До ідивідуальних особливостей особистості належать здібності. За своєю сутністю здібності — це такі індивідуально-психологічні особливості, що виявляються в процесі оволодіння діяльністю, у ході набування знань, умінь і навичок. Здібності розвиваються в процесі життя індивіда2. Різні люди за однакових умов різними темпами оволодівають знаннями, уміннями і навичками в тій чи іншій сфері діяльності.
Здібності є не тільки результатом розвитку, а й дії уроджених особливостей. У цьому плані важливе значення має поняття обдарованості. Обдарованість — це своєрідність природних передумов, наявність внутрішніх умов, що лежать в основі здібностей. Іншими словами, здібності — це обдарованість у розвитку. В психологічній літературі зазначається, що існують найбільш сприятливі, оптимальні строки в розвитку і становленні окремих здібностей. У психології розрізняють загальні і спеціальні здібності. Існують літературні, математичні, педагогічні, художні та інші здібності. У психології розглядають також теоретичні і практичні здібності. їхня відмінність полягає в тому, що перші визначають схильність особистості до абстрактно-теоретичних міркувань, другі — до практичних дій. Високий рівень у розвитку здібностей називають талантом. Талант — це сполучення здібностей, що дає змогу людині успішно і оригінально виконувати будь-яку діяльність. Результати діяльності талановитої людини вирізняються принциповою новизною. Вищий ступінь у розвитку здібностей в психології називають геніальністю. Вона пов'язана зі створенням якісно нових, унікальних творів, відкриттів. Тільки геній прокладає такі нові шляхи, якими йдуть послідовники і просувають людство вперед. Виділяють два типи геніїв: 1) генії, які опромінюють велич відкриття; 2) генії-волевики. Водночас потрібно зазначити, що без праці не може бути справжньої геніальності.
