарі, що герметически закривається, або використання для їхнього укриття захисних матеріалів (поліетиленової плівки, щільної папір, клейонки і т.п.). Хліб, сухарі, кондитерські вироби варто загорнути в щільний папір і укласти в металеві кастрюли, поліетиленові мішки. Цукор, муку, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу. Для більшої надійності ці продукти краще укласти в коробки, ящики, які викладені зсередини клейонкою або іншим плівковим матеріалом. Гарний захист м'яса, ковбас, рибних виробів забезпечують домашні холодильники.

Олія, молоко, рослинні жири краще зберігати в металевих або скляних банках із кришками, що щільно закриваються. Для захисту овочів варто використовувати дерев'яні ящики, а потім укрити їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості можна використовувати погреби, підпілля, овочесховища, склади й інші, спеціально підготовлені помешкання. У них повинні бути забиті щілини в стінах, дверях, вентиляційні отвори.

Для захисту води варто використовувати термоси, графини, цебра, бідони, ванни. Весь посуд повинний, закриватися щільними кришками, а цебра і ванни накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину в добу від 10 до 15 літрів, тільки для приготування їжі необхідно від 3 до 5 літрів.

У містах і населених пунктах, де є система водопостачання, подача води відбувається по трубам із водопровідною арматурою, що забезпечує надійний її захист.

 

67.Надання першої медичної допомоги ураженим СДОР

Медична допомога ураженим ОР і СДОР є невідкладною і відрізняється своєю специфікою.

Особливістю надання допомоги ураженим є послідовність виконання слідуючих заходів:

- припинення подальшого надходження отрути в організмі;

- застосування специфічних протиотрут (антидотів);

- відновлення і підтримання функцій життево важних систем організму (дихання, кровообігу);

- застосування засобів симптоматичної терапії.

Перша медична допомога надається на місці ураження чи в ближніх схованках і направлена на усунення перших признаків ураження ОР і попередження розвитку важких уражень. Надається вона самими військово-службовцями в порядку само- і взаємодопомоги, а також особовим складом підрозділів, які виділяються для рятувальних робіт Санітарні інструктори і фельдшери із складу цих підрозділів безпосередньо керують наданням першої медичноі допомоги і самі надають її найбільш тяжко ураженим.

Термін надання першої медичної допомоги складає до 5-10хв. з моменту надання симптомів інтоксикації, при цьому використовуються в першу чергу медичні засоби профілактики і надання медичної допомоги, які знаходяться в уражених. Слід відмітити, що застосування антидоту, який знаходиться в аптечці індив. найбільш ефективно в перші хвилини після появлення признаків інтоксикації і не попереджає розвитку важкої форми отруєння при його застосуванні через 5-10хв. і пізніше.

Обробка заражених ділянок шкіри в перші 1-2хв. попереджує ураження, через 5-10хв.- не виключає виникнення важкої форми отруєння.

68.Організація захисту персоналу у сховищі.

Сховища ЦО – це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження НС. Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження СДОР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР. Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей на протязі 2 діб. Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод. Вентиляція і опалення. Сховища оборудуються механічними системами припливної і припливно витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря на протязі всього часу перебування в них людей. Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції на протязі 48 годин і в режимі фільтровентиляції 12 годин. Для забезпечення водою сховище оборудується підключеним до зовнішньої водопровідної мереж і водопроводом. В сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод в зовнішню каналізаційну мережу.

69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.

Пост радіа. та хім. спостереження - позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту. Завдання:

· найбільш Макс. охоплення території, де здійснюється діяльність насел.;

· оперативний збір та узагальнення даних про радіац. та хім.обстановку;

· своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

· кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення.

Засоби. Об'єктові пости комплектуються та оснащуються приладами радіаційної (хімічної) розвідки та засобами індив. захисту за штатами і табелями(радіометр, рентгенометр, дозиметр, легкий захисний костюм, фільтруючий протигаз, респіратор Р-2 — на кожного, метеокомплект, захисні окуляри, засоби зв'язку та оповіщення). Склад: 3 чол.-командир і 2 розвідника:хімік,дозометрист).

 

70.Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.

Працівники здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР, сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрму місці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій. Черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальні служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.

 

1. Поняття про надзвичайну ситуацію. Надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

2. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру.

3. Надзвичайні ситуації воєнного часу.

4. Зона надзвичайної ситуації та її характеристика.

5. Надзвичайні ситуації об'єктового рівня.

6. Надзвичайні ситуації місцевого рівня.

7. Надзвичайні ситуації регіонального рівня.

8. Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня.

9. Аварія як подія техногенного характеру.

10. Катастрофа як подія з тяжкими наслідками.

11. Об' єкт підвищеної небезпеки.

12. Заходи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

13. Комплекс заходів запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

14. Комплекс заходів ліквідації надзвичайних ситуацій.

15. Зона можливого ураження.

16. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

17. Права громадянина України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

18. Інформування населення про небезпеку. Оповіщення населення про небезпеку. Сигнали оповіщення.

19. Спостереження і контроль за обстановкою і територією: мета, порядок організації та здійснення.

20. Укриття людей в захисних спорудах. Санітарні норми розміщення людей у сховищах. Фільтровентиляція сховищ.

21. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах радіоактивного зараження місцевості.

22. Порядок входу (виходу) у сховище (із сховища) в умовах хімічного зараження місцевості.

23. Евакуаційні заходи. Способи евакуації населення у заміську зону.

24. Послідовність загальної евакуації персоналу об'єкта та їх сімей у заміську зону.

25. Послідовність часткової евакуації персоналу об'єкта та їх сімей у заміську зону.

26. Заходи інженерного захисту населення і територій.

27. Заходи медичного захисту населення у надзвичайній ситуації.

28. Біологічний захист населення і територій. Режим карантину та режим обсервації.

29. Радіаційний захист населення і територій.

30. Хімічний захист населення і територій.

31. Організація хімічного контролю на об'єкті господарської діяльності.

32. Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

33. Режими функціонування Єдиної державної системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

34. Режими функціонування об'єкта господарської діяльності.

35. Режим підвищеної готовності об'єкта господарської діяльності.

36. Режим надзвичайної ситуації на об'єкті господарської діяльності.

37. Прогнозування масштабів і наслідків аварії на атомних електростанціях з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

38. Прогнозування масштабів і наслідків аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин.

39. Оцінка радіаційної обстановки на об'єкті.

40. Оцінка хімічної обстановки на об'єкті.

41. Оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об'єкті.

42. Засоби індивідуального захисту органів дихання людини: призначення, принцип дії, порядок застосування.

43. Завдання Цивільного захисту населення в Україні.

44. Об'єктові формування, їх призначення. Приведення об'єктових формувань в готовність до дій у надзвичайних ситуаціях.

45. Заходи підвищення „стійкості" об'єкту у надзвичайних ситуаціях.

46. Планування захисту персоналу об'єкту у сховищах.

47. Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи на об'єкті у надзвичайній ситуації.

48. Організація радіаційної і хімічної розвідки під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

49. Організація дозиметричного контролю на об'єкті під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

50. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта хімічними речовинами.

51. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта радіоактивними речовинами.

52. Організація та здійснення часткової санітарної обробки при зараженні об'єкта біологічними засобами.

53. Повна санітарна обробка персоналу об'єкта.

54. Дезактивація майна об'єкта.

55. Дезактивація території об'єкта.

56. Дегазація майна об'єкта.

57. Дегазація території об'єкта.

58. Дезинфекція майна об'єкта.

59. Дезинфекція території об'єкта.

60. Матеріальне та фінансове забезпечення заходів захисту персоналу і територій об'єкта у надзвичайній ситуації.

61. Сили територіального підпорядкування (району), що можуть надати допомогу персоналу об'єкту в умовах надзвичайної ситуації.

62. Сили Цивільного захисту України.

63. Формування Цивільного захисту об'єкта господарювання.

64. Гідродинамічно-небезпечні об'єкти. Можливі наслідки зруйнувань дамб та гребель.

65. Особливості застосування засобів індивідуального захисту в умовах зараження радіоактивними речовинами.

66. Захист продуктів харчування та води від зараження радіаційними речовинами.

67. Надання першої медичної допомоги ураженим СДОР

68. Організація захисту персоналу у сховищі.

69. Пост радіаційного та хімічного спостереження.

70. Дії персоналу при аварії на хімічно-небезпечному обєкті.

 

 

 







Дата добавления: 2015-08-12; просмотров: 402. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Пункты решения командира взвода на организацию боя. уяснение полученной задачи; оценка обстановки; принятие решения; проведение рекогносцировки; отдача боевого приказа; организация взаимодействия...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия