Сучасна українська 14 страница

Правопис імен

Подвоєння приголосних в іменах див. тему «Подвоєння при­голосних». Не подвоюються приголосні в іменах: Аґрипйна, Іне-са, Інокентій, Іполйт, Кирило, Сава, Сара та ін.

Не пишеться знак м'якшення після м'яких приголосних перед я, ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, гиіеЛюсьєна, Жульєн.

Не пишеться апостроф, коли я, ю означають а, у в сполу­ченні з пом'якшеним приголосним, наприклад: Зорям, Катря — Катрю.

Іменникову систему закінчень мають імена та імена по бать­кові чоловічого й жіночого родів (див. додаток 6).

Відмінювання імен

 

І відміна
Від­мін­ки	Тверда група	М'яка група
Н. Р. д. 3. о. м. Кл.	Олекса ївга Олекси Івги Олексі Івзі Олексу ївгу Олексою ївгою (на)Олексі...Івзі Олексо Івго	Ілля Єремія Надія Орися Наталя Іллі Єремії Надії Орйсі Наталі Іллі Єремії Надії Орйсі Наталі Іллю Єремію Надію Орйсю Наталю Іллею Єргмією Надією Орйсею Наталею...Іллі...Єремп...Нади...Орйсі...Наталі Ілле Єреміє Надіє Орйсе Наталю

 

 

II відміна
Від-		Тверда група
мінки
Н.	Дмитро	Олег	Лев
Р.	Дмитра	Олега	Лева, Льва
д.	Дмитрові	Олегові	Левові
	Дмитру	Олегу	Львові
3.	Дмитра	Олега	Лева, Льва
Ор.	Дмитром	Олегом	Левом, Львом
м.	(на) Дмитрові	... Олегові	...Левові...Львові
Кл.	Дмитре	Олеже, Олегу	Леве, Льве
II відміна
Від­мінки	М'яка група	Мішана група
Н. Р. д. 3. Ор. м. Кл.	Андрій Ігор Андрія Ігоря Андрієві Ігореві Андрію Ігорю Андрія Ігоря Андрієм Ігорем...Андрієві...Ігореві Андрію Ігоре, Ігорю	Лукаш Лукаша Лукашеві, Лукашу Лукаша Лукашем...Лукашеві Лукаше, Лукашу

 

Примітки: 1. Імена, що в Н. відмінку закінчуються на -р, у Р. відмінку твердої групи мають закінчення -а: Віктора, Лавра, Макара, Світозора, імена м'якої групи мають -я: Ігоря, Кесаря, Лазаря, Цезаря.

2. В іменах типу Антін, Прокіп, Не'стір, Ничипір, Сидір, Федір, Тиміш і пишеться в Н. відмінку, у непря­мих відмінках — о: Антона, Прокопу, Нестора, Ничипо­ром, Сидору, Федоре, Тимоше (але: Авенір — Авеніра, Лаврін — Лавріну, Олефір — Олефіром).

 

III відміна
Н	Любов	Нінель
Р.	Любові	Нінелі
д.	Любові	Нінелі
3.	Любов	Нінель
Ор.	Любов'ю	Нінеллю
м.	(при) Любові	... Нінелі
Кл.	Любове	Нінеле

 

 

Особливості творення

та відмінювання форм імен по батькові

При творенні чоловічих імен по батькові вживається суфікс -ович, який додається до основи слова: Васильович, Євгенович, Ігорович, Юрійович, Анатолійович, Гордійович, В'ячеславович.

Від імен Лука, Ілля, Лев — Лукйч, Ілліч, Львович.

Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні фор­ми: Савич і Савович, Хомйч і Хомович, Кузьмйч і Кузьмович, Лукйч і Лукович.

|Л Увага! Імена по батькові від імен Микола та Гри­горій мають такі форми: Миколайович, Миколаївна; Григорович, Григорівна; іноді вживаються форми з роз­мовним відтінком: Миколович, Микдлівна; Григорійович, Гршоріївна.

При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), який додається до основи слова, від імен на -й — -ївн(а): Василівна, Савівна, Іллівна, Кузьмівна, Хомівна, Луків-на, Юріївна, Сергіївна.

Примітка. При творенні імен по батькові в осно­вах імен відбувається чергування і з о: Антін — Анто­нович, Антонівна; Нестір — Несторович, Несторівна; Ничипір — Ничйпорович, Ничйпорівна; Федір — Фе­дорович, Федорівна; Яків — Якович, Яківна.

Н. Р.

Д. 3. Ор.

м.

Кл.

Олег Якович Ярина Дмитрівна

(Ілліч, Гордійович) (Іллівна, Гордіївна)

Олега Яковича Ярини Дмитрівни

(Ілліча, Гордійовича) (Іллівни, Гордіївни)

Олегові Яковичу Ярині Дмитрівні

(Іллічу, Гордійовичу) (Іллівні, Гордіївні)

Олега Яковича Ярину Дмитрівну

(Ілліча, Гордійбвича) (Іллівну, Гордіївну)

Олегом Яковичем Яриною Дмитрівною

(Іллічем, Гордійовичем) (Іллівною, Гордіївною)

(на) Олегові Яковичу (на) Ярині Дмитрівні

(Іллічу, Гордійовичу) (Іллівні, Гордіївні)

Олеже Яковичу Ярино Дмитрівно

(Іллічу, Гордійовичу) (Іллівно, Гордіївно)

\уА Примітка. Традиційно в Україні, як і в більшості ' країн світу, загальновідомих людей називають лише на прізвище: Гомер, Ґалілей, Робесп'єр, Альєнде, Мазепа, Сірко, Сковорода, Котляревський або на ім'я та прізви­ще: Александр Македонський, Джованні Боккаччо, Віктор Гюґб, Іван Франко, Іван Пулюй. Іноді останній варіант застосовують для конкретизації особи: Дмитро (Ярема) Вишневецький, Богдан (Юрій) Хмельницький, Тарас (Андрій) Шевченко, Григорій (Грйгір) Тютюн­ник. ОДС вимагає обов'язкового вживання тричлена: прізвища, ім'я та ім'я по батькові.

 

Географічні назви

Географічні назви так само бувають іменникового або прик­метникового типу, що й визначає характер їхніх граматичних форм.

Зразки відмінювання географічних назв

 

н.	(м.) Харків	(р.) Дніпр-б
	(Лозов-а, Барвінков-е)	(Інгулець, Вісл-а)
р.	Харков-а	Дніпр-а
	(Лозов-дї, Барвінков-бго)	(Інгульц-я, Вгсл-и)
Д.	Харков-у	Дніпр-ові
	(Лозов-ій, Барвінков-ому)	(Інгульц-еві, Вісл-і)
3.	Харків	Дніпр-б
	(Лозов-у, Барвінков-е)	(Інгулець, Вісл-у)
Ор.	Харков-ом	Дніпр-бм
	(Лозов-бю, Барвінков-им)	(Інгульц-ем, Вісл-ою)
м.	(у) Харков-і	...Дніпр-і
	(Лозов-ій, Барвінков-ому)	(Інгульц-і, Вісл-і)
Кл.	Харков-е	Дніпр-е
	(Лозов-а, Барвінков-е)	(Інгульц-ю, Вісл-о)
н.	(с.) Верхн-я Мануйлівк-а	(г.) Карпат-и
р.	Верхнь-ог Мануйлівк-и	Карпат
д.	Верхн-ій Мануйлівц-і	Карпат-ам
3.	Верхн-ю Мануйлівк-у	Карпат-и
Ор.	Верхнь-ою Мануйлівк-ою	Карпат-ами
м.	(у) Верхн-ій Мануйлівц-і	...Карпат-ах
Кл.	Верхн-я Мануйлівк-о	Карпат-и

Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому мовленні

Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офі­ційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літе­ратурі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:

— міст (м.) — Народився в місті Житомир;

— станцій (ст.) — Під'їхали до станції Мерефа;

— селищ міського типу (смт) — За селищем міського типу Зіньки;

— сіл (с.) — Родом із села Муровані Кирилівці;

— висілків — У висілку Грушівка;

— аулів — Виїхав з аулу Агарак;

— озер (оз.) — Відпочивав на озері Свитязь;

— бухт — Корабель вийшов із бухти Золотий Ріг;

— застав — Під заставою Тиха;

— гір (г.) — Зупинилися табором на горі Говерла;

— рік (р.) — Користувалися водою з річки Сейм;

— островів (о-в) — на острові Ява;

— пустель, вулканів — У пустелі Каракум, поблизу вулка­на Везувій;

— республік — (країн, держав) Учора повернувся з Рес­публіки Ємен.

За відсутності слів місто, село, озеро й под. назви відміню­ються: Надійшли вітання від колеґ із Одеси.

Це правило поширюється також на назви планет, комет, ас­тероїдів: Ракета досягла поверхні планети Сатурн; Ведуться спостереження за кометою Когоутека.

Не узгоджується також перша частина складних географіч­них назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких

а) друга частина є прикметником: Білгород-Дністровсь-
кий — Білгород-Дністровського р-ну;

б) друга частина є числівником: Знам'янка Друга —
Знам'янкодругий;

в) друга частина є іменником: Біла Церква — Білоцерків-
ський р-н, Талди-Курган — Талди-Курганський р-н; друга
частина є іменником, що вказує на місце розташування насе-
леного пункту: Калач-на-Дону — Калачдонському р-ну;

г) перша і друга частини є іменниками: Кзил-Орда — Кзил-Ординська обл., Комиш-Зоря — Комиш-Зорянський р-н.

Не узгоджується друга частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм. Це стосується складних назв, у яких обидві частини є іменниками, а друга вказує на місце роз­ташування населеного пункту; Яр-під-Зайчиком, але ярський-під-зайчиком; Франкфуртп-на-Майні, але франкфуртський-на-Майні.

Не узгоджуються назви вулиць, якщо вони мають форму чоловічого роду або являють собою складну назву: вулиця Хре­щатик; на розі вулиці Ярославів Вал, але вулицею Сретенкою.

 

Правопис складних слів Разом пишуться:

 

 

 

 

 

Перша частина	Спол. звук	Складне слово
прикметник (м'якої групи) (твердої групи)	(ь)о	верхньоволзький, давньоукраїнський, середньовіччя, синьоокий
о	білокрівці, важкоатлет, західносибірська, південноукраїнський, північнокрймський, західноказахстанський, легкокрилий, сліпоглухонімий, східноттайський, південноафриканський Сале Південно-Африканська Республіка хоча Центральноафриканська республіка), чорноземний
іменник (після твердого приголосного та шиплячого) (після м'якого приголосного, неподовженого) (після й або м'я­кого подовженого)	ролтопідшйпник, звіробій, пароплав, атомохід, дощомір, мечоносець Сале: кожум'яка, овочесховище)
е	бурелом, землетрус, працелюб Сале: конов'язь, коногон, костоправ, свиноматка, свинопас)
є	краєвид, насіннєсховище, сміттєзбірник
займенник	о	самовчитель, самопал, саморобний

Складні слова без сполучного звука

 

перша основа закінчується на голосний звук	важкохворий, всюдихід, загальнодер­жавний, кількаразовий, малопотуж­ний, новоутворений, радіокомітет
перша основа закінчується на приголосний звук; в абревіатурах	Болград, Горйньград, Івангород, Ужгород; виконком, завгосп, Мін'юст, Нацбанк, профспілковий
слова з першою числівнико­вою основою одно-, дво-, три-, чотири-	одноразовий, двозначний, двоярусний, триповерховий, чотирикімнатна
перша частина — прислівник вищого ступеня порівняння на -е	вищезазначений, нижчезгаданий (але трохи вище зазначений — без залежного слова)
слова з першою числівниковою основою двох-, трьох-, чоти­рьох-, якщо друга частина починається з голосного	двохактна, трьохелементна, чоти­рьохосьовий (але трьохлінійка)
складноскорочені слова з першими частинами: авіа-, авто-, агро-, анти-, архі-, біо-, вело-, водо-, газо-, геліо-, гео-, гідро-, екзо-, екстра-, електро-, зоо-, ізо-, квазі-, кіно-, контр-, к0смо-, лже-, макро-, мета-, метео-, мікро-, мілі-, мано-, мато-, над-, нео-, палео-, псевдо-, рвнтґено-, соціо-, стерео-, теле-, термо-, турбо-, фоно-, фото-, цито-та под.	авіаносець, автодром, агропромис-лбвість, антистатик (алеАнти-Дюринґ), архімільйонер, бюенергія, велотрек, водолікування, газорозвгдка, геліоцентрична, геологія, гідростанція, екзосфера, екстраординарний (але екстра-пбшта), електроприлад, зоосад, ізографія, квазіоптика, кінопрокат, космополіт, контрнаступ (але контр-адмірал), лжеапостол (алелже-Нердн), макроеконбміка, метабіоз, метеорологія, мікропроцесор (але мікро-ЕОМ), міліграм, монокристал, мотоперегони, надзвуковий, неоліт, палеолбгія, псевдоідея (але псе'вдо-Фауст), рентгеноскопія, соціоєтрук-тура, стереозвук, телеглядач, термо­метр, турбогвинтовий, фонокардіо­графія, фотолабораторія, цитологія
числівники з першою основою на сто-, дев'яносто- - у формі Н. відмінка; кількісний числівник у формі Р. відмінка, якщо друга части­на починається з приголосного	стовідсотковий, сторіччя, дев 'яносторічний; сорокавідерний, сорокаградусний, десятитбнка, шестиденка, восьмилітній, п'ятиповерховий, семибальний, десятивідсотковий
складні іменники, утворені з трьох і більше основ	радіотелемайстер, світлозвукопанорама, термогідродинаміка
у загальних назвах із першою основою пів-, напів-, полу-	пів'яйця, півдюжини, півмісяць, півозера (але пів на восьму), напівфабрикат, напівсон, напівавтомат, напіврідкий, полукіпок, полумисок, полудень
поєднання дієслова наказового способу з іменником	шибайголова, зірвиголова, перекотиполе, пройдисвіт, горицвіт; прізвища: Перебййніс, Убийвбвк, Непийпйво, Тягнйрядно, Вер-нйгора, Ломикамінь, Крутивус
Через дефіс пишуться
слова, що означають протилежн за змістом поняття	купівля-прбдаж, гмпорт-експорт, окйслювально-віднбвний, опукло-ввігнутий, рбзтяг-стйск
назви професій, фахів	лікар-стоматблог, льбтчик-випрббувач, режисер-постанбвник, слюсар-складальник
імена казкових персонажів	Вбвчик-Братик, Зайчик-Побігайчик, Лисйчка-Сестрйчка
назви державних посад, військових та наукових звань	генерал-губернатор, генерал-лей­тенант, контр-адмірал, лорд-мер, прем'єр-міністр, штабс-капітан, унтер-офіцер, член-кореспондент
складні іменники з першою складовою віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-	віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-фабрика, обер-прокурор, екс-віце-прем' єр
назви складних одиниць виміру	людино-день, тонно-кілометр, кіловат-година, метр-градус (але трудодень)
назви нот	мі-бембль, соль-діез, фа-бекар
назви співочих голосів та музичних інструментів	мецо-сопрано, бас-баритбн, балалайка-контрабас, бас-гітара
назви спортивного інвентарю	байдарка-двійка, тренажер-еспандер
назви істот, комах, рослин, мікробів	заєць-русак, рйба-ангел, клоп-водомір, метелик-адмірал, брат-і-сестра, льон-довгунець, розрив-трава, чар-зілля, бактерія-дбнор, інфузбрія-трубач
назви частин світу у складі інших назв та назви проміжних сторін світу	Вест-Індія, ост-індійський, південно-західний (але південний захід), норд-ост, зюйд-вест (але зюйдвестка)
назви механізмів, речовин, процесів, явищ, істот, у яких перша частина виражає прикмету чи особливість другої	блок-система, дизель-мотор, лот-апарат, стоп-кран, ракета-носій, крекінґ-бензйн, крекінґ-процес, крем-брюле, крос-реакція, вакуум-фільтр, Свят-вечір, буй-тур, жар-птиця, козир-дівка
запозичення з інших мов	альма-матер, ва-банк, де-факто, де-юре, ін-фоліо, мес-медіа, тет-а-тет тощо, але: персона нон ґрата, альтер еґо, табуля раза, аква віте
іменники, скорочені на приголосний, у яких наводиться початок і кінець слова	ін-т (інститут), л-ра (література), т-во (товариство), д-р (доктор), аЬ-ка (фабрика), вид-во (видавництво), 6-ка (бібліотека)
перша частина складного слова, якщо наступне складне слово має таку саму складову частину	кулько- й роликопідшипники, радіо-й телеапаратура, тепло- та гідроелектростаншї, кіно-і фотоплівка
складні прізвища та імена	Антоненко-Давидбвич, Карпенко-Карий, Зиндвій-Богдан, Жан-Жак, Марія-Тереза
складні прикметники, які означають додатковий відтінок якості, відтінки чи поєднання кольорів	кйсло-солбдкий, гіркувато-солоний, сіро-голубйй, молочно-білий, червбно-зелено-сйній, яскраво-червоний, синювато-блакйтний (яле: білосніжний, жовтогарячий)
утворення із двох чи більше основ, які не підпорядковані одна одній, а між компонентами них складних пршшетників можна вставити сполучник і	навчально-виховнйй, партійно-політйчний, квадратно-гніздовйй, матеріально-технічний, науково-дослідний, народно-визвольний, російсько-український, суспільно-політичний, літературно-художній
назви політичних партій, течій, об'єднань, груп	соціал-демократйчна, анархо-синдикалізм, націонал-радикалізм
складні прикметники, у яких перша частина закінчується на -то (-іко)	діалектико-матеріалістйчний, істдрико-культурний, політико-економічний, механіко-матема­тичний
складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-	військбво-морськйй, військдво-стюртйвний, воєнно-стратегічний (але: військовополонений, військовозобов'язаний)
складні порядкові числівники із цифровою та літерною частиною або її закінченням	2-мільйбнний, 10-тйсячний, 8-й, 11-ї, 15-го
складні прикметники із цифровими числівниками в першій частіші	70-річний, 9-секційний, 25-поверхбвий, 11-тонний, 35-метрбвий
літерні абревіатури з належними до них цифрами	бензин А-95, клей КН-3, літак Ан-225, Як-40
терміни з літерним позначенням	П-подібний, У-подібний, альфа-рбзпад, гама-апарат, дельта-імпульс, ікс-проміння (але: альфаметр, гомографія, дельтаплан, дельтоподібний)
літерні позначення класів, груп, споруд тощо	10-А, Б-11, корпус 26-Г, цех У-В
поєднання слів, що означають приблизність	година-дві, доба-друга, не сьогддні-завтра, п'ять-сім, рік-твтора
складні географічні власні назви	Івано-Франківськ (але іванофран­ківець), Санкт-Петербурґ(але санктпетербуржець)
власні назви з частиною пів-, пан-	пів-Європи, пів-Італії, тв'Львбва, пів-Юрмали, пів-Япднії, пан-Європа
однослівні утворення — власні назви	не-Єврбпа, не-Парйж, не-Ріо-де-Жанейро

Увага! Якщо перша частина не має суфіксального оформлення і являє собою усічену основу (типу бензо..., соціо...), то дефіс не ставиться: автотракторний, але автомобільно-тракторний; хлібобулочний, але хлібно-булочний; плодоовочевий, але плодово-овочевий; фане­ростругальний, але фанерно-стругальний.

Прикладки

 

якщо прикладка - видова назва, дефіс між нею та означуваним іменником не ставиться; якщо в ролі прикладки виступає родова назва, тоді дефіс ставиться	місто Батурин, ріка Ворскла, трава полин Вдрскла-ріка, полйн-трава, Сапун-гора
якщо узгоджуваний іменник (прикладка) стоїть у препозиції до означуваного іменника, дефіс не ставиться; якщо такий іменник стоїть у пост­позиції, він приєднується до пояс­нюваного іменника дефісом	богатир хлопець, красуня дівчина дівчина-красуня, хлопець-богатйр
якщо пояснюваний іменник і при­кладка можуть мінятися місцями (постпозиційний іменник виконує атрибутивну роль), дефіс ставиться завжди	дів чина-вірменка і вірменка-дївчина, худбжник-портретйст і портретйст-худбжник
якщо прикладка - у складі терміна, то дефіс ставиться тоді, коли озна­чуваний іменник - родове поняття, а узгоджуваний іменник - видове	гриб-паразйт, жук-короїд, заєць-біляк, льон-кучерявець
прикладки порівняльно-метафорич­ного характеру, які семантично близькі до виразно атрибутивних, приєднуються до означуваного іменника дефісом	ворбжка-ніч, гбри-хвйлі, думи-бджбли, збрї-вївці, кринйці-нбчі, місяць-підкбва

Числівник

Числівник — самостійна частина мови, що означає число, певну кількість чого-небудь, порядок переліку при лічбі та відповідає на питання скільки? котрий? який?

 

Написання числівників і відчислівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м'який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень - змінюєть­ся): п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят - шістдесяти, але: двісті — двохсот, шістсот — шестисот, дев'ятсот — дев'ятисот.

2. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р. відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохсотий, двохтисячний, п'ятдесятитйсячний, п'ятнадцятимільйднний, трьохсотп'ят-десятимільярдний Сале стотисячний, деб'яностомільйднний).

3. Порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, із чвертю й под., пишуться окремо: п'яти з по­ловиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерхо­вий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- уживаються лише перед частинами, що почи­наються з голосного: двохелементний, трьохактний (хоча трьохлінійка) чотирьохосьовий (але чотиривісний) та із чис­лівниками сто, тисяча, мільйон і под. (трьохтисячний і три­тисячний, чотирьохмільйонний і чотиримільйднний).

5. Числівники п'ять і т. д. (крім сто та дев'яносто) на почат-
ку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний,
шістдесятирічний, семисоткілограмбвий (але: стодбларовий,
дев'яностовідсбтковий — у формі Н. відмінкаЛ

Це стосується й числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний, трид-цятитрьохденний.

6. Якщо числівники п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот,
дев'ятсот стоять після числівника, що позначає тисячі, при
творенні складних слів їхні основи виступають у формі Н. від-
мінка: шестисотріччя, але тисячошестисотріччя.

7.Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс: 53-мільйбнний, 125-річчя, 12-поверхбва, 250-квартйрний.

8.Літери дописуються до цифр тільки на позначення поряд­кових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літе­ри (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: / квартал, на V етапі, з XVI ст. (сторіччя).

Відмінювання числівників

Відмінювання числівників два (дві), три, чотири, п'ять, шість

 

н.	два дві	три	чотири	п'ять	шість
р.	двох	трьох	чотирьох	п'яти	шести
				(п'ятьох)	(шістьох)
д.	двом	трьом	чотирьом	п'яти	шести
				(п'ятьом)	(шістьом)
3.	як у Н.	як у Н.	як у Н.	п'ять або	шість або
	або Р.	або Р.	або Р.	п'ятьох	шістьох
Ор.	двома	трьома	чотирма	п'ятьмй	шістьма
				(п'ятьома)	(шістьома)
м.	(на, у)	...трьох	...чотирьох	...п'яти	...шести
	двох			(п'ятьох)	(шістьох)

Увага! За зразком числівника п'ять відмінюються числівники від дев'яти до двадцяти включно та трид­цять. У числівниках на -дцять відмінюється лише друга частина. У числівників шість, сім, вісім при відміню­ванні відбувається чергування голосних. Перед закін­ченням -ох, -ому, -ома та перед -ма в Ор. відмінку після т пишеться знак м'якшення.

Відмінювання числівників сім і вісім

 

н.	сім	вісім
р.	семи (сімох)	восьми (вісьмох)
д.	семи (сімом)	восьми (вісьмом)
3.	сім або сімох	вісім або вісьмох
Ор.	сьома (сімома)	вісьма (вісьмома)
м.	(на) семи (сімох)	\ восьми (вісьмох)

Відмінювання числівника п'ятдесят

 

н.	п'ятдесят
р.	п'ятдесяти (п'ятдесятьох)
д.	п'ятдесяти (п'ятдесятьом)
3.	п'ятдесят або п'ятдесятьох
Ор.	п'ятдесятьма (п'ятдесятьома)
м.	(на, у) п'ятдесяти (п'ятдесятьох)

Увага! За цим зразком відмінюються числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят. У цій групі числівників змінюється лише друга частина.