Фактори впливу на заощадження на кожній з фаз життєвого циклу

Проблема доходів та заощаджень була, є і буде актуальною не залежно від періоду в історії. Над цією проблемою думали багато вчених-економістів. Це і не дивно, адже сукупний ефект заощаджень визначає економічний рівень життя країни та її населення.

Загалом, економісти визначають п’ять факторів впливу на заощадження:

--рівень доходу населення;

-розвиток економічних показників держави (рівень інфляції, безробіття і т.д.);

-банківська система та її розвиток;

-рівень оподаткування;

-політика держави, спрямована на сталий розвиток державної економіки. [3,c.14]

Розглянемо фактори впливу на заощадження на кожній з фаз життєвого циклу.

На першій фазі життєвого циклу людина ще тільки приступає до роботи, тому легко здогадатись, що рівень доходів у неї буде не досить високим. Але все залежить від рівня освіти працівника, адже чим вищий рівень освіти, тим престижною буде робота і, відповідно, більшим буде і дохід.

Для першої фази життєвого циклу рівень безробіття та інші економічні показники держави мають безпосередній вплив на заощадження, так як саме вони визначають рівень доходів працівника і, відповідно, рівень його споживчих витрат.

У працівника повинна бути довіра до банків та банківської системи загалом. Банківська система в свою чергу має надавати вигідні пропозиції населенню, щоб населення довіряло їм та вносило свої заощадження у банки. На першому етапі життєвого циклу працівник ще не зовсім досвідчений та може повністю довіритись банку і потрапити у пастку. Адже вклади клієнтів приносять дохід як банкам, так і економіці держави. Тому, перш ніж довіряти свої гроші банку, потрібно поспілкуватись із спеціалістом.

Рівень оподаткування в Україні становить 70-80% від отриманого доходу і це без урахування податкового навантаження на заробітну плату. Крім того, податкова система України є найгіршою у світі. Однією з основних причин надмірного оподаткування в державі є його нестійкість. Адже ціни то зростають, то спадають. Тому на першій фазі життєвого циклу рівень оподаткування є надто високим для працівника, що не дозволяє йому заощаджувати багато.

Економічна політика держави спрямована на реалізацію соціально-економічних ідей та цілей для розвитку країни. Економіка нашої країни не є стабільною, так як в ній присутні елементи «тіньової» економіки, «чорний» ринок, хабарництво та корупція, з якою ми боремося досить великий проміжок часу. Отже, економічна ситуація в державі не є досить сприятливою для формування заощаджень на першому етапі життєвого циклу Модільяні.

На другій фазі життєвого циклу працівник погашує свої борги. Так як рівень його доходів за проміжок часу від першого до другого етапу життєвого циклу певною мірою зріс, то погашення боргів супроводжує більш високий рівень заощаджень.

Економічні показники не оминули і другий етап циклу Модільяні. Загалом, вони погано впливають на рівень доходів працівника. Тому він не може заощаджувати стільки, скільки йому хотілось б. А це призводить до погіршення його фінансового становища.

Завдяки банківській системі люди можуть отримувати грошові та інші кредити. Сім’ї з найвищим доходом погашують борги вчасно та без допомоги банку. А сім’ї з меншим доходом беруть позичку в банку, аби виплатити борги. Тим самим, вони стають ще більшими боржниками.

Як вже зазначалося, рівень оподаткування в нашій державі надто високий, тому значно скорочує фінансові витрати. Через це, працівник не в змозі вчасно розрахуватись зі всіма боргами.

Якщо економічна політика держави буде спрямована на забезпечення населення належною заробітною платою, тоді люди, віддаючи свої борги, будуть мати ще певні кошти на заощадження. Якщо ж заробітна плата мінімальна, заощадження будуть такими ж.

Початок грошових заощаджень сім’єю Модільяні відніс до третьої фази життєвого циклу. На цій фазі рівень доходу сім’ї стабільний, тому заощадження відбуваються теж стабільно. Працівник приблизно розуміє скільки коштів йому потрібно буде у майбутньому і відкладає їх у певній кількості.

Рівень безробіття в принципі не сильно впливає на заощадження на цьому етапі, оскільки працівник вже отримав своє постійне місце працевлаштування. А інфляція має деякий вплив на заощадження, адже через зростання цін падає купівельна спроможність людини. Як результат, працівник витрачає свої кошти на купівлю необхідних для життя речей, а на заощадження залишається невелика кількість грошей.

На третій фазі життєвого циклу працівник вже більш зацікавлений у банківській системі, так як бажає заощадити якнайбільше фінансів. Він звертається до банку щоб покласти свої кошти під відсотки, аби в старості не задумуватись про те, звідки ж брати гроші.

Проблема оподаткування в Україні являється однією із головних економічних проблем. При заощадженні населення звертає увагу на те, скільки коштів піде на сплачування податків. Тому чим більші податки, тим меншими будуть заощадження.

Політика держави, що має за мету підняти розвиток державної економіки, завжди матиме вплив на заощадження населення. Чим вищим буде розвиток економіки в країні, тим кращими і більшими будуть заощадження людей.

Четвертий етап життєвого циклу є, напевно, найприємнішим періодом життя людини. На цьому етапі працівник вичерпує ліміт своїх заощаджень.

Отже, щоб у старшому віці населення не потребувало зайвої допомоги, воно протягом усього життя заощаджує свої кошти. Не будемо вдаватися до тавтології та зробимо короткий висновок. Аби заощадження були великими, такими, якими працівник бажає їх мати, держава повинна дбати і про рівень доходів свого населення, і про розвиток економічних показників держави, і про правильне функціонування банківської системи. Крім того, рівень оподаткування не має перевищувати сталих норм, а політика країни має спрямовувати свої дії у найкращий розвиток своєї економіки. Не можна забувати й про те, що значний вплив на формування заощаджень має мотив, яким керується суб’єкт.