Закономірності і категорії культурного життя.

. У процесі розвитку культурного життя суспільства виявляються нові закономірності, які можна виділити у чотири групи показників:

1)рівень розвитку суспільної свідомості, інтенсивність протікання культурних процесів;

2)домінуючий тип культурної орієнтації суспільства;

3)ступінь утвердження у суспільній свідомості цінностей людського існування;

4)культурний розвиток суспільства у взаємовідносинах пануючої культури з іншими культурами.

З цього слідує, що культурне життя підкоряється різним закономірностям. Серед них виділяються закономірності, притаманні суспільству, закономірнос­ті взаємозв'язку культури і системи відтворення матеріального життя, інших сфер життєдіяльності людей (економічних, політичних, сімейних, побутових й ін.), закономірність власне культурного життя, закономір­ності взаємозв'язку різних рівнів організації культурного життя. Закономірності не завжди виявляються у чистому вигляді, найчасті­ше їх вплетено у різноманітні соціальні процеси, характеризуючи зміну і розвиток соціальних суб'єктів культурного життя.

Соціологія культури вивчає взаємодію духовного виробництва і духовних потреб, що виступають її вихідними підсистемами. Катего­рії соціології культури мають визначену специфіку. Відбиваючи і ви­ражаючи лише один, а саме соціокультурний, бік суспільства, категорії несуть різну структурно-функціональну спрямованість. Категорії спе­цифічні тому, що, з одного боку, вони конкретизують зміст загально соціологічних категорій, збагачуючи тим самим науковий апарат соціо­логії, а з іншого боку – розширюють функціональну значущість катего­рій культури, надаючи їм більш широке поле осмислення й аналізу. Умовно всі категорії соціології культури поділяють на два розряди: методологічні і процедурні. Кожна категорія відбиває лише окремий зріз соціокультурної реальності, і тільки їх системна єдність забезпечує адекватність розуміння культурного процесу.

Для більш ефективного розуміння закономірностей розвитку культури, у середині XVIII ст. вводиться поняття «цивілізація» (від латинського - держава, місто, громадянин ). Цивілізація - соціальна організація громадського життя, що харак­теризується загальним зв'язком індивідів, їх об'єднань, що забезпечує існування і прогресивний розвиток людства. Вводячи поняття цивіліза­ції, вчені ставили мету: показати прин­ципову відмінність людського суспільства від тваринного світу, з од­ного боку, і відмінність суспільства від всіх інших, – з іншого. Пізніше під цивілізацією стали розуміти суспільство з визначеною сукупністю цінностей, збагачуваних на шляхах соціального і культурного прогресу. Цивілізація характеризує суспільство, що знаходиться на високому рівні розвитку культури і суспільного прогресу. Співвідношення понять “цивілізація” і “культура суспільства” про­ведено А. Вебером. Розвиток цивілізації відбувається у визначених со­ціально-історичних і культурних умовах, що залежать від економічних і політичних факторів. Тому якщо поняття «цивілізація» вживається для позначення визначеного історичного ступеня розвитку суспільства, то під поняттям «культура суспільства» мається на увазі об'єктивну дій­сність, яка створюється людською діяльністю й забезпечує збереження і нарощування сутнісних характеристик людини.