Воля є важливим компонентом психіки людини. Воля є здатністю робити свідомі (навмисні) дії, регулювати діяльність і керувати своєю поведінкою. Вона забезпечує виконання двох функцій: спонукальної (забезпечування активності людини) і гальмівної (стримування небажаних проявів активності). Вольові дії відрізняються від автоматичних рухів, які виконуються без участі свідомості. Коли рухи виконуються несвідомо, вони не можуть бути віднесені до вольових. Вольові дії відрізняються від безумовних рефлексів і не є уродженими. Вони виникають і розвиваються в процесі життєдіяльності людини. У психології розрізняють вольові дії — дії, в яких людина свідомо прагне до досягнення цілей. Вольова дія реалізується в простих і складних формах. Для складного вольового акту характерне те, що дії передує врахування наслідків, усвідомлення мотивів, прийняття рішення тощо. Складний вольовий акт проходить кілька етапів: 1) спонукання до здійснення вольового акту (у більшості випадків це пов’язано з виникненням необхідності задоволення потреби, які супроводжують емоційні стани: відчуття спраги, голоду й ін.); 2) уявлення мети дії; 3) уявлення засобів, необхідних для досягнення наміченої мети (при відсутності чи неясності цих уявлень вольовий акт виявиться нездійсненним або недосконалим); 4) намір здійснити певну дію; 5) рішення виконати дію; 6) вольове зусилля, пов’язане з «боротьбою» мотивів, тобто протиборством особистих позицій людини (розрізняють об’єктивні і суб’єктивні труднощі); 7) прийняття рішення — визначення лінії поведінки в ситуації невизначеності дій, які у певних умовах можуть привести до бажаного результату; 8) виконання дії і його поточне коректування (виконання прийнятого рішення).
