Характеристика та властивості меланхолічного типу темпераменту.

Меланхолічний темперамент — це явно гальмівний тип нервової системи. Для меланхоліка, мабуть, кожне явище життя стає гальмівним його агентом, він ні у що не вірить, ні на що не сподівається, в усьому бачить лише погане, небезпечне. Слабкість процесів збудження і гальмування при їхній неврівноваженості (перевага гальмування) призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність (позамежне гальмування). Меланхолік схильний піддаватися переживанню з незначного приводу. Меланхолік дещо замкнутий, нетовариський. Його лякає нова обстановка, нові люди, він бентежиться і губиться при встановленні з ним контакту, а тому схильний замикатися в собі, залишатися на самоті. У спілкуванні з незнайомими людьми соромливий, нерішучий, боязливий. Однак у спокійній, звичній обстановці меланхолік може бути хорошим трудівником, успішно справлятися з життєвими завданнями, вирізнятися тактовністю

24 Характер особистості Індивідуальні відмінності людей виявляються не тільки в темпераменті (даному від природи, від народження людині), а й у характері (який набувається соціально). Стосовно особистості слово «характер» позначає чітко виражені її особливості. Характер (від грец. /оракх^р — ознака, риса, особливість) — сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові способи поведінки. Пізнання характеру індивіда дає змогу з певною ймовірністю передбачати його поведінку і у такий спосіб коректувати очікувані дії та вчинки. Сам термін «характер» був ужитий філософом Теофрастом (Феоф-растом), учнем Арістотеля (372-287 рр. до н. е.), який написав книгу про характер і запропонував характеристику та опис більше тридцяти його рис (боягузтво, лицемірство, честолюбство, жадібність тощо). З розвитком психології знання про характер збагачувалися. Характер відображає індивідуальні особливості особистості і обумовлює її вчинки, стосунки з людьми, природою, зовнішнім світом. 45 Існують різні риси характеру. Так, залежно від переважання психічних процесів у діяльності людини розрізняють інтелектуальні риси (гнучкість розуму, спостережливість та ін.), вольові риси (цілеспрямованість, дисциплінованість, самостійність, твердість та ін.), емоційні риси (грубість, афективність тощо). Характер не є випадковим набором рис — це завжди система вза-ємозумовлених залежностей. Характер є цілісною організацією, що називається структурою характеру. Становлення характеру визначене наперед соціальними умовами життя, найближчим оточенням, впливом сім'ї, школи, друзів'. Характерологічні особливості необхідно враховувати в юридичній практиці. Знання рис характеру дає змогу визначати оптимальні прийоми проведення вербальних слідчих (судових) дій, діагностувати особистість і обрання нею можливої поведінки.

25 Характер як вираження індивідуальної своєрідності особистості Індивідуальні відмінності людей виявляються не тільки в темпераменті (даному від природи, від народження людині), а й у характері (який набувається соціально). Стосовно особистості слово «характер» позначає чітко виражені її особливості. Характер— сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, обумовлюючи типові способи поведінки. Пізнання характеру індивіда дає змогу з певною ймовірністю передбачати його поведінку і у такий спосіб коректувати очікувані дії та вчинки. Сам термін «характер» був ужитий філософом Теофрастом (Феоф-растом), учнем Арістотеля (372-287 рр. до н. е.), який написав книгу про характер і запропонував характеристику та опис більше тридцяти його рис (боягузтво, лицемірство, честолюбство, жадібність тощо). З розвитком психології знання про характер збагачувалися. Характер відображає індивідуальні особливості особистості і обумовлює її вчинки, стосунки з людьми, природою, зовнішнім світом. 45 Існують різні риси характеру. Так, залежно від переважання психічних процесів у діяльності людини розрізняють інтелектуальні риси (гнучкість розуму, спостережливість та ін.), вольові риси (цілеспрямованість, дисциплінованість, самостійність, твердість та ін.), емоційні риси (грубість, афективність тощо). Характер не є випадковим набором рис — це завжди система вза-ємозумовлених залежностей. Характер є цілісною організацією, що називається структурою характеру. Становлення характеру визначене наперед соціальними умовами життя, найближчим оточенням, впливом сім'ї, школи, друзів'. Характерологічні особливості необхідно враховувати в юридичній практиці. Знання рис характеру дає змогу визначати оптимальні прийоми проведення вербальних слідчих (судових) дій, діагностувати особистість і обрання нею можливої поведінки.