Вимірювання відношення частот інфосигналів
У режимі «ВІДНОШЕННЯ ЧАСТОТ» напруга вищої частоти, подається на вхід «1» (положення ключа на комутаторі «1» рис. 1). У каналі ця напруга перетвориться в послідовність коротких імпульсів з частотою проходження, рівною ƒ;c1. Ці імпульси поступають на перший вхід часового селектора, на його другий вхід поступає управляючий імпульс, тривалістю Т c2. Формування цього імпульсу, відбувається в каналі 2 з сигналу з нижчою частотою ƒ;c2, поданого на вхід 2. Зміна коефіцієнта ділення частоти в блоці 9 дозволяє збільшити час вимірювання, що, в результаті, збільшує інтегруючу здатність ЕЛЧ. На рис. 4. ілюструється робота ЕЛЧ в режимі вимірювання відношення частот ƒ;c1/ ƒ;c2. З рисунка видно, що N · T c1 = n · Т c2 звідки
час лічби:
Похибка вимірювання відношення частот ƒ;c1/ ƒ;c2 складається з двох складових: похибки перетворення (δпер) і порівняння (δ N)
де n – множник періоду, U c2 – напруга сигналу, поданого на вхід 2, U з – напруга завади. Абсолютна похибка дискретності:
Відносна похибка дискретності:
де Сумарна похибка визначається виразом:
Положення децимальної крапки визначається ступенем ряду чисел, що виражають множник періоду n (n = 100; 101; 102; 103; 104). Розглянемо приклад вимірювання відношення частот з тих же позицій, що і раніше, тобто, мінімізації похибки.
Приклад. Необхідно виміряти відношення частот 2,1 МГц / 3 кГц частотоміром Ч3-57. Розв’язання. Записуємо згідно (16) рівність:
де Т с2 = 1/ ƒ;с2 = аналогічно Т с1 = тоді звідки
Беремо n = 104:
Визначаємо абсолютну похибку дискретності:
Обчислюємо відносну похибку: δ N =
де
Результат на табло: 700,0000.
|