ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

Узагальнення результатів теоретичної та дослідницько-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. Пропоновані у науковій літературі теоретичні основи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами за умов застосування їх у практиці сприяють до деякої міри систематизації управлінської інформації, впорядкуванню її збору, обробки, збереження, визначенню інформаційних джерел та каналів надходження інформації до суб‘єктів педагогічної системи. Водночас наявні теоретичні засади недостатньо розкривають проблему моделювання та створення у загальноосвітньому закладі дієвої наукової системи інформаційного забезпечення, яка відображала б цілі та завдання управління і сприяла їх реалізації.

2. Практичний стан досліджуваної проблеми поряд із незначним позитивним досвідом її розв‘язання вказує на переважаючий емпіричний рівень інформаційної діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що підтверджує актуальність даного питання та необхідність його подальшого удосконалення.

3. Обґрунтовані теоретичні засади диференціації інформаційних потоків, їх типізація та показники ефективного використання в організації інформаційного забезпечення дозволили конкретизувати структуру і зміст моделі цільового інформаційного забезпечення, яка є оптимальним варіантом класифікованої інформації і, відповідно, важливою умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітнім навчальним закладом.

4. Побудова та функціонування моделі цільового інформаційного забезпечення ґрунтується на відповідних методологічних і організаційних принципах, які розкривають головні її риси, тенденції та специфіку організації, а ефективність використання моделі визначається за допомогою розроблених критеріїв.

5. Створена та експериментально апробована модель цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає побудову системи інформування на основі цільового підходу до управління та диференціації інформаційних потоків, які функціонують у педагогічній системі і є основним видом системоутворюючих зв‘язків процесу управління.

6. Отримані якісні результати впровадження моделі підтвердили доцільність її використання для підвищення рівня інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом та оптимізації інформаційної діяльності керівників. Експеримент показав, що основні засади наукового проектування моделі, структурування управлінської внутрішньошкільної інформації можуть бути корисними у теоретичному та методичному планах щодо роботи керівників з зовнішньою інформацією, а також для конструювання своєї власної моделі інформаційного забезпечення.

7. Здійснення теоретико-експериментального дослідження дало змогу розробити науково-методичні рекомендації щодо побудови системи цільового інформаційного забезпечення на основі уніфікованої технології структуризації інформаційних потоків та інформаційних елементів процесу управління в загальноосвітніх навчальних закладах.

Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми і виводить на нові теоретичні і практичні питання, які вимагають розв‘язання. Серед них: особливості побудови систем інформаційного забезпечення в загальноосвітніх закладах різного типу; формування інформаційної культури керівників освітніх установ; психолого-педагогічні проблеми комп‘ютеризації управління педагогічними системами; дослідження внутрішніх механізмів переробки інформації суб‘єктами управління, їх довільної орієнтовної діяльності.