ПРАВО NАЦІЇ

1. Nація як природня спільнота, найбільший живий духовний та біологічний організм, що має спільне походження, расовий тип, ментальність, мову, територію проживання, культуру має безумовне право на життя, збереження своєї расової та духовної самобутності.

2. Nація має безумовне і легальне право на спротив в разі спроб позбавити її власної самодостатності.

3. Nація має право вести як оборонну так і наступальну боротьбу з силами які прагнуть її знищення або деформації.

4. Nація має право на моноетнічність власної держави, а також на повну державну самостійність та ігнорування міжнародних норм, якщо ті загрожують існуванню або нормальному розвиткові Nації.

5. Nація як замкнена генетична популяція має право позбуватися на своїй території іншорасової домішки шляхом депортації її носіїв на історичну територію їх проживання.

6. Nація має право покращувати власне здоров’я через впровадження расового, євгеністичного та екологічного законодавства.

7. Nація має право відновлювати свій природній духовний, культурний та мовний простір шляхом ренаціоналізації своїх окремих представників та соціальних і регіональних груп населення, що були денаціоналізовані внаслідок інородної окупації, входження до складу поліетнічних державних утворень або через вплив космополітичної культури.

8. Nація має право на встановлення соціально-справедливого ладу у власній державі, а також позбутися паразитарних верств, які намагаються шляхом економічних та політичних маніпуляцій привласнити собі матеріальні цінності Nації.

9. Право Nації є превалюючим над частковими правами окремих осіб, родинних та соціальних груп. Їх права реалізуються в рамках і не на шкоду Права Nації.

10. Nація має один невід’ємний обов’язок – у повному обсязі та всіма доступними засобами втілювати в життя Право Nації.