Основні положення оцінки обстановки.

 

Для скорішого і вірного визначення обсягу РіІНР в осередку ураження необхідно в першу чергу оцінювати інженерну, пожежну, хімічну та радіаційну обстановку.

Інженерна обстановка - це масштаби та ступінь руйнувань наземних будівель та споруд, підземних та заглиблених споруд; комунальних, технічних, гідротехнічних та дорожних споруд, які сталися в результаті діяння сейсмічної (ударної) хвилі та вторичних вражаючих факторів.

Оцінку інженерної обстановки, як правило, проводять у два етапи;

1. Попередня завчасна оцінка можливої інженерної обстановки (прогнозування) в осередку ураження.

2. Подальше її уточнення за даними розвідки.

Пожежна обстановка - це масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, будівель, споруд та прилеглих до них лісових масивів, які впливають на життєдіяльність об'єктів та персонал підприємств.

На виникнення й розповсюдження пожеж впливають головним чином такі фактори;

- вогнестійкість будівель і споруд;

- пожежна небезпека виробництва;

- щільність забудови;

- метеорологічні умови та ін.

Вогнестійкість будівель і споруд визначається займанням їх елементів й межами вогнестійкості основних конструкцій (частин) будівель га споруд. Займання того чи іншого елемента будівлі визначається займанням будівельних матеріалів з яких він виконаний.

Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом, використовуваними у виробництві матеріалами і готовою продукцією.

Щільність забудови в значній мірі впливає на розповсюдження пожежі і визначається за формулою;

Sn сумарна площа усіх будівель

П= — 100% = ------------------------------------- 100 %,

St площа території об'єкта

де П – щільність забудови; S_n – сумарна площа усіх будівель; S_t – площа території об'єкта. Щільність забудови характеризує відстань між будівлями і, відповідно, можливість переносу вогню з однієї будівлі на іншу.

 

Основним параметром, що визначає уражаючу дію пожежі, є щільність ураження пожежею, яка визначається за формулою:

 

,

 

де Р_n - щільність ураження пожежею; N₁, - кількість будівель, які горять одночасно; N₀ - загальна кількість будівель.

При оцінці пожежної обстановки розрізняють дві зони ураження пожежею: зона безумовного ураженім пожежею (ЗБУП) і зона імовірного ураження пожежею (ЗІУП).

В ЗБУП ніякі роботи для гасіння пожежі проводити не варто. Там проводять тільки роботи для рятування людей і їх евакуацію з зони. Для цій зони найбільш характерна пожежа в завалах.

В ЗІУП гасіння пожежі проводять у повному обсязі наявними силами та засобами. Для цього територію, що охоплена пожежею поділяють на сектори гасіння.

Хімічна обстановка створюється в результаті аварії на об’єктах, що містять сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). При цьому утворюються зони хімічного зараження, в середині котрих можуть виникнути осередки хімічного ураження. Їх можна називати вторинними на відміну від осередків хімічного ураження, які утворюються в результаті застосування хімічної зброї (ХЗбр).

Вторинним осередком хімічного ураження називають територію, в межах якої в результаті дії СДОР сталися масові ураження людей і тварин.

СДОР – це хімічні з'єднання, які в певних кількостях перевищують гранично допустимі концентрації(щільність зараження) і можуть оказувати шкідливу дію на людей, сільськогосподарських тварин, рослини і викликати у них ураження різного ступеня. СДОР можуть бути елементами виробництва (аміак, хлор, азотна і сірчана кислоти, фтористий водень) і можуть утворюватися як токсичні продукти при пожежах на об'єктах господарювання (окис вуглецю, окис азоту, хлористий водень, сірчаний газ).

СДОР можуть бути у вигляді рідини або зріджених газів, їх зберігають в закритих ємкостях. Зруйновані або пошкодженні ємкості, або комунікації з вказаними речовинами стають джерелом утворення вторинних зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження.

Зона хімічного зараження, що утворена СДОР, включає місце безпосереднього розливу отруйних речовин і територію, над якою розповсюджилися пари отруйних речовин у вражаючих конценраціях.

В залежності від кількості розлитої отруйної речовини в зоні хімічного зараження може бути один або декілька осередків хімічного ураження.

Радіаційна обстановка створюється після вибуху ядерного боєприпасу або після масштабних аварій на ядерних реакторах та сховищах високоактивних відходів з викидом в атмосферу радіоактивних речовин.