Витрати страховика
Витрати страхової компанії, так само, як і доходи, пов’язані із двоїстим характером її діяльності. Виокремлюють витрати на проведення страхових операцій (саме вони формують собівартість страхової послуги) і витрати на проведення інших операцій (витрати, що супроводжують одержання доходів від інвестування й розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів). Понад 90 % загальної суми витрат страхової компанії припадає безперечно, на “страхові” витрати3. Ці витрати дуже неоднорідні. Усю їх сукупність можна за економічним змістом поділити на три великі групи (рис.10.). Дві останні групи витрат можна об’єднати поняттям “витрати на ведення справи”. Найвагоміша стаття витрат страховика – виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Ці витрати - саме ті, що виправдовує існування страховика в очах страхувальника. Рис. 10. Витрати страховика
Дві останні групи витрат можна об’єднати поняттям “витрати на ведення справи”. Найвагоміша стаття витрат страховика – виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Ці витрати – саме ті, що виправдовує існування страховика в очах страхувальника. Згідно із Законом України “Про страхування”, страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Що стосується страхування особистого, то виплату за умовами такого страхування у вітчизняному страхуванні називають не “страховим відшкодуванням”, а “страховою виплатою”. Страхове відшкодування, згідно з чинним законодавством, не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Виплату страховик здійснює згідно з договором страхування, або керуючись законодавством на підставі заяви страхувальника і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою особою у формі, яку визначає сам страховик. Наступна група витрат страховика – витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування. У практиці західних страхових компаніях, як зазначають провідні українські фахівці страхової справи, ці витрати поділяють на аквізиційні, інкасійні, ліквідаційні4. Аквізиційні витрати – це витрати, пов’язані із залученням нових страхувальників, укладанням нових договорів страхування. Вони можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків; комісійну винагороду страховим посередникам і т. ін. Інкасаційні витрати – це витрати, пов’язані з обслуговуванням готівкового обігу страхових премій: на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання страхових премій у готівковій формі; витрати на виготовлення бланків квитанцій і відомостей щодо прийому страхових премій; на оплату банківських послуг, пов’язаних з інкасацією страхових премій. Ліквідаційні витрати – це витрати з урегулювання збитків. Вони включають оплату послуг спеціалістів зі з’ясування причин і визначення розміру збитків, завданих об’єктам страхування тощо. Остання група витрат – витрати на утримання страхової компанії – це адміністративно-управлінські витрати, які має будь-який господарюючий суб’єкт. Вони включають заробітну плату персоналу компанії (основну і додаткову) з нарахуванням, плату за оренду приміщення, оплату комунальних послуг, послуг зв’язку; витрати на придбання канцелярських і господарських товарів, рекламу, відрядження, утримання і обслуговування автотранспорту, амортизаційні відрахування та інші витрати, які, згідно з чинним законодавством, відносяться на собівартість страхової діяльності. Окрім витрат, які забезпечують виконання страховиком його основної діяльності (страхування і перестрахування) і на основі яких визначається собівартість страхової послуги, страхова компанія має витрати, пов’язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів, тобто управління своїми активами. Характер цих витрат залежить від конкретних видів активів, якими представлені тимчасово вільні кошти. Здебільшого такі витрати складаються з оплати послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів. Усі перелічені види витрат страхова компанія бере до уваги при визначенні фінансових результатів своєї діяльності.
|