Сучасна українська 9 страница
1) копія диплома; 2) трудова книжка; з) автобіографія; 4) медична довідка (ф. 086); 5) довідка з місця проживання; 6) особовий листок з обліку кадрів; 7) чотири фотокартки. 08.02.2002 (підпис) Директорові ЗСШ № 9 м. Макіївка п. Дерев'янко О. А. вчителя географії Комар Ганни Анатоліївни Заява У зв'язку із закінченням терміну навчання на ф-ті пере-тдготовки прошу перевести мене на посаду викладача психо- яеії з 06.10.2002. Додаток — копія диплома. §1.10.2002 (підпис) Ректорові ХДТУБА професору Черемних І. Я. спгарш. викладача каф. українознавства Долі В'ячеслава Васильовича Заява У зв'язку з погіршенням стану здоров'я прошу надати позачергову відпустку для лікування з 05 до 24.04.2002. Додатки: 1) довідка про стан здоров'я від дільничного лікаря; 2) витяг із протоколу засідання профкому про надання 31.03.2002 (підпис) Начальникові археологічної експедиції академіку Валені Г. С. асп. Тоцького Владислава Герасимовича Заява У зв'язку з реабілітаційним періодом після складної операції прошу надати мені матеріальну допомогу. Додатки: 1) копія акта ДТП; 2) довідка про стан здоров'я. 96.12.2002 (підпис) Директорові Харківського геологорозвідувального об'єднання «Південукргеологія» п. Бадаєву Г. С старш. оператора 17 дільниці Хмельова Якима Семеновича, який мешкає за адресою: м. Харків-174, пров. Сезонний, 4 Заява Прошу поставити мене на чергу для отримання житла. В об'єднанні працюю за розподілом після закінчення ХДУ з 1995 р. Квартирую у приватному будинку з 1998 р. Власного житла не маю. Родинний склад: 4 особи (дружина, син 5 р., донька 8 міс.)
Характеристики Характеристика — це документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника як члена колективу зі період, який він відпрацював на даному підприємстві. Характеристика пред'являється при вступі до середніх і вищих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо. Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від 3-ї особн на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адмініст-ративио-господарчих органів та інших установ. Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні. Характеристика має містити такі відомості: 1. Назва документа. 2. Прізвище, ім.'я та ім'я по батькові особи, на яку укладається характеристика (в Р. відмінку). 3. Статус; посада; науковий ступінь і вчене звання (якщо є): місце роботи, навчання. 4.. Рік народження (якщо треба — національність, домашні адреса, освіта). 5. Текст — дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (учиться), просування по службі; як ставиться до своїх службових обов'язків; який має рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості — риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу. 6. Висновки — призначення характеристики. 7. Дата укладання документа (ліворуч). 8. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керівника установи, закладу (при потребі — інших відповідальних осіб). 9. Печатка установи, що видала характеристику. Зразок: Атестаційна характеристика Коренева Захара Кузьмича, бухгалтера планового відділу Харківського тракторного заводу, 1970 р. народж., українця, освіта незакінчена вища. Пан Коренеє 3. К. працює на посаді бухгалтера з 1992 р. після закінчення Харківського кредитно-фінансового технікуму. Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень із питань нарахування коштів, оплати праці й бухгалтерського обліку. Заочно навчається на V курсі економічного ф-ту Харківського інституту народного господарства. Має шану колективу. Панові Кореневу 3. К. рекомендується більше уваги приділяти питанням господарсько-фінансової діяльності та опанувати роботу на ПК. Характеристику видано для подання (на запит) до
10.09.2002 Заввідділу Голов. бухгалтер (підпис) О. Л. Яременко (підпис) Ю. І. Зуєнко (печатка)
Особисті офіційні документи Доручення Доручення (довіреність) — це документ (письмове уповноваження), за яким приватна, офіційна особа чи організація надає право (повноваження) іншій приватній, офіційній* особ: чи організації на законних підставах здійснювати від її імені певні юридично значущі дії або представницькі функції з (перед) третіми особами й цим створювати для останнього правові наслідки. Доручення поділяються на особисті (приватні) та офіційні (службові). Офіційне доручення укладається на спеціальному чи загальному бланку формату А4 або А5 (залежно від обсягу тексту) з обов'язковим зазначенням повної назви організації та її юридичної адреси. Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяються на три види: — разові на виконання одноразової дії (найчастіше це отримання товарно-матеріальних цінностей чи одержання стипендії, заробітної плати, пенсії, поштового переказу, посилки й т. ін.); — спеціальні на здійснення приватною чи службовою особою однотипних учинків (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій у межах певного терміну й т. ін.); — генеральні (загальні) на виконання розширених повноважень (здійснення операцій, пов'язаних з управлінням та володінням нерухомим і рухомим майном, банківських операцій, одержання та надсилання кореспонденції, представницьких функцій у суді й т. ін. з правом передоручення третій особі). Термін дії доручення зазначається цифрами (разове, спеціальне) й літерами (генеральне, загальне). Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін дії доручення не зазначений, воно зберігає юридичну силу протягом року з дня його укладання. Недатоване доручення не має юридичної сили. Особа чи установа, яка уклала доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, — відмови- тися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передоручення третій особі. Текст особистого доручення пишеться в довільній формі, але обов'язково слід зазначити такі відомості: 1. Назва документа. 2. Місце укладання, число, місяць, рік — для генерального доручення (літерами й без скорочень). 3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові довірителя. 4. Домашня адреса довірителя (для генерального доручення). 5. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові; дані документа, що посвідчують особу, якій видається доручення. 6. Зміст дій, обов'язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа. 7. Термін дії разового доручення вказується цифрами, а спеціального й генерального — літерами. ' 8.Підпис довірителя (праворуч). 9. Дата укладання документа для разового доручення пишеться цифрами. 10.Завірення (засвідчення) підпису довірителя може бути здійснено підприємством, де він працює, закладом, де навчається, ЖЕК за місцем його проживання, або будь-якою нотаріальною конторою. 11.Посада, назва установи, закладу, підпис, ініціали та прізвище особи, від імені якої виступає засвідчувач'. 12.Запис про стягнення державного мита чи гербового збору (для генерального доручення). 13.Номер, під яким зареєстровано документ (для генерального доручення). 14.Печатка організації, закладу, де працює засвідчувач. 15.Дата засвідчення вказується цифрами, а для спеціального й генерального доручення — літерами (ліворуч). 5 Зубков М. Зразки доручень (довіреностей) особистих та офіційного: Доручення Я, Безсонов Віссаріон Лукич, студент економічного ф-ту групи ЕФ-42 ХНУ, доручаю Євгеньєву Олексієві Микитовичу, за його паспортом серії БА № 447019, виданим 10.03.91 ЦВМ Індустріального РВХМУУ МВС України в Херсонській обл., отримати в касі ун-ту належні мені гроші для відрядження згідно з наказом Л6 146 від 15.04.2002. 17.04.2002 (підпис) Підпис студ. Безсонова В. Л. засвідчую: Декан екон. ф-ту (підпис) А. І. Смолич 19.04.2002 (печатка)
Доручення місто Здолбунів, шістнадцятого березня дві тисячі першого року. Я, Горобинська Раїса Зиновіївна, яка мешкає за адресою: м. Здолбунів-19, Рівненська обл., майд. Незалежності, 2, к. 204, доручаю Ткачеві Семену Михайловичу, який мешкає в м. Львів-7, вул. Ольжича, 91, к. 5, одержати в касі комісійного магазину № 3 м. Луцьк за його паспортом серії ВЛ № 700429, виданим 14.12.87 ЦВМ Нагірного РВХМУУ МВС України в Хмельницькій обл., належні мені гроші за реалізовані речі згідно із квитанцією № 214, і виконати всі дії, пов'язані із цим дорученням. Повноваження з цього доручення не може бути передано іншим особам. Доручення чинне до першого квітня дві тисячі першого року. (підпис) Доручення підписано Горобинською Р. 3. в моїй присутності. Особу довірителя встановлено, дієздатність перевірено. Начальник ЖЕК-19 м. Здолбунів (підпис) В. К. Несвіт
Міністерство харчової промисловості України Харківська кондитерська фабрика Л£ З м. Харків-67, просп. Перемоги, 4, тел. 380-045 24 травня 2002 р. № 47-в Довіреність Цією довіреністю ХКФ № 3 в особі директора Воїнова Олега Антоновича, який діє на підставі пункту 16 Статуту фабрики, уповноважує юридичного консультанта ф-ки Мак-сименка Леоніда Петровича за посвідченням Л£ 425-в представляти інтереси ф-ки в усіх установах, підприємствах та організаціях, виконувати всі необхідні дії в інтересах ф-ки, бути представником у суді та арбітражі, користуватися всіма наданими позивачеві, відповідачеві і третій особі правами, у тому числі закінчувати справи мировою угодою. Довіреність чинна до тридцять першого грудня дві тисячі другого року. Директор • (підпис) (гербова печатка ф-ки)
Розписки Розписка — це документ, що підтверджує певні дії, які мали місце між двома особами чи особою та установою. Наприклад, передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей. Розрізняють приватну розписку, коли одна особа отримує щось від іншої, та службову, коли особа або представник установи отримує матеріальні цінності чи документи від якоїсь організації, закладу. Розписка може мати довільну форму викладу, але все ж таки треба зазначати такі відомості: 1. Назва документа. 2. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи для службового варіанта), назва документа (із його вихідними даними), що посвідчує особу того, хто дає розписку й підтверджує отримання. 5* 3. Прізвище, ім'я та ім'я по батькові (посада й повна назва установи — для службового варіанта) того, кому дається розписка. 4. Конкретне зазначення, у чому дано розписку: — точне найменування матеріальних цінностей, документів та ін.; —стан (нові, були в користуванні, у робочому стані); —кількість, вага, вартість, розмір, сума зазначаються цифрами, а в дужках — словами.
5. У службовому варіанті слід зазначити, на підставі якого розпорядження, наказу чи іншого документа передано й отримано цінності. 6. Дата укладання (ліворуч). 7. Підпис укладача (праворуч). 8. У приватному варіанті підпис особи, яка дає розписку, засвідчується керівником установи чи підрозділу (із зазначенням його посади, ініціалів, прізвища) або нотаріальною конторою. 9. Дата засвідчення (ліворуч). Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було підписано. У такому разі ці особи засвідчують документ своїми підписами. Усі вільні місця між текстом і підписом перекреслюють. Укладається розписка лише в одному примірнику. Зразки: Розписка Я, Філон Юрій Анатолійович (паспорт серії МН № 522012, виданий ЦВМ Київського РВХМУУ МВС України в Харківській обл., прописаний за адресою: Харків-19, вул. Грушевського, 252, к. 48), одержав від Сімейка Ярослава Артемовича 580 (п'ятсот вісімдесят) грн. Зобов'язуюся повернути всю суму 06.07.2002. 06.01.2002 (підпис) Підпис Філона Ю. А. засвідчую: Начальник ЖЕК-10 12.01.2002 (печатка)
(підпис) 3. П. Кібець
Розписка Я, студ. гр. СЦ-51 соціологічного ф-ту ХНУ Колісник Ірина Іллівна, студент, квиток 06/96, отримала від завідувача методкабінету Олійник М. В. для тимчасового користування 4 (чотири) часоп. «Політична думка» № 1 — 4 за 1994 р. (у № 4 відсутні с. від 17 до 24). Зобов'язуюся повернути часописи до 30.06.2002. 02.04.2002 (підпис)
Підпис студ. Колісник І. І. засвідчую: 03.04.2002 (печатка)
Розписка Я, доцент кафедри економічної безпеки ХУВС Перепелиця Олег Юрійович, посвідчення № 214, одержав від заступника ректора з господарської роботи Комарчука Семена Пилиповича 7 (сім) ПК Репііит 4 2,0 ГГц (у робочому стані) та 2 (два) ксерокси «Сапоп» (нові, запаковані) для роботи в каб. № 104. Підстава: наказ ректора ун-ту № 308 від 11 04.2002. 15.04.2002 (підпис) Розділ III Орфографія
Літери Г, Ґ
Літера Г, г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як у суто українських словах (гадка, гай, гарний, гривня, гречка тощо), так і в іншомовних (на місці п, д) давнішого походження (газета, гігант, гінді, гіт, голокбст, грамота тощо) та в запозиченнях із звукосполученнями переважно грецького походження агро, гео, лог, гог, грам, граф, гігро, гідро, гіпер, гіпо, голо: агроном, геолог, педагог, кілограм, географія та ін. Літера Ґ, ґ передає задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських, так і в іншомовних словах (на місці д), зокрема, таких: альтер еґо, гума, дзиґа, зиґзаґ, інкогніто та похідні від них1. Увага! Не плутати: глей (кольорова глина) гніт (іменник із значенням «тиск») голка (гострий кінець чогось) грати (дієслово) гуля (дієслово) ґлей (згуслий сік плодових дерев) ґніт (іменник із значенням «стрічка») ґблка (сорт пшениці без остюків) ґрати (іменник) ґуля (іменник)
Див. додаток 4
Увага! Не пишеться знак м'якшення в таких словах: дяк, кутя, мадяр, нюанс, попадя; Касян, Наталя, Омелян, Севастян, Тетяна, Уляна; Дяченко, Дячук, Касяненко, Касянчук, Третяк, Уляненко, Улянчук.
Уживання апострофа Апостроф пишеться
Увага! Апостроф не пишеться в усіх похідних від цих слів, коли відсутній звук й і немає твердої, роздільної вимови. Подвоєння відбувається в таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: а) на межі префікса й кореня: вважати, ввічі, ввічливий, б) на межі кореня та суфікса: годинник, денний, закон- в) на межі двох суфіксів: іменник, письменник, приймен- г) на межі дієслівної основи та постфікса -ся: вознісся, д) на межі двох частин складноскорочених слів: деффак 2. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здоровенний, силенний, численний. 3. У прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): невблаганний, незрівнянний, нескінченний Гале довгожданий, полонений). А. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов'янського походження: благословенний, блаженний, божественний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасенний (але: свячений, хрещений). 5. В іменниках на -ість і прислівниках, утворених від прикметників із подвоєними нн: здійсненність, невблаганність, невинність, невпинність, непримиренність, старанність, численність; здійсненно, невблаганно, невинно, невпинно, непримиренно, несказанно, старанно, численно. 6. В іменниках старослов'янського походження: богоявлен-ня, вознесення, воскресіння, спасення, усікновення, усне ння й под. 7. У таких словах, як: бовван, гаття, лляний, овва, панна, ссати. Увага! Подвоєння зберігається в похідних від наведених слів: сйла-силенна, бовваніти, ссавці. 1. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, а) перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього Якщо в Р. відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриттів, почуттів, життів; б) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чолові- в) перед ю в Ор. відмінку іменників жіночого роду однини г) перед я, ю у прислівниках типу навмання, спросоння, зран- ня, попідвіконню, попідтинню; д) перед є, ю у формах теперішнього часу дієслова лити 2. Подовження не відбувається: а) у словах: отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, піти, дані, б) якщо в Ор. відмінку іменників жіночого роду НІ відміни Викладене вище правило стосується також слів: передмістя, тертя, повністю, зап'ясток, подільський (від Поділля), трипільський (від Трипілля), поліський (від Полісся), але даккський (від Дакка), прусський (від Пруссія), філіппінський (від Філіппіни). 1. Спрощення відбувається: а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих зву- ж (д) н тиждень - тижні, тижнів, тижнями з (д) н проїзд - виїзний, об'їзний, проїзний с (т) н якість - якісно, якісний; честь - чесний с (т) л лестощі - облесливий, улесливо, улесливість с (т) ц містити - місце, місцевість, місцина р (д) ц серденько - серце, серцевина, серцевий А також у звукосполученні с(л)н випадає л: масло — масний, Масниця; б) у групах приголосних зк, ск при творенні дієслів із су- з (к) н брязк - брязнуло, брязнути, брязне с (к) н тиск - тиснуло, тиснути, тисне Винятки: стл кістлявий, пестливий, хвастливий стн шістнадцять, зап'ястний, хворостняк стс шістсот, буквалістський скн випускний, вискнути, рискнути, тоскно При відмінюванні цих слів та творенні похідних від них залишаються проривні т, к.
2. Спрощення не відбувається: а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні: -т аґент - агентство, студент - студентський, гігант - гігантський, курсант - курсантський, парламент - парламентський -ст баласт - баластний, контраст - контрастно, нацист - нацистський, компост - компостна, форпост - форпостний, пацифіст - пацифістський б) у групах приголосних: стц невістка - невістці, невістчин, стч артистка - артистці, пустка - у пустці, хустка - у хустці.
Зміни приголосних при їх збігу
1. При словотворенні приголосні звуки часто змінюються: а) -цьк- на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин б) -ськ-, -ск- на -щ- за аналогічних умов: полтавський - в) -ск-, -шк- на -щ- при творенні іменників та прикмет- г) -ск-, -ст- на -щ- при творенні форм дієслів II дієвідміни: д) -зк- на -жч- за аналогічних умов: брязк - бряжчати, е) -ськ-, -зьк- на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко, Примітка. Зубні д, т перед свистячими й шиплячими на письмі зберігаються: учиться, коротший, льотчик, молодший, погодься. 2. При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-від географічних назв і назв народів приголосні на стику їх із твірною основою змінюються, змінюючи й самі суфікси:
Винятки: банґкдкський, баскський, даккський, казахський, ла-маншський, меккський, нью-йдркський, тюркський, цюрихський. 3. Якщо твірна основа закінчується на д або т, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються: людський, людство, заводський, братський, братство, інтелігентський, багатство, кельтський, солдатський, солдатчина, рекрутчина, юннатський (юннат), але: хвацький (хват), міський (місто), соцький (сотня). Примітка. Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника цей суфікс випадає: П'ятихатки - п'ятихатський, Звени-горддка - Звенигородський, Камчатка - камчатський. 4. У вищому ступені прикметників і прислівників: а) г, ж, з із суфіксом -ш (ий) дає сполучення -жч (ий): б) с змінюється на -щ (ий): високий - вищий, вище. Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня: ближчати, вужчати, кращати й ін. та похідних від них іменників: підвищення від підвищити, подорожчання від подорожчати; в) к, ц (ь) - приголосні основи перед суфіксом -н- зміню-
|