Девіантна та делінквентна поведінка.

Девіантна поведінка – це вчинок, дія людини (групи осіб), що не відповідає нормам та очікуванням, які офіційно встановлені або фактично склалися в даному суспільстві (культурі, субкультурі).

Функції девіантної поведінки:

1) девіантна поведінка підтверджує культурні цінності та норми:люди керуються певними цінностями, що впорядковують їх життя. Однак, будь-які цінності та норми обов'язково передбачають свою протилежність, а це і є девіантна поведінка.

2) реаікція на девіантність уточнює межі морального: вважаючи окремих людей девіантними, суспільство розмежовує те, що має бути, та те, чого бути не повинно.

3) реакція на девіантність сприяє соціальному об'єднанню: звичайна реакція людей на істотний рівень девіантності є спільним обуренням. Тим самим люди підтверджують соціальні та моральні зв'язки, що їх об'єднують.

4) девіантна поведінка штовхає до реалізації соціальних змін: девіантні люди зсувають межі можливого для суспільства, пропонуючи альтернативи існуючому стану речей та штовхаючи суспільство до змін. Те, що сьогодні розуміється як девіація, завтра обертається нормою: згадаємо лише будь-яку релігію

Поняття девіації є відносним. Уявлення про норму і девіацію пов’язані із соціальним контекстом і не співпадають у різних суспільствах і навіть у субкультурах. Дії людей не є добрими чи поганими за своєю природною суттю; норма і девіація визначаються соціально. Кожне суспільство виробляє свої взірці соціально прийнятної поведінки. Тому те, що в одному суспільстві чи групі є нормою, в іншому — може бути розцінене як девіація. Скажімо, відкрите обличчя жінки недопустиме у тих суспільствах, які живуть за законом шаріату. Так само у різних країнах є різне ставлення до абортів, проституції, азартних ігор, вживання наркотиків.

Делінквентна поведінка - це порушення правових норм, але не настільки значних, щоб за них нести кримінальну відповідальність. В свою чергу злочинна поведінка - це порушення кримінальних правових норм, тобто злочин.