СГ займає монопольне становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших СГ щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших СГ, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним також може бути визнане становище СГ, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше %, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам. Кожен із двох чи більше СГ займає монопольне становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених ч1 цієї статті. Монопольним вважається також становище кожного з кількох СГ, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж трьох СГ,
яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує
50%; сукупна частка не більше ніж 5 СГ, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.