Основні елементи культури, їх різновиди, фактори формування, взаємозв’язок.

Культура - найбільш важливе поняття для соціології, оскільки в ній відображаються всі боки життя суспільства (починаючи від соціології і закінчуючи політичною, економічною, духовною культурою). В соціології культура розглядається насамперед в її соціальному аспекті, з точки зору процесів і результатів соціальної взаємодії. В цьому сенсі дослідження культури означає вивчення складного і багатомірного суспільного процесу засвоєння, осмислення і зміни членами суспільства свого культурного середовища. Предметом такого дослідження є комплекс загальних закономірностей зміни культури.

З точки зору соціології, в культурі виділяються дві основні частини - культурна статика і культурна динаміка. Перша описує культуру в спокої (сукупність базисних елементів, рис, форм). Друга описує її в русі - засоби, механізми, процеси, які описують трансформацію культури, її зміни. До першої входять: культурні універсали, спосіб життя, звички, манери, звичаї, традиції, етикет, обряди, ритуали, закони, цінності, міфи, мистецтво, архітектура...). До іншої можна віднести: винаходи та відкриття. Це отримання нових знань про світ і нова комбінація відомих культурних елементів (селективність).

Історично склалися три форми культури: висока (елітарна), народна (фольклор), масова. Перша створювалася і створюється привілейованою частиною суспільства або професіоналами високого рівня (як замовлення). Вона включає високоінтелектуальне мистецтво. Коло її споживачів – високоосвічена частина суспільства. Формула елітарної культури - мистецтво для мистецтва.

Народна створювалася в історичному процесі повсякденного життя. Вона включає міфи, легенди, казки, пісні, танці, і автори народних творінь, як правило, невідомі.

Масова культура відносно недавно з´явилася та влилася в суспільне життя, завдяки широким (феноменальним) можливостям засобів масової комунікації. Вона відзначається широтою аудиторії, мобільністю та швидкістю проникнення та видозміненістю, хоча володіє меншою художньою цінністю.

Оскільки суспільство розпадається на численні групи (національні, соціальні, демографічні), у кожній із них постійно формується власна система цінностей та правил, власна культура - субкультура. Своя субкультура існує і у представників різних прошарків населення (і навіть у наркоманів, бомжів, спортсменів). На відміну від неї контркультура - не тільки відрізняється від домінуючої культури, але й протистоїть їй, перебуває у конфлікті із пануючими цінностями. Інакше субкультуру і контркультуру називають частковими культурами. Будь-яка субкультура має свої цінності, дещо відмінні від загальноприйнятих: особливі правила та взірці поведінки, стиль, манери спілкування. До них можна віднести і неформальні молодіжні об´єднання, які розрізняються за типом, різновидом соціальної спрямованості, типом групових цінностей і т. ін.: любителі рок-музики, футбольні уболівальники (фани), рокери, панки, культуристи, наркомани і т. ін. На відміну від субкультури, контркультура – це тип протестуючого світовідчуття, альтернативний стиль життя, це антитрадиційні форми творчості, це виклик культурі з боку суспільства, яке змінюється, це інший характер соціальної спрямованості.