Сучасна українська 17 страница
3. Активні дієприкметники недоконаного виду на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) уживаються рідко й без залежних слів: Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб). Не бійся гостя сидячого, а бійся гостя.стоячого (Н. те.). Штучними сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх їх доцільніше замінити: а) лідрядним означальним реченням: Не бійся гостя, який б) пасивним дієприкметником: Знудженими від пересичен-
Дієприслівник
Дієприслівник — особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом і відповідає на питання що робивши? що роблячи? 1. Дієприслівники доконаного виду творяться від основи Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відповідає на питання що зробивши? 2. Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи У корені дієприслівника теперішнього часу зберігаються всі ті особливості, які виникають при творенні дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу. Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи? 3. Дієприслівники утворюються також від дієслів, які закін- Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежними від нього словами (словом). Активно використовується в ОДС, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думки. ®
Увага! Слід відрізняти дієприслівники недоконаного виду від близьких за звучанням активних дієприкметників у Н. (3.) відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають закінчення -і: Раптом увімкнулися всі гучномовці, заглушуючи два співаючі хори. Примітка. Дієприслівник уживається лише тоді, коли в реченні до одного діяча відноситься щонайменше дві дії.
Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах 1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи й т. ін.). неправильно важити рихтуватися балакати слабувати договорюватися поспівати пришедші позичати відчитуватися повідати тикати сидя шоферувати сипонути правильно зважувати збиратися говорити хворіти домовлятися устигати які (що) прийшли авансувати звітувати розповідати, повідомляти, інформувати говорити «ти» сидячи працювати шофером насипати 2. Уникати умовного способу: неправильно Підприємства змогли б виконати замовлення, якби... правильно Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення, якщо... Виконавець повідомив би Вас Завчасне повідомлення вико- за умов... 3. Уживаючи ті чи інші форми наказового способу, слід ураховувати конкретну ситуацію, умови спілкування та норми мовного етикету. 4. В актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях та под. уживають неозначену форму дієслова (інфінітив). Але слід пам'ятати, що нормативною є цюрма на -ти, а не на -ть: неправильно правильно говорить говорити запроваджувать запроваджувати 5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи од- неправильно правильно допомага допомагає оббіга оббігає 6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивни- неправильно правильно Завдання було достроково Наша група достроково виконане нашою групою виконала завдання. Головна увага ним Головну увагу він приділив... Інспектори, які Інспектори, яких призначає призначаються комісією... комісія... Випробування проводяться Випробування проводять у запланованому режимі. (проведено) у заплано- 7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм неправильно правильно носе носить робе робить 8. Уживати теперішній час на позначення майбутнього, якщо 9. Уникати вживання форм давноминулого часу: неправильно інформація надходила була я виконав був проект (були) узгодили були звернення надійшло було правильно інформація надходила я виконав проект узгодили звернення надійшло 10. Не порушувати норми вживання форм залежного слова: неправильно свідчити факти відзначати про успіхи довести про інформацію опанувати професією доторкатися приладу піклуватися за (кого) шкодувати гроші правильно свідчити про факти відзначати успіхи довести інформацію опанувати професію доторкатися до приладу піклуватися про (кого) шкодувати грошей 11. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі: неправильно завтра відпочиватимемо перерахуватимемо працюватимем сьогодні розпочинатиметься правильно завтра будемо відпочивати будемо перераховувати будемо працювати сьогодні буде розпочинатися 12. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами: неправильно оточуюче середовище знаючий працівник
керуючий відділом бувші учасники правильно довкілля; навколишнє середовище обізнаний працівник; тямущий (тямкий) працівник, який добре знає (розбирається, володіє) керівник відділу колишні учасники
запитуючий подорожуючий граючий рахуючий прибутки головуючий зборами пануюча думка знеболюючий засіб перемігший ріжучий інструмент спрямовуюча рейка кажучий промову початкуючий поет відстаючий клас захоплюючий краєвид хвилюючі враження хвилюючий стан хвилююча новина не дивлячись на об'єктивні причини ведучий архітектор лікуючі властивості лікувальні властивості Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту, наприклад: неправильно правильно добробут, зростаючий зростаючий щороку добробут щорічно) Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-: неправильно правильно яблука, замерзлі від морозу замерзлі яблука Сабо яблука, що замерзли від морозу) Сфера використання активних дієприкметників — в основному термінологічна лексика': блукаючий нерв, крокую- Див. тему «Труднощі перекладу процесових понять». чий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим. 13. Форми 2-ї особи однини, 1-ї та 2-ї особи множини дозволяють уникати форми давайте в наказовому способі. Обійтися без неї можна й за допомогою додаткових слів. неправильно правильно давайте проголосуємо проголосуймо давайте почнемо є пропозиція почати давайте привітаємо нашу гостю або пропоную почати прошу привітати нашу гостю або вітання нашій гості Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні, коли ця форма заохоти поєднується з іменником, що означає певні предмети: Давайте Ваші посвідчення; Розрахунки і креслення давайте мені. Хоча й у цих випадках інтонаційно та за допомогою невер-бальних засобів (жесту) можна спонукати до дії: Ваші посвідчення, будь ласка; Прошу розрахунки і креслення. 14. Існує дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками: а) Шість бригад не виконало (не виконали) план. Але за непрямого порядку слів лише — Не виконало план шість бригад; б) Двоє студентів пішло до їдальні (сумісна дія — пішли разом); Двоє студентів пішли до їдальні (роз'єднана дія — кожен пішов окремо). 15. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося. 16. Якщо субстантивне слово виражено числівниками: сто, тисяча, мільйон, мільярд та под., то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено; тисячу тонн завезено. 17. За наявності слів разом, спільно дієслово (присудок) ставиться в однині: Адміністрація заводу спільно із профкомом розглянула... Але ставиться у множині, коли однорідні підмети вжиті через кому або через сполучники і, й (та у значенні і): Адміністрація заводу та профком розглянули... 18. Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже: неправильно Я вибачаюсь (-ся), вибачаюсь (-ся) За це треба вибачитися
Я хочу вибачитися правильно Вибачте мені (даруйте, перепрошую); прошу вибачення. Пробачте! За це треба попросити пробачення або Треба перепросити. Даруйте, завинив (винуватий). Я не хотів завдати Вам прикрощів (Вас образити)! Прошу Вас, не ображайтеся. Я завинив перед Вами. Мені дуже прикро (жаль, шкода), що так сталося. Я завдав Вам стільки клопоту (прикрощів, турботи, хвилювань, неприємностей)! Я відчуваю провину перед Вами. 19. Слід уникати лінгвістично необгрунтованого вживання частки -ся, -сь: неправильно Робота аналізується за такими вимогами. правильно Роботу аналізують за такими вимогами. 20. Дія, названа присудком, і дія, названа дієприслівником, обов'язково мають виконуватися одним суб'єктом: неправильно Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан*, вони вам коштуватимуть на 30% дешевше. Узагальнюючи довідкові матеріали, нашу увагу привернув минулорічний акт інвентаризації. правильно Замовляючи проспекти у видавництві «Майдан*, ви заплатите за них на 30% менше. Узагальнюючи довідкові матеріали, ми звернули увагу на минулорічний акт інвентаризації.
Труднощі перекладу процесових понять
Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні або протилежні (супротивні) за змістом поняття, наприклад здатність до активної чи до пасивної дії.
Дія Процес, у загальному розумінні, — це дія або сукупність дій, пов'язаних між собою. Поділяючись на два види: доконаний і недоконаний, дія має певну межу тривання — доконана, коли вона одноразова (розігнути, зірвати) або багаторазова, але завершена на певному етапі (порозгинати, позривати) і недоконана, коли вона триває (гнути, рвати) або повторюється неодноразово (розгинати, зривати). Українська мова, на відміну від російської, поняття доконаної та недоконаної дії здатна розрізняти одним дієсловом або віддієслівним іменником: дезактивувати, дезактивування — недок. дія здезактивувати, здезактивування —док. дія Перехідною називається дія, у якій беруть участь активний і пасивний учасники (суб'єкт і об'єкт) — змінювати, згинати. Неперехідною є дія, у якій бере участь тільки один виконавець і спрямовує її лише на самого себе — змінюватися, згинатися, або ні на кого взагалі — тліти, коротшати.
Назва дії Дія (процес) в українській мові позначається переважно дієсловами, порівняйте: требует осмислення — потребує осмислити, але сучасний науковий та офіційно-діловий стилі потребують уживати віддієслівних іменників із закінченнями на -нн(я) та -тт(я) — добування, миття. Слід пам'ятати, що лише від дієслів недоконаного виду можна утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням -ати, -яти, -ути, -йти, -іти на -ання, -ення, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати — змінювання змінити — зміненим.
Наслідок дії Іменники на позначення наслідку дії утворюють від дієслів недоконаного виду (здебільшого від тих, які означають багаторазову дію, або ж від префіксальних варіантів). Спочатку відкидають суфікси, а натомість: а) не додають нічого гнути, згинати — згин гріти, нагрівати — нагрів ламати, зламувати — злам б) додають-а,-ина,-ок міняти, змінювати — зміна колоти, розколювати — розколина лити, виливати — виливок
в) додають -овання для дієслів, що закінчуються на -овувати групувати, угруповувати — угруповання прямувати, спрямовувати — спрямовання. Дійові властивості об'єктів і суб'єктів На означення дійових властивостей об'єктів і суб'єктів російська мова використовує дієприкметники, а українська — завжди віддієслівні прикметники. Призначеність виконувати активну дію Віддієслівний прикметник, що означає здатність суб'єкта виконувати активну дію, утворюють від недоконаного виду дієслова: а) відкидаючи суфікс -ти й додаючи натомість -льн (ий) розтягати — розтягальний б) за допомогою суфікса -ч(ий)" Отже, змінювальний — призначений змінювати, виконавчий — виконувати і так само й ін. Здатність виконувати активну дію Віддієслівний прикметник на означення здатності виконувати певну дію, хоча він необов'язково для цього призначений, утворюють від недоконаного виду дієслова, відкидаючи суфікси й додаючи натомість -івн(ий): гальмувати — гальмівний гамувати — гамівнйй збирати — збирнйй рятувати — рятівний Здатність виконувати пасивну дію Віддієслівний прикметник на означення здатності об'єкта піддаватися дії суб'єкта й тим виявляти наслідок дії, утворюють подібно до іменників, що означають наслідок дії, переважно від дієслів, які означають недоконану багаторазову дію, або від тих форм, що мають префікс: а) за допомогою суфікса -н(ий): ,.,._________ — набір наорати, набирати £., -,, „ ч г г ^- набгр-нии (набираемьш); б) за допомогою суфікса -овн(ий) від дієслів, що закінчують- спрост-овання спрост-овувати -<ҐГ - / г 3 ■ спрост-овнии (.опровержимьіи, опровергающийся); в) за допомогою суфіксів -енн(ий), -анн(ий): зміцн-ина міцніти, змгцн-ювати <Г „,„ ^ ^ ■ змгцн-еннии (упрочнимьій, упрочняющийся) _, _ „. приєдн-ання єднати, приєдн-увати 3, -, Ґ " —■ приєдн-аннии (присоединяемьш, присоединяющийся) Здатність виконувати неперехідну дію Відповідні прикметники на означення здатності виконувати спрямовану на себе або не спрямовану ні на що дію утворюють від недоконаної форми дієслів (переважно безпрефіксальних) за допомогою суфіксів: -уч(ий), -к(ий) липнути -ав(ий) тиснути -ив(ий) світитися липучий, липкий рухливий тйснявий світйвий Систему правил віддієслівного словотворення наведено втабл. 1. Оскільки для сучасної української літературної мови дієприкметникові форми на -учий (-ючий), -ачий (-ячий) є нехарактерними, тому російські активні дієприкметники теперішнього часу на -щий можна передавати віддієслівними прикметниками на -альний (-яльний), -ильний, -увальний (-ювальний) або на -ний, залежно від конкретного значення та змісту тексту. Понятійний зв'язок між російськими дієприкметниками на -щий і відповідними частинами української мови наведено в табл. 2. Перекладання російських дієприкметників на -щийся, що вживають на позначення понять, які пов'язані як із перехідною, так і з неперехідною дією, викладено в табл. 3. Перекладання російських Дієприкметників на -мьій, що вживають на позначення понять, пов'язаних лише з перехідною дією, наведено в табл. 4. Згідно з рішенням 3-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української науково-технічної термінології» (Львів, 1994), треба: 1. Для подавання понять, позначуваних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби а) перебування у стані дії позначати дієприкметниками та б) властивості об'єктів і суб'єктів дії — прикметниками: решающий — вирішальний всеохвативающий — усеохопний присоединяющий приєднувальний в) назви об'єктів і суб'єктів дії — іменниками: заведующий — завідувач нападающий — нападник начинающий — початківець отдихающий — відпочивальник поступающий — вступник 2. Чітко розмежовувати (розрізняти) засоби позначення понять процесу й наслідку процесу. Активні дієприкметники та терміни — словосполучення з дієприкметниковим компонентом на -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-), -ш-(-вш-) залежно від змісту поняття перекладаються віддієслівними прикметниками із суфіксами -н-, -увальн- (-ювальн-), -івн-, наприклад: падающий — спадний смазивающие — змащувальні тормозя'щее — гальмівне У поодиноких випадках використовуються й дієприкметники на -уч- (-юч-), якщо вони набули прикметникового значення, наприклад: знающий — знаючий стоящий — стоячий деградирующий — деградуючий При перекладі термінозворотів із дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями та калькованими формами, наприклад: вьідерживаемьій процесе — витримуваний процес (замість процес, що (який) витримується), бегущий фронт волни — рухомий фронт хвилі (замість біжучий фронт хвилі), а іноді їхнім іменниковим замінником: окружающая ереда — довкілля ("замість оточуюче середовище). Російські активні дієприкметники минулого часу на -вший передаються зазвичай описовою конструкцією, наприклад: включивший — що (який) увімкнув; возбудивший — що (який) збудив; усиливший — що (який) підсилив тощо. Російські пасивні дієприкметники на -аемьій, -уемьій мають форми на -озуваний (-юваний), а в прикметниковому значенні -овний (-ний), наприклад: восетанавливаемий — відновлюваний (дієприкметник), відновний (прикметник), прибавляемий — додаваний (дієприкметник), доданий (прикметник) тощо [9, с. 5—8].
В основу наведених схем, дещо уточнених і доповнених автором довідника, покладено принцип О. Войналовича та Б. Моргунюка [9, с. 4,10—12].
Українська мова спроможна практично від будь-якого дієслова утворити віддієслівний прикметник на позначення здатності об'єкта піддаватися дії (табл. 4), а також — пасивний дієприкметник доконаного виду, умисно створений означати поняття на позначення стану об'єкта, зумовленого перебуванням у доконаній дії (табл. 3) [28, с. 40].
Прислівники (складні)
1. Разом пишуться а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника
|