Фенілоцтова (ароматизатор) і корична (консервант) кислоти

Фенілоцтова кислота має в малих концентраціях медовий аромат з квітковим тоном. Її вводять до складу харчових і парфумерних виробів. У виробництві цієї кислоти використовують гідроліз нітрилу. Альтернативний спосіб ґрунтується на етоксікарбонілюванні хлористого бензилу за наявності акцептор хлор-аніону з подальшим гідролізом проміжного естеру:

Ароматизатор Хлористий

бензоїл

Корична кислота міститься у вигляді естерів в смолі амбрового дерева – стираксі (до 23%). Її використовують як віддушку та фіксатор аромату в милах і парфумерних композиціях. Завдяки антибактеріальним властивостям і не токсичності коричну кислоту дозволено використовувати у якості харчового консерванту.

Коричну кислоту добувають реакцією Перкіна – нагріванням бензальдегіду з ацетангідридом, або термічною конденсацією дихлорметилбензену з ацетатом натрію. Крім того, її частково добувають з бензальдегіду через бензальцетон, який окиснюють до кислоти хлорнуватистою кислотою. Естери коричної кислоти – алкіл-, бензил-, фенетилцинамати мають фруктові, пряні та бальзамічні аромати:

Корична кислота Фенетилцинамат

Бензальцетон

Консервант транс -корична кислота

Ароматизатори R = Н, CH₃, CH₂CH(CH₃)₂, Ph, Bn

Бензенова кислота (консервант)

Бензенова кислота і її солі (бензоати калію, натрію та кальцію) – бактерициди, які широко використовують у якості консервантів соків, джемів, мармеладі, соусів, безалкогольних напоїв, маргаринів і риб’ячої ікри. Як інгібітор ферментів, бензенова кислота уповільнює обмін речовин і розвиток бактерій, дріжджових мікроорганізмів і пліснявих грибів, причому найбільший антибактеріальний ефект спостерігається у кислому середовищі. Кислота як у вільному стані, так і у вигляді естерів зустрічається в гвоздичній олії, перуанському бальзамі та бензеновій смолі (росному ладані – продукті соковиділення дерев Styrax benzoin, які мають пряний ванільний запах). Бензенову смолу, яка містить коричну кислоту та її естери з різними спиртами, використовують окремо в парфумерних виробах, як ароматизатори і фіксатори запаху, а в харчових продуктах – як підсилювач і модифікатор аромату та смаку.

Отримують бензенову кислоту окисненням толуену в рідкій фазі за наявності каталітичних кількостей бензоатів кобальту або марганцю. Іншим способом є окисний амоноліз толуену, а також гідроліз трихлорометилбензену:

Консервант