Аналіз мотивів збільшення заощаджень

Заощадження – грошові вклади населення в ощадні банки з метою отримання відсотків. Таке визначення можна часто зустріти в літературі з економіки або ж в інтернет-джерелах. Якщо ж спробувати пояснити це своїми словами, то це відкладання певних коштів, для того, щоб у майбутньому було за рахунок чого жити.

Збільшити заощадження можна будь-якими способами. Це може бути і вклади грошей у банки під відсотки, і менша трата доходів, і навіть бажання самої людини.

Сукупний ефект заощаджень визначає рівень економічне зростання, економічну могутність країни, добробут її населення.

Обмежуючи свої споживчі витрати, працівник створює певні мотиви, за якими він хоче заощадити певну суму коштів. Загалом, можна виділити три основних мотиви заощаджень:

-мотиви, пов’язані із купівлею дорогих речей тривалого користування чи нерухомості; задоволення потреб у відпочинку; забезпечення сім’ї; забезпечення старості; виникнення надзвичайних ситуацій (хвороба, втрата роботи, стихійні лиха) тощо;

-мотиви, що стимулюють вимушені заощадження, пов’язані із особистими бажаннями працівника;

-мотиви, які пов’язані із бажанням отримати дохід; первісний капітал для створення бізнесу.

На нашу думку, основним мотивом для формування заощадження є забезпечення особою щасливого і безтурботного майбутнього.

Економісти ж, визначили окремі мотиви заощадження:

-мотив спадку;

-застережний мотив;

-мотив підвищення рівня свого життя у майбутньому;

-мотив жадібності;

-мотив незалежності;

-мотив життєвого циклу. [4,с.14]

Не можна не підмітити і мотив вимушеного заощадження, який заключається в обмеженні придбання певних товарів чи послуг з надією на кращу ситуацію в майбутньому.

Проаналізувавши усі мотиви, дослідники розробили певну їхню класифікацію, яку зображено на рис.

 

Рис.2.1 Класифікація мотивів заощаджень

Пропонуємо такі характеристики щодо цієї класифікації.

Соціальна захищеність характеризується можливістю забезпечити своє майбутнє, майбутнє своєї сім’ї.

Економічну ознаку характеризує участь працівника у різних економічних процесах задля забезпечення свого майбутнього.

Охарактеризувати демографічні ознаки заощаджень можна за допомогою вікової структури населення та рівнем їхнього доходу.

Психологічна ж ознака характеризується бажанням особи поліпшити своє життя, яке виникає в її підсвідомості.

Оскільки ми досліджуємо теорія життєвого циклу Ф.-Е. Модільяні, то варто підмітити, що головною причиною коливання доходів вчений визнав вихід людини на пенсію.

Таким чином, на думку італійського економіста, розподіл доходів на споживання та заощадження формується на прагненні людини розподілити свої грошові кошти якнайкращим чином впродовж усього життя.

Звідси можемо зробити висновок, що людина повинна формувати свої заощадження тоді, коли рівень її доходів є найвищим, аби використовувати їх тоді, коли рівень доходів нижче бажаного рівня.

Окрім цього, ще однією заслугою Модільяні можна вважати те, що він відкрив такий фактор заощадження як розмір нагромадженого майна (грошові та інші активи, рухоме й нерухому майно тощо). Тому, чим більшим є нагромаджене майно, тим менше потреба особи в заощадженні і тим більше фінансів вона може витрачати на споживання.

Розглянемо шляхи збільшення заощаджень на кожному етапі життєвого циклу людини.

На першому етапі таким шляхом є зменшення споживчих витрат, раціональне використання своїх коштів, адже доходи у працівника на початковому етапі не надто високі.

Для другого етапу життєвого циклу шляхом збільшення заощаджень можна вважати відмову від розваг, від речей, що не потребують негайної купівлі. Свої кошти потрібно використовувати лише на життєвонеобхідні речі, оскільки віддаючи борги, на проживання залишається мінімальна частка доходів.

Під час третього етапу працівник і так заощаджує свої кошти. Тому задля їхнього збільшення потрібно враховувати свій рівень доходу, загальне економічне становище в державі. Також, не варто забувати про власні мотиви для заощаджень.

Я вважаю, що на останньому, четвертому, етапі життєвого циклу Модільяні збільшувати свої заощадження немає сенсу, адже саме на цьому етапі людина витрачає всі свої набуті протягом життя грошові кошти.

Отже, для збільшення власних заощаджень основним шляхом є раціональне використання своїх коштів, із врахуванням рівня доходів, покращення економічного становища в країні, ну і звичайно ж, власні бажання щодо їхнього подальшого використання.