Завдання 2. Прогнозування радіаційної обстановки

За вихідними даними по варіанту розрахувати прогнозовану дозу опромінення, яку може отримати виробничний персонал підприємства при аварії на АЕС. При здійсненні розрахунків умовно прийняти, що напрямок вітру спрямований від міста аварії до об’єкту. Прийняти кількість зруйнованих реакторів рівним одному. Виробничий персонал на час аварії знаходиться на підприємстві. Тривалість перебування людей на об’єкті прийняти рівним 6 годинам.

Тип ядерної енергетичної установки, потужність зруйнованого реактора ВВЕР- 1000, вихід активності з реактора 30%, швидкість вітру 4 м/с, стан хмарного покрову суцільна, відстань від об’єкту до міста аварії 161 км, умови перебування людей на об’єкті - у виробничих одноповерхових будинках, час аварії- ніч.

 

Розв’язання:

1. за таблицею 2.8 – категорія стійкості атмосфери – інверсія. (швидкість вітру 4 м/с, стан хмарного покрову суцільна, час аварії- ніч);

2. за табл.. 2.10 – швидкість переносу переднього фронту хмари повітря – 10м/с.

3. за таблицею 2.9 – час формування сліду на об’єкті – 4 год.

4. за таблицею2.13 - Розміри прогнозованих зон забруднення на сліду хмари при аварії на РНО. Метеоумови - інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/сек

Розміри зон	Зони забруднення
М	А	Б	В	Г
Довжина, км					-
Ширина, км	4,4				-
Площа, км^2					-

 

5. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення – при відстані від місця аварії 161 км., об’єкт розташований на зовнішній зоні М.

6. Визначаємо час початку опромінення t_ОП. людей.

Так як, за умовами завдання під час аварії виробничий персонал знаходиться на підприємстві, то час початку опромінення людей приймаємо t_ОП = t_ПОЧ = 4 год.

За таблицею 2.16 [1] у залежності від зони забруднення (зона М) по часу початку опромінення і тривалості опромінення на перехресті (t_ОП = t_ПОЧ = 4 год) визначаємо дозу зони: Д_ЗОНИ = 0,11 рад.

7. Дозу опромінення розраховуємо за формулою:

Д_ОПР. = Д_ЗОНИ · К_ЗОНИ / К_ПОС,

К_ЗОНИ – коефіцієнт зони, який залежить від того, в якому місці зони розташований об’єкт (знаходять по приміткам до таблиць 2.16 – 2.20 [1]; для середини зони К_ЗОНИ приймається рівним одиниці);

де К_ПОС. - коефіцієнт послаблення, який показує, на скільки знижується доза опромінення в залежності від умов перебування людей в зоні (знаходять за таблицею 2.5 [1]).

К_ЗОНИ = 3,2, і оскільки об”єкт розташований на зовнішній межі зони М, то Д_ЗОНИ буде в 3,2 рази менше. За таблицею 2.5 [1], для виробничих примі­щень візьмемо К_ПОС = 6,5, тоді:

Д_ОПР. = Д_ЗОНИ / К_ЗОНИ / К_ПОС = 0,11 / 3,2 / 6,5 = 0,0053 рад.

 

Завдання №3 Довгострокове (оперативне) прогнозування хімічної обстановки

За вихідними даними провести довгострокове прогнозування хімічної обстановки з розрахунками глибини, ширини і площі прогнозованої зони хімічного зараження. Розрахувати кількість населення, яке може опинитися у ПЗХЗ, можливі втрати і їх розподілення по важкості. При визначенні глибини зони хімічного зараження обов’язково враховувати дію перешкод на шляху розповсюдження хмари отруйної речовини.

Таблиця 3.1 - Вихідні дані для здійснення довгострокового прогнозування хімічної обстановки.

	Номер варіанту
Тип НХР	водень фтористий
Кількість НХР в ємності зберігання, т
Висота обвалування, м	0,2
Глибина і ширина населеного пункту (км ´ км)	1,2 ´ 3
Площа населеного пункту, км2	2,5
Населення, тис. чол	2,5
Відстань від міста аварії до населеного пункту, км	0,6

 

Метеоумови: для оперативного планування приймаються лише такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 20⁰ С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360⁰.

 

Розв’язання

Для оперативного планування знайдемо глибину зони для 15 т фтористо­го водню. Оскільки дані для заданої НХР в таблиці 5.15 [1] відсутні, то знаходимо глибину зони для хлору і множимо її на поправочний коефіцієнт даний в таблиці 5.3[1] для даної речовини (фтористий водень).

Отже коефіцієнт К_НХР = 0,31. Глибина зони розповсюдження хмари зараження для хлору дорівнює 24,5 км. Тоді глибина зони для фтористого водню дорівнює: 24,5 × 0,31 = 7,60 км.

1. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 0,2 м коефіцієнт зменшення глибини, рівний» 1,06 (за таблицею 5.4 [1] знаходимо значення для хлору та множимо його на поправочний коефіцієнт), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

Г_таб = 7,60 / 1,06 = 7,2 км.

2. Знаходимо реальну глибину з урахуванням перешкод. Визначаємо залишок від глибини табличної за формулою [1]:

Г_{ост.таб} = Г_таб – R,

де R - відстань від міста аварії до перешкоди.

Тоді Г_{ост.таб} = 7,2 – 0,6 = 6,6 км.

За умовою задачі довжина населеного пункту L_пер. дорівнює 1,2 км, а так як Г_{ост.таб} >> L_пер. то глибину з урахуванням перешкод визначають по формулі: Г_{реал.з пер.} = Г_{ост.таб.} - L_пер. · К_ЗМЕН. + L_пер.,

де К_ЗМЕН. – коефіцієнт зменшення глибин перенесення хмари забрудненого повітря при різних умовах розповсюдження.

Для міської забудови і інверсії К_ЗМЕН. = 3,5. Тоді:

Г_{реал.з пер.} = 6,6 – 1,2 · 3,5 + 1,2 = 3,6км.

Загальна глибина реальна розраховується як сума:

Г_{заг.реал.} = R + Г_{реал.з пер.},

Г_{заг.реал.} = 0,6 + 3,6 = 4,2 км.

3. Ширина зони зараження розраховують за формулою[1]:

Ш = 0.3 Г_{заг.реал.} ⁿ,

де n дорівнює 0,6 для інверсії, 0,75 для ізотермії і 0,95 для конвекції.

Тоді Ш = 0,3 · 4,2^0,6 = 0,71км.

4. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить. S_ПЗХЗ = Ш · Г = 0,71 · 1,2 = 0,85 км² .

5. Площа населеного пункту складає 2,5 км². Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить 0,85 · 100 / 2,5 = 34 %.

6. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює: 2500 · 34 / 100 = 850 осіб.

7. Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:

легкі – до (850 · 25 / 100) = 212 осіб;

середньої важкості – до (850 · 40 / 100) = 340 осіб;

зі смертельними наслідками – до (850 · 35 / 100) = 298 осіб.

8. Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (швидкість переносу хмари за таблицею 5.7[1] дорівнює 5 км/год.) становить 0,6 / 5 = 0,12 годин.

9. Для оперативного прогнозування приймається j = 360 ⁰

10. Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:

S_ЗМХЗ = 3,14 · 0,71² = 1,58 км².

11. Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:

S_ПЗХЗ = 0,11 · 17,54² = 0,06 км².

 

Завдання № 4. Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, обладнання на вибухо – небезпечному підприємстві при вибуху горючої суміші всередині приміщення

За вихідними даними треба розрахувати ступень руйнування виробничого приміщення при вибуху горючої речовини всередині приміщення. Вільний об’єм приміщення прийняти як загальний об’єм помножений на коефіцієнт 0.8, тобто: V _ВІЛЬ. = 0.8 * V_ЗАГ.

Примітка: при відсутності довідкових даних про величину максимального тиску Р_МАХ. приймати його рівним 900 кПа.

В таблиці розміри приміщення дані у вигляді – довжина * ширина * висота приміщення, м.

 

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування

	Номер варіанту
Тип виробничого приміщення	Цегляні малоповерхові будинки (1–2 поверхи)
Розміри приміщення	20*4*4
Тип горючої речовини	ксилол
Маса речовини, кг	2,5

 

Розв’язання

1. Розраховуємо стехіометричній коефіцієнт кисню в реакції згоряння (формула ксилолу - С ₈ Н₁₀) за формулою [1]:

β = n_C + (n_Н + n_Х) / 4 - n_О,

де n_C, n_Н, n_Х, n_О - число атомів вуглецю, водню, галогенів, кисню в молекулі горючого.

β = n_C + (n_Н + n_Х) / 4 - n_О = 8 + 10/4 = 10,5.

2. Стехіометричну концентрацію розраховуємо за формулою [1]:

C _стех. = 100 (1 +4.84β),

де β – стехіометричній коефіцієнт кисню в реакції згоряння.

C _стех. = 100/ (1+ 4,84 × 10,5) = 1,93 об %;

3. За умовою задачі вільний об’єм приміщення V_ВІЛЬ. = V_ЗАГ. * 0.8:

V_ВІЛЬ. = 20 × 4 × 4 × 0.8 = 256 м³.

4. Надлишковий тиск розраховуємо за формулою[1]:

Р = (Р_max - Рo) * (100* m *z) / (V_{с в.} * C _стех. k _н r),

де Р_max - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі, кПа;

Рo – початковий тиск (приймається рівним 101 кПа);

m – маса горючої речовини, газу, кг;

z – коефіцієнт участі горючого в вибуху (для горючих газів – 0.5; ЛЗР - 0.3);

V_{с в} – вільний об’єм приміщення, м ³ ;

C _стех. – стехіометрична концентрація горючого газу або пару, об %;

k _н - коефіцієнт негерметичності приміщення (приймається рівнім 3);

r- густина пару або газу.

Р = (900 – 101) × (100 × 2,5 × 0.3) / (256 × 1,93 × 3 × 1,44) = 28,08 кПа.

5. При надлишковому тиску 28,08 кПа, цегляні малоповерхові будинки отримують великі руйнування. Цей висновок робимо, використовуючи таблицю 3.6 [1].

Завдання № 5 Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, обладнання на вибухо – небезпечному підприємстві при вибуху горючої речовини у відкритому просторі

За вихідними даними треба розрахувати ступень руйнування виробничого приміщення при вибуху горючої речовини у відкритому просторі при аварії ємності (її руйнуванні). Треба визначити розміри зон сильних, середніх і слабких руйнувань, а також за типом виробничого приміщення визначити ступень його руйнування при даному вибуху.

Таблиця 5.1 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування

	Номер варіанту
Тип виробничого приміщення	Будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструк.
Відстань виробничого приміщення від сховища для зберігання горючої речовини, м
Тип горючої речовини	етиловий спирт
Маса речовини в ємності зберігання, т

 

Розв’язання:

1. Розраховуємо радіус зони детонації за емпіричною формулою [1]:

r_{O =} 18.5 * ,

де Q_H – кількість речовини (в тонах), яка вилилася або розтеклася з ємності (сховища), що розгерметизована;

К – коефіцієнт, який характеризує об’єм газів або парів речовини, що перейшли в стехіометричну суміш (за даними джерел, він може розрізнятися від 0,4 до 0,6). Емпіричний показник перед коренем дозволяє враховувати різні умови виникнення вибуху.

r_O = 18,5 × = 18,5 × 3,9 = 72,43 м.

 

2. Визначаємо відношення Y = 0.24* r₁/ r_О = 0.24 * 240 /72,43 = 0,795, воно менш 2, тоді надмірний тиск на відстані 240 м розраховуємо по формулі [1]:

DР₁₁ = 700/ 3 ( - 1) = 700/ 3 ( - 1) = 58,35 кПа.

При такому надмірному тиску будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції зазнають повних руйнувань (таблиця 3.6 [1]).

3. Розрахуємо радіуси зон слабких, середніх і сильних руйнувань.

Для даного типу виробничих приміщень за таблицею 3.6 [1] зона слабких руйнувань 10 – 20 кПа, середніх руйнувань 20 – 30 кПа, сильних 30 – 50 кПа.

За таблицею 3.4 [1] знайдемо, що при максимальному тиску 752,5 кПа (таблиця 3.3 [1]) тиск в 10 кПа буде при відношенні r₁ / r_O = 6,5, в 20 кПа при відношенні r₁ / r_O = 4. Розміри зони слабких руйнувань будуть слідуючими:

72,43 × 6,5 = 470,8 м; 72,43 × 4 = 290 м. Діапазон зони 290 – 470 м.

Розміри зони середніх руйнувань знаходяться аналогічно, для тиску в 30 кПа відношення r₁ / r_O = 3,3. Радіус зони: 72,43 × 3,3 = 240 м.

Діапазон зони середніх руйнувань 240 – 290 м.

Розміри сильних руйнувань, для тиску в 50 кПа при відношенні r₁ / r_O = 2,5. Радіус зони 72,43 × 2,5 = 180 м.

Діапазон зони сильних руйнувань 180 – 240 м.

Даний тип виробничого приміщення знаходиться на відстані 240 м, тому може зазнати сильних а також середніх руйнувань оскільки воно розташоване на границі діапазону зон.

Таким чином, ступені руйнування в першому та другому випадку не співпадають, це можна пояснити тим, що в першому випадку значення надмірного тиску визначається по емпіричний формулі, а в другому випадку можливі деякі помилки пов’язані з інтерполюванням табличних значень.

 

Завдання № 6 Оцінка ступеня руйнування будинків, споруд, виробничих приміщень при землетрусах

За вихідними даними треба визначити ступень руйнування виробничого приміщення при землетрусі зазначеної інтенсивності.

Таблиця 6 - Вихідні дані для визначення ступеня руйнування виробничого приміщення при землетрусі

	Номер варіанту
Тип виробничого приміщення	Будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції
Інтенсивність землетрусу	IХ

 

Розв’язання:

1. За таблицею 3.10 [1] визначаємо величину надлишкового тиску, яка відповідає інтенсивності землетрусу IX балів: D Р = 50 кПа.

2. По величині інтенсивності визначаємо ступень руйнування виробни­чого приміщення за допомогою таблиці 3.11[1]: будинки з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції можуть зазнати великих або повних руйнувань.

 

Завдання 7. Оцінка обстановки при повенях

В цьому завданні треба по вихідних даних провести прогнозування параметрів хвилі прориву, можливу ступень руйнування будівель на об’єкті і можливість загибелі людей.

Таблиця 7 - Вихідні дані для прогнозування обстановки при повенях

	Номер варіанту
Відстань об’єкту від греблі, км
Перевищення місцевості над рівнем води в річці, м	0.9
Об’єм водосховища, км3
Глибина прорану, м
Можлива ширина прорану, м
Вид промислової будівлі	Цегляна малоповерхова

 

Розв’яння:

1. Максимальну швидкість руху хвилі прориву знаходимо інтерполюванням за таблицею 3.12[1]: V _MAX = 4.06 м/с. Визначаємо це наступним чином. Для висоти прорану 5 м швидкість складає 2 м/с, при висоті 10 м вона дорівнює 3м/с. Складаємо пропорцію:

V _{MAX 8м} = 2 + [(3 – 2) / (10 – 5)] × 8 = 2 + 1,6 = 3,6 м/с.

Також аналогічно визначаємо і максимальні витрати води:

N = 10 + [(30 – 10) / (10 – 5)] × 8 = 10 + 32 = 42 м ³ /с × м.

2. Визначається час спорожнення водосховища за формулою [1]:

Т = W / (N × B × 3600),

де W – об’єм водосховища м ³;

N – максимальна витрата води на один метр ширини прорану, м ³/ с × м;

В - ширина прорану або дільниці переливу води через гребінь не зруйнованої греблі.

Час спорожнення водосховища Т = 14 × 10 ⁹ / (42 × 10 × 3600) = 9260 сек. = =2,57години.

3. Визначаємо висоту хвилі пропуску на відстані 7 км від греблі за таблицею 3.13 [1]. Висота хвилі пропуску на відстані 7 км: h = 2,33 м.

4. Час підходу хвилі пропуску на різних відстанях від греблі визначаємо за формулою:

t _ПР = R / V,

де R – відстань від греблі, м;

V - швидкість руху хвилі прориву, м/с;

t _ПР = 7000 / 3,6 = 0,54 години.

5. Можлива висота хвилі прориву на об’єкті дорівнює різниці між висотою хвилі пропуску на об’єкті і перевищенім місцевості над рівнем води в річці:

2,33 – 0,9 = 1,43 м.

6. В залежності від висоти і швидкості руху хвилі пропуску визначаємо ступень руйнування різних об’єктів за таблицею 3.15 [1].

При максимальній швидкості хвилі пропуску 3,6 м/с і висоті її на об’єкті 1,43 м будинки отримають середні, а можливо і сильні руйнування, люди, яки в цей час будуть знаходитися на відкритий місцевості, можуть загинути.

 

Завдання № 8. Оцінка стійкості роботи цеху при надзвичайних ситуаціях

 

За типом зазначеної надзвичайної ситуації треба провести аналіз стійкості роботи виробничого цеху і при необхідності запропонувати інженерно-технічні та організаційні заходи по підвищенню стійкості його функціонування в умовах надзвичайних ситуацій. За вражаючий фактор, по якому треба проводити оцінку стійкості цеху, прийняти максимальне значення надмірного тиску, що виникає при даній надзвичайної ситуації.

Послідовність проведення стійкості роботи цеху:

1. Визначити максимальне значення параметру вражаючого фактору.

2. Виділити основні елементі цеху, від яких залежить його нормальне функціонування і визначити ступінь їх руйнування.

3. Визначити стійкість елементів при визначеному ступеню руйнування.

4. Визначити стійкість всього цеху в залежності від стійкості елементів.

5. Зробити висновок про стійкість об’єкту – стійкий він або не стійкий.

6. При необхідності внести пропозиції про підвищення стійкості роботи цеху.

Таблиця 8.1 - Вихідні дані для оцінки стійкості роботи виробничого цеху в умовах виникнення надзвичайної ситуації

	Номер варіанту
Вид надзвичайної ситуації і її параметри	Вибух в середини приміщен. Речовина –метил.спирт, кількість 20 кг. Розмір приміщен. 10 ´ 8 ´ 3,5 м
Тип будинку	Цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і більше)
Верстати	легкі
Трансформатори	немає
Електродвигуни потужністю до, квт	10 і більш гермет.
Повітряні мережі електропостачання	низької напруги
Резервуари	залізобетонні
Трубопроводи	на залізобетонних естакадах

 

Розв’язання:

1. Визначення максимального значення параметру вражаючого фактору

Розрахунок проводимо аналогічно проведеному в завданні № 4.

1.1 Розраховуємо стехіометричній коефіцієнт кисню в реакції згоряння (формула метилового спирту - СН₄О) за формулою [1]:

β = n_C + (n_Н + n_Х) / 4 - n_О,

β = n_C + (n_Н + n_Х) / 4 - n_О = 1 + 4/4 – 1 = 1.

1.2 Стехіометричну концентрацію розраховуємо за формулою [1]:

C _стех. = 100 (1 + 4.84β),

C _стех. = 100/ (1+ 4,84 × 1) = 17,12 об %;

1.3 Розраховуємо об’єм приміщення:

V = 10 × 8 × 3,5 = 280 м³.

1.4 Надлишковий тиск розраховуємо за формулою[1]:

Р_{ф max} = (Р_max - Рo) * (100* m *z) / (V_{с в.} * C _стех. k _н r),

де Р_max - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі, кПа;

Рo – початковий тиск (приймається рівним 101 кПа);

m – маса горючої речовини, газу, кг;

z – коефіцієнт участі горючого в вибуху (для горючих газів – 0,5; ЛЗР – 0,3);

V_{с в} – вільний об’єм приміщення, м ³ ;

C _стех. – стехіометрична концентрація горючого газу або пару, об %;

k _н - коефіцієнт негерметичності приміщення (приймається рівнім 3);

r- густина пару або газу.

Р_{ф max} = (747,4 – 101) × (100 × 20 × 0,3) / (280 × 17,12 × 3 × 1,32) = 20,43 кПа.

 

2. Виділяємо основні елементі цеху, від яких залежить його нормальне функціонування і визначаємо ступінь їх руйнування, використовуючи таблицю 3.6 [1].

Згідно таблиці цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і більше) при надлишковому тиску 20,43 кПа можуть зазнати середніх чи великих руйнувань. Обладнання цеху, а це основні елементи цеху в ролі яких є легкі верстати, отримують великі руйнування. Електродвигуни потужністю до 10 кВт (герметичні) пошкоджень не отримають. Повітряні лінії електропостачання низької напруги, залізобетонні резервуари та трубопроводи на залізобетонних естакадах можуть отримати слабкі руйнування.

3. Визначити стійкість елементів при визначеному ступеню руйнування.

Границею стійкості до ударної хвилі кожного елемента – називається надлишковий тиск, при якому елемент отримує таку ступінь руйнування, коли можливе відновлення зруйнованого елемента силами об’єкта та відновлення виробництва запланованої продукції у короткий термін. Звичайно це можливо у тому випадку, коли елемент цеха отримує середню ступінь руйнування.

Для цегляних багатоповерхових будинків середні руйнування будуть при надлишковому тиску 12...20 кПа, тоді за границю стійкості беремо нижню границю діапазону, тобто D Р _{ф lim} = 12 кПа. При такому надлишковому тиску будинок отримає у всякому разі не більше ніж середнє руйнування. Легкі верстати отримують середні руйнування вже при надлишковому тиску більше 12 кПа, тому можемо прийняти що D Р _{ф lim} = 13 кПа. Для двигунів за границю стійкості, згідно додатку 2 [2], можемо взяти значення із середини діапазону середніх руйнувань, тобто D Р _{ф lim} = 75 кПа. Повітряні лінії низької напруги середні пошкодження отримають при D Р _{ф lim} = 80 кПа, згідно додатку 2 [2]. Для залізобетонних резервуарів D Р _{ф lim} = 70 кПа, а для трубопроводів на залізобе­тонних естакадах D Р _{ф lim} = 35 кПа.

4. Визначаємо стійкість всього цеху в залежності від стійкості елементів.

Границя стійкості цеха до ударної хвилі визначається по мінімальній границі стійкості елементів, що входять до нього. Так як будинок має границю стійкості 12 кПа, технологічне обладнання 13 кПа, комунально-енергетичні мережі 80 кПа, 70 кПа, 35 кПа то границя стійкості цеха буде 12 кПа, так як при D Р _ф = 12 кПа будинок буде пошкоджено, можливо він навіть буде знаходитись в аварійному стані, і цех тимчасово може припинити роботу, хоча інше обладнання вагомих пошкоджень може і не зазнати.

5. Для визначення стійкості об’єкта порівнюється границя стійкості об’єкта D Р _{ф lim} з очікуваним значенням збиткового тиску Р_{ф max}.

Із вищевикладеного можна зробити висновок: що, так як Р_{ф max} > D Р _{ф lim} (20,43 > 12), то об’єкт можна вважати нестійким.

Результати оцінки стійкості об’єкта занесено до таблиці 8.2.

6. Пропозиції про підвищенню стійкості роботи цеху

Для того щоб цех був більш стійким до ударної хвилі з надлишковим тиском D Р _ф = 12 кПа, потрібно будувати будинки з металевим або залізобетонним каркасом і з залізобетонним перекриттям. Так як при надлишковому тиску вже 13 кПа виходять з ладу і верстати (легкі), то для забезпечення стійкої роботи вигідніше було б використовувати важкі верстати.

 

Таблиця 8.2 - Результати оцінки стійкості цеху промислового підприємства при дії повітряної хвилі

Елементи цеху та їх характеристики

Ступінь руйнувань при , кПа

Межа стійкості елемента

Шкода % руйнувань при

Примітка

10 20 30 40 50 60 70 80 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Будівля – цегляні багатоповерхові (3 поверхи і більше)

Межа стійкості цеха D Р ф lim = 12 кПа

Технологічне обладнання: верстати легкі; електродвигуни

-

КЕС: Повітряні мережі низької напруги Залізобетонні резервуари; Трубопроводи на залізобетонних естакадах

Слабкі руйнування Сильні руйнування

Середні руйнування Повні руйнування

 

 

Список літератури

 

1. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях у прикладах і завданнях. Методичній рекомендації до вивчення дисципліни “Цивільна Оборона” студентами факультетів електронних та інформаційних технологій та менеджменту і підприємництва. / Укладач Авер’янов Ф.І.- Чернігів: ЧДТУ, 2003.- 211с.

2. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження: Довідник / Під ред. Г. П. Демиденко. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1987. – 256 с.

3. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.

4. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. Наукові керівники: член – кореспондент НАН України С. І. Дорогунцов і генерал – лейтенант В. Ф.Гречанінов. – К.: НАН України, 1995.

5. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, ВРУ, № 22. – К.,1998.

6. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті. Держгідромет СРСР. – М., 1991.

7. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті. Постанова КМУ, № 73/82/64/122. – К.,2001.

8. Норми радіаційної безпеки України(НРБУ- 97), МОЗ України. – К.,1997