Сучасна українська 18 страница

б) складні прислівники, утворені сполученням прийменника
з іменниковими формами, у тому числі дієслівного та
прикметникового походження: безвісти, безперестанку,

(у-)вбік, (у-)ввечері, (у-)ввіч, (у-)ввблю, (у-)вгблос, (у-)вгорі, (у-)вбрід, (у-)вгбру, (у-)вдалечині, (у-)вдалечінь, (у-)вдень, (у-)вдома, (у-)взймку, (у-)взнакй, (у-)акрай, (у-)вкупі, (у-)влад, (у-)влітку, (у-)внаслідок, (у-)внизу, (у-)вночі, (у-)впень, (у-)вперед, (у)впереміж, (у-)вплав, (у-)вплач, (у-)впбперек, (у-)вп6ру,(у-)впродбвж, (у-)впо-дбвж, (у-)враз, (у-)вранці, (у-)врешті, (у-)врівень, (у-) врівні, (у-)врбзкид, (у-)врбзліт, (у-)врбзсип, (у-)впереміш, (у-)врбзтіч, (у-)врукопашну, (у-)вряд, (у-)всередині, (у-)вслід, (у-)всмак, (у-)вщерть, (у-)вщент, (у-)вшир, відразу, довіку, довкола, доволі, догори, додолу, докупи, дони­зу, досередини, дотла, дощенту, заміж, замужем, заочі, запанібрата, запівніч, зараз, заразом, зарані, зарання, засвітла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зозла, зокола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зряду, зсередини, ізвечора, набік, наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, навік, нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір, надміру, назад, назахват, наздогад, назустріч, наїздом, наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам'ять, наперебій, напереваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдорбзі, напідпитку, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напрокат, напролом, напропале, нараз, нарешті, нарозхват, насилу, наскоком, наспід, наспіх, насподі, насторожі, наяву, обік, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, опліч, підряд, підстрибом, побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, пбдумки, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти, пошепки, поспіль, скраю, спереду, спочатку;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прикметниковими формами: віддавна, востаннє, (у-)вручну, догола, доземно, допізна, досуха, дочиста, за­видна, замолоду, заново, зблизька, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, порізно, посередньо, потиху, сповна, спроста, сп'яну;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: (у-)внічию, (у-)втім, навіщо, нащо, пе­редусім, почім, почому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків;

) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: (у-)вдвбє, (у-)втрбє і под.; (у-)вперше,

(у-)вдруге і под.; надвоє, натроє та под.; (у-)вдвбх, (у-)втрьбх і под.; водно, заодно, поодинці, спершу Сале: по-перше, по-друге й под.,);

е) складні прислівники, утворені сполученням кількох
прийменників із будь-якою частиною мови: (у-)вдбсвіта,
завбільшки, завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу,
завширшки, знадвору, навзнак, навкидьки, навколо, навкруги,
навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки,
навпростець, навряд, навскач, навскіс, навскоси, навсправж-
ки, навстіж, навтікача, навздогін, наосліп, наздогін, на-
впочіпки, напередодні, напоготові, позавчора, попідруки,
попідтинню, притьмом, спідлоба, спозаранку;

ж) складні прислівники, утворені з кількох основ (із при-
йменником чи без нього): босоніж, вірогідно, воднораз,
водносталь, водночас, (у-)втрйдорога, ліворуч, мимоволі,
мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед, натщесерце,
нашвидкуруч, обабіч, обіруч, очевидно, повсякдень, повсяк-
час, праворуч, привселюдно, самохіть, спозаранку, стократ,
стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз;

и) складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, аніде, деколи, чимало, щовечора, щодня, якраз, якнайкраще таін.

Але: аби тільки, дарма що, поки що, чи що, як коли, як слід, як треба.

Слід відрізняти складні прислівники від приймен­ників або часток з іншими частинами мови, коли останні зберігають у реченні свої функції, отже, і пишуться окремо:

Забагато працювати. - За багато років уперше зайшов. Стало набагато легше. - Зала на багато місць. Насилу доїхали. - Покладався лише на силу. Ми чуємо це вперше. - Постукав у перше вікно. Нащо було починати справу? - На що ви натякаєте? Утім, я не заперечую. - У тім краю завжди весна. Він повернув убік. - Ударив у бік. Надіслав листа додому. - Підійшов до дому.

2. Окремо пишуться

а) прислівникові сполучення, що складаються з прийменни­ка (іноді із часткою) та іменника, у яких останній зберігає своє лексичне значення й граматичну форму: без відома, без жалю, без кінця, без кінця-краю, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без потреби, без прокиду, без промаху, без просипу, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без толку, без тями, без уга-ву, без упину, без черги;

в(у) затишку, в(у)міру, в(у) нагороду, в(у)ногу, в обмін, в обріз, в(у) позику, в(у) цілості;

до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до ли­ця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до реш­ти, до сих пір, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні;

за кордон, за кордоном, за рахунок;

з болю, з відома, з діда-прадіда, з давніх-давен, з маху, з огляду, з переляку, з радості, з розгону;

з-за кордону;

на бігу, на біс, на вагу, на весну, на віки вічні, на вибір, на видноті, на відчай, на відміну, на відмінно, на віку, на гамуз, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зорі, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, наррощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скоку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, на чолі;

над силу; не з руки; ні на гріш;

під боком, під гору, під силу, під час, під вечір;

по весні, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по пам'яті, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по честі, по щирості;

у вигляді, у вічі, у поміч, у стократ;

уві сні, через силу;

б) сполучення, що мають значення прислівників і склада-
ються з двох іменників (числівників) та прийменників
(або без них): від ранку до вечора, день у день, (і)з боку
на бік, (і)з дня на день, один по одному, один в один, раз
по раз, раз у раз, рік у рік, (і)з року в рік, сам на сам, час
від часу, (і)з кінця в кінець, (і)з краю в край, (і)з ранку
до вечора, честь честю, одним одно, ноіа в ногу, один
одинцем;

в) сполучення, що мають значення прислівників і складаються
з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника)

й іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом Сале тимчасом як);

г) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним
прикметником чоловічого чи середнього роду: в основно-
^МУ> (у)в цілому;

д) прислівники, утворені сполученням прийменника по
зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо;

е) фразеологічні сполучення в ролі прислівників: дорогою
душею, ні світ ні зоря, на віки вічні.

3. Через дефіс пишуться

а) складні прислівники, утворені від прикметників і займен-
ників за допомогою прийменника по із закінченням -ому
або (-к)и: по-козацькому (-ки), по-господарському (ки),
по-християнському (-ки), по-іншому, по-своєму, по-сусід-
ському (-ки); також по-латйні;

б) складні прислівники, утворені від порядкових числівників
за допомогою прийменника по: по-перше, по-друге, по-
третє й т. д.;

в) неозначені складні прислівники з частками будь-,
-небудь, казна-, -то, хтозна-: будь-де, будь-коли, будь-
куди, де-небудь, куди-небудь,.як-небудь, казна-що, аби-то,
так-то, хтозна-як;

г) складні прислівники, утворені з двох однакових, синоні-
мічних або антонімічних прислівників: далеко-далеко,
ледь-ледь, ледве-ледве, ось-ось; одйн-однгсінький, давним-
давно, (у)врешті-решт, геть-чисто, гидко-бридко, повік-
віків, зроду-віку, тишком-нишком, рано-вранці, часто-
густо, (у)врядй-годй, десь-інде, десь-інколи, сяк-так;
більш-менш(-е), видимо-невидимо Сале: одним одна, один
одним, (у)все одно, (у)все рівно, кінець кінцем, сама само-
тою).

4. Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені
повторенням часток або повторенням слова зі службовими
компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, (увсьо-
го-на-всього, де-не-де, колй-не-колй, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-
не-як.

Прийменники (складні)

 

1. Разом пишуться

а) складні прийменники, утворені сполученням одного чи
декількох простих прийменників: задля, заради, навпро-
ти, насеред, наскрізь, окрім, опріч, поза, понад, поперед,
попереду, посеред, проміж, побіля, попід, почерез, попри,
поміж, помймо, щодо;

б) складні прийменники, утворені сполученням одного чи
декількох прийменників із будь-якою частиною мови,
частіше з прислівником (відприслівникові): (у-)внаслідок,
(у-)впродовж, (у-)всупереч, (у-)вслід, довкола, замість,
навкруги, навпроти, напередодні, наперекір, навколо,
назустріч, наприкінці, осторонь, поперек, позад, позаду,
поруч, завдяки.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початкови­ми з-, із-: (і)з-за, (і)з-над, (і)з-під, (і)з-перед, (і)з-пбза, (і)з-поміж, (і)з-пбнад, (і)з-пбпід, (і)з-пдсеред, (і)з-прбміж, (і)з-між, (і)з-серед.

3. Окремо пишуться прийменникові сполучення: (у)в разі, у зв'язку з, (у)в напрямі до, (у)в силу, (у)в результаті, під час, під кінець, подібно до, що ж до, відповідно до, згідно з, з допомогою, за рахунок, залежно від, незалежно від, незва­жаючи на, починаючи з.

 

Чергування прийменників з, із, зі (зо)

1. з уживається:

а) перед голосним незалежно від закінчення попереднього
слова: Іспит з української мови; Розподілили з ураху-
ванням ситуації; З одного боку конструкції;

б) перед приголосним (крім с, ш) або сполученням приго-
лосних після голосного: Документи з методики викла-
дання; Перші з десяти екземплярів.

2. із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш) та між групами приголосних (після них або перед ними): Вийшов із тьмяної кімнати; Устав із сходом сонця; Із двох примірників один був зіпсований.

3. зі вживається перед сполученнями приголосних, коли почат­ковими виступають з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова: Нам зі східців добре видно дорогу; Останні зі ста виробів були придбані; Підійшов зі зброєю в руках; Зі школи вчасно надійшли звіти. 4. зо виступає:

1) завжди при числівниках два, три: Буду зо два дні вдо­ма; Позичив зо три сотні;

2) при займеннику мною: Вирішили зо мною укласти уго­ду. Можлива також форма зі: Сьогодні зі мною нічого не трапилося.

 

Особливості використання прийменників у ділових паперах

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежна, але варто врахувати декілька застережень. Виражаючи смис­лові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмін­ковими закінченнями іменника або займенника, вони утворю­ють прийменниково-відмінкову конструкцію. Часто прийменни­ково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмін­ковим. Порівняйте:

а) (значення причини) занепокоєні з приводу дій — зане-
покоєні діями;

б) (просторове значення) прямувати по степах — пряму-
вати степами.

Існує розгалужена система синтаксичних синонімів зі зна­ченням різних відношень:

—просторових: при заводі, від заводу, на заводі, біля заводу, перед заводом, до заводу, із будинку, зі станції, (і)з полів, посеред поля, над полем, край поля, поперед нас, поза стінами, попід парканом, (і)з-під каменя, понад землею, через поле, уздовж дороги, крізь отвір, навпроти пре­зидії, побіля стіни, проміж цеглинами, (і)з-за гори;

—часових: від часу проголошення, близько години, за геть­манщини, до реформ, (у)впродовж століття, проти ночі, під час панування, напередодні свят, наприкінці доби, (і)з часу створення, у(в) радянський період, протя­гом ночі, через день, об обідній порі, о восьмій годині, за хвилину, під час колективізації, після перебудови;

—причинових: у (в) силу обставин, (і)з нагоди ювілею, через хворобу, від перемоги зрадіти, за умов, в обста­винах, у зв'язку з відпусткою, (у)внаслідок пожежі;

—мети: задля успіху, на випадок, щодо покращення, про всякий випадок, для звіту, ради успіху, заради спільної мети;

—допустовості: (у)всупереч правил, наперекір заборонам, замість мене, окрім роботи, помимо правил, у(в) разі потреби, незважаючи на попередження, попри труд­нощі, відповідно до умов, при нагоді та інші.

Національна специфіка мови виразно позначається безпосе­редньо на її прийменниковому керуванні.

Значна кількість помилок трапляється при побудові слово­сполучень із прийменниками в перекладах з російської мови ділових паперів.

Наприклад, прийменник по в українській мові здатний брати участь у вираженні певної кількості значень, різноманіт­них відтінків та найперше позначає розподільне (дистрибутив­не) відношення. Для його позначення використовують лише дві конструкції: тричленна структура по + 3. відмінок числівника + Р. відмінок іменника та по + М. відмінок іменника. Ці мо­делі, утворюючи один взірець зі спільним значенням, слугують визначенням міри при процесі розподілу чогось на певну кількість чи між декількома особами, предметами, наприклад: розпаювати по три гектари, визбирувати по зернині, запла­тити по тисячі гривень, придбати по кілька примірників.

Відтінок згаданого значення помітний у конструкціях, що виражають просторові відношення, зокрема місцеперебування. Прийменниково-відмінкова форма може визначати поширення дії на певному просторі або ж її повторюваність, а також розташу­вання об'єкта в декількох точках поверхні чи всередині кількох об'єктів, наприклад: порядкує по господі, снігопади пройшли по області, обговорюють по кабінетах. Ця ж конструкція вжива­ється для вказівки на рух по поверхні предмета або в межах якогось простору, до того ж коли рух відбувається в багатьох напрямках, наприклад: в'ється по стовбуру, сунеться по стіні, пройду по дошці, їхав по шосе.

У деяких словосполученнях (без зміни значення) паралель­но з іншими прийменниками, що виступають синтаксичними синонімами або без них (по завершенні навчання — після за­вершення навчання, стріляти по мішені — стріляти в мішень, простувати по слідах — простувати слідами, пересуватися по пустелі — пересуватися пустелею). У конструкціях з імен­никами в 3. відмінку при вказуванні на предмет, місце, простір, час, що є межею поширення певної дії або ознаки (вантажівка загрузла по фари — загрузла до фар, резервуари були повні по краї — повні до країв, степи до Дніпра — степи по Дніпро, відпочивати до цього часу — по цей час).

Нормативними є також поєднання прийменника по:

1) у складних прислівниках з іншими частинами мови:

— з іменниками (по можливості, по суті, по батькові та под.);

— із прикметниками (по-господарськи, по-домашньому та под.);

— із займенниками (по-нашому, по-своєму та под.);

— із числівниками (по троє, один по одному, по-друге та под.);

2) з іменниками в М. відмінку:

— зі значенням мети (послали по інструктора, пішли по воду);

— зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія (пля­ма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню);

— зі значенням певних стосунків, взаємин (товариш по парті, дядько по батькові);

— зі значенням місця поширення дії (розпорядження по фабриці, чеканник по міді);

— зі значенням розподільності (усі делеґати отримали по подарунку, жінкам подарували по букету пролісків);

3) із займенниками (по їхньому будинку, по цьому місцю
та под.).

В інших випадках треба використовувати прийменники на, за, з, із, до, для, від, під, у (в), як, через, щодо та ін. або

взагалі безприйменникові конструкції залежно від контексту.

по предложению делегата на пропозицію делеґата

по Вашему желанию на Ваше бажання

називать по имени називати на ім'я

концерт по заявкам концерт на замовлення

по требованию на вимогу

замечания по теме зауваження на тему

по местам (сели) на місця (сіли)

по обойм берегам на обох берегах

по первому зову на перший заклик (поклик)

обратиться по адресу звернутися на адресу

(за адресою)

по собственному желанию по нашим подсчєтам поехал по назначению по успехам и честь по семейньїм обстоятель-

ствам по течению (плить) действовать по правилам по ветру (расположиться) по зову сердца расхождения по контракту мягкий по характеру по согласию сторон по специальности по последней моде по постановлению по приказу директора по договоренности по итогам по необходимости по трем направленням по совместительству по происхождению по случаю празднования комиссия по вопросам комиссия по спорту обратиться по вопросу по вине

конспект по математике по многим причинам по собственной воле данние по учету специалист по жономике конференция по проблеме по слухам (известно) по злобе

по программированию

(специалист) получить по накладной

пришлось по вкусу

за власним бажанням за нашими підрахунками поїхав за призначенням за успіхи й шана за сімейних обставин

за течією (пливти)

діяти за правилами

за вітром (розташуватися)

за покликом серця

розбіжності за контрактом

м'який за вдачею (м'якої вдачі)

за згодою сторін

із фаху, за фахом

за останньою модою

за ухвалою

за наказом директора

за домовленістю

за підсумками

через необхідність

у трьох напрямках

за сумісництвом

із походження

з нагоди святкування

комісія з питань

комісія зі спорту

звернутися з питання

з вини

конспект із математики з багатьох причин із власної волі дані з обліку фахівець з економіки конференція з проблеми із чуток (відомо) зі злості, маючи злість із програмування

(фахівець) отримати відповідно

до накладної припало до смаку с 06.10.2001 по 01.05.2002

производство по

изготовлению комиссия по расследованию кружок (секция) по

изучению сектор по связям добрий по природе смотря по погоде действовать по обстоя-

тельствам задание не по силам по направленню к городу ответчик по делу осталось по наследству по мере возможности ударить по струнам уехать по делу инспектор по делам

несовершеннолетних по обикновению

по болезни (отпуск)

по техническим причинам

по негодности списать

по ошибке

по лености

завод по производству расходи по мероприятия по

дальнейшему усилению преследовать по суду по состоянию на 1 моя по субботам инструкция по

использованию предложения по улучшению по прошествии срока по завершению

із 06.10.2001 до 01.05.2002 підприємство для

виготовлення комісія для розслідування гурток (секція) для

вивчення сектор зв'язків добрий від природи залежно від погоди діяти залежно

від обставин завдання не під силу у напрямку міста відповідач у справі лишилось у спадок (спадщину) у міру можливості ударити у струни поїхати у справі інспектор у справах

неповнолітніх як звичайно (як завжди,

як правило, зазвичай) через хворобу (відпустка) через технічні причини через непридатність

(як непридатне) списати через помилку, помилково через лінощі

завод, що виробляє _г

витрати щодо

заходи щодо (до) подальшого

посилення віддавати до суду (під суд) станом на 1 травня щосуботи, кожної суботи інструкція щодо

використання пропозиції щодо поліпшення як вийде час (термін) після завершення, завершивши

по возможности по душам (общаться) по всходам ударил мороз по безналичному расчету

по факсу (отправил) по знакомству по бистрой реке документи по проверке по достоинству (оценить) по крайней (мвньшей) мере по иностранним делам

(Комитет) бюро по трудоустройству план по обслуживанию по многу раз в день (звонил)

 

в адрес

в виду (иметь) в деревню (поехать) в должность (вступать) в завершение в защиту в знак уважения в клочья (разорвать) в нашу пользу в неделю (70 грн) в пар (превратиться) в рассрочку

в расход (списать)» в силу изложенного в семи частях (отчет)

якщо (коли, як) можна щиро, відверто (спілкуватися) мороз завдав шкоди сходам безготівковим рахунком,

безготівково факсом (відіслав) завдяки знайомству швидкою річкою документи перевірки належно (оцінити) принаймні, щонайменше іноземних справ (Комітет)

бюро працевлаштування план обслуговування багато разів на день

(телеаюнував) запобіжні дії, дії запобігання заходи для (щодо) поліпшення якомога швидше купити випадково виплачувати рахунки

на завершення

на захист

на знак поваги

на шматки (розірвати)

на нашу користь

на тиждень (70 грн)

на пару (перетворитися)

на виплат

на видаток (списати) зважаючи на викладене на сім частин (звіт)

в случае наводнення в шесть зтажей в честь праздника в гости

в змиграции прожил

в праздники

в самий мощний блок

в известность (поставить)

в карман

в министерство (звонить)

в роботу (вовлечь) в соответствии с в состав вошли в следующих вопросах

(компетентен) в одни сутки (уложился) в пастухи (наняться)

в пример (поставить)

в пяти шагах

в разговорах прошло время

в те времена

в моє отсутствие

в получении расписался

в случае неуплати

в конце недели

в качестве

в порядке исключения в семь часов в одиннадцать часов в клетку (тетрадь) в клетку ткань в течение виборов в тот же год в большинстве в вьисодной день в дальнейшем в двух словах в дружбе (бить)

на випадок повені на шість поверхів на честь свята на гостину на еміграції прожив на свята

до найпотужнішого блока до відома (довести),

поінформувати до кишені до міністерства

(телефонувати) до роботи (залучити) відповідно до, згідно з до складу ввійшли з таких питань (компетентний) за добу (упорався) найнятися за пастуха

(пастухом) за приклад (поставити) за п'ять кроків за розмовами минув час за тих часів

за (під час) моєї відсутності про одержання розписався при несплйті під кінець тижня

як виняток о сьомій годині об одинадцятій у клітинку (зошит) картата тканина упродовж виборів того ж року здебільшого вихідного дня надалі

двома словами дружити

в зависимости

в нєгодность (пришло)

в обеднюю пору

в момент

в отдельности каждий

в покое оставить

в помощниках (бить)

в порядне вещей

в последнее время

в прошлом году

в раздражении (бить)

в размере 10 см

в родстве (бить)

в руки (себя взять)

в семь метров длиной

в силу (вступать)

в случае необходимости

в состоянии (исполнить)

в равной мере

в полной мере

в частности

в юности

в ясность (привести) в значительной мере в некоторой мере в той или иной мере в достаточной мере в сторону (свернул) в сутках 24 часа в течение недели в толк (взять) в шутку

в сделку (войти)

в силу изложенного

в ночной тиши

у власти

у входа

у берега

у руля

у рояля

у микрофона

залежно від

непридатним стало

обідньої пори

миттєво

кожен зокрема

дати спокій

помічником (бути)

звичайна річ, зазвичай

останнім часом

торік, минулого року

роздратованим (бути)

розміром 10 см

родичем (бути)

опанувати себе

завдовжки сім метрів

набирати чинності

якщо буде потреба

спроможний (виконати)

однаково

цілком

зокрема

замолоду

з'ясувати

значною мірою

деякою мірою

тією чи іншою мірою

належною мірою (досить)

убік звернув

доба має 24 години

протягом тижня

збагнути

жартома

угоду (укласти)

зважаючи на

серед нічної тиші

при владі

біля (коло) входу

при (біля, коло) березі (берега)

за кермом

за роялем

перед мікрофоном

Порушення синтаксичної норми також виникає через не-вмотивоване вживання прийменника при.

Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч. Наприклад, для по­значення близькості до конкретного місця: при виході — коло виходу — біля виходу, край дороги, поруч мене.

А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбу­вається дія, — прийменниками за, під час: за царювання Романових — під час царювання Романових.

Лише з прийменником при можливі конструкції:

а) на передавання значення приналежності, певних стосунків
до кого-, чого-небудь: При університеті працює дослід-
на станція; «Янкі при дворі короля Артура»; Служу
при штабі дивізії;

б) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або при-
сутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьо-
годні я при зброї; Після гри залишився при своїх (гро-
шах); Не можна лаятися при дітях;

в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких
щось відбувається: Роздивитися при світлі сірника; При
нульовій температурі випав сніг; При швидкості вітру
20 км/год; Проголосували при повному мовчанні; Зате-
лефоную при першій нагоді; При раптовій появі болю;
Зроблю при бажанні; При виявленні кричущих порушень.

Значно ширший обсяг значень прийменника при в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подіб­них українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в україн­ській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, словосполучень дієприслівни­кового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій, наприклад:

при реке раскинулся город битва при Желтьіх водах он бил все время при мне при сем прилагается ви при часах? присоединюсь к вам при

первом зове при громких аплодисментах при исполнении служебних

обязанностей

коло річки розляглося місто битва біля Жовтих Вод він був увесь час поруч (мене) до цього додається ви з годинником? приєднаюся (до вас) на

перший же поклик під гучні оплески під час виконання службових

обов'язків

при нагрузке

при первом появлении

 

 

при участии при жизни (бил)

малоизвестен при (зтих, таких) условиях при температуре при Вашей помощи

 

при всех (наших) усилиях зто сделать невозможно

при зтих словах он поклонился и вишел

при анализе собитий

при обработке данних

 

 

при опасности при наличии безопасность гаранти-

рована при соблюдении

(зтих) правил

під час навантаження

(під навантйгою) (як) тільки з'явиться

(у теперішньому часі —

з'являється; у минулому —

з'явився) за участі

за життя (був) маловідомий

за (цих, таких) умов

за температури

за Вашої допомоги, з Вашою допомогою, завдяки Вашій допомозі

попри всі (наші) зусилля це зробити неможливо

сказавши це, він уклонився й вийшов

аналізуючи події

коли опрацьовуються (у мину­лому — опрацьовувалися; у майбутньому — будуть опрацьовуватися) дані

у разі небезпеки

за наявності

безпеку гарантовано за умов дотримання (цих) правил

 

Сполучник

 

і. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне
поєднання службових, а також повнозначних слів із частками
або прийменниками: аби, адже, аж, аніж, зате, мовби, мовби-
то, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначе, нена-
чебто, ніби, нібито, ніж, оскільки, отже, отож, притім, при-
тому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тож,
тобто, тощо, цебто, щоб, якби, якщо.

 

Сполучники	Однозвучні самостійні слова
Гості запізнилися, зате при­несли все необхідне до столу. Роман силкувався вимовити слово, проте не міг (С. Васильченко). Учитель сказав, щоб прийшли всі. Якби мені черевики, то пішла 6 я на музики (Н. те.). Якщо будем всі труситись, хто заступить рідний край? Ми теж брали участь у змаганнях. Таж про це вже було домов­лено торік.	За те його покохала, що мав карі очі. Я більше не бажав згадувати про те місце. Що б вам розповісти, не знаю. Ми радилися, як би краще виконати цю роботу. Як що трапиться, негайно повертайся додому. Діти виконали те ж завдання, що й ми. Уночі все та ж система освітлення — багаття.

Примітка. Сполучник можна замінити синоніміч­ним сполучником, а з однозвучним поєднанням інших частин мови цього зробити не можна.