Підготовка до семінарських занять

 

Викладачі, які ведуть лекційний курс розробляють тематику семінарських занять і плани їх проведення виходячи з кількості часу, передбаченого на семінари в навчальних планах і робочих програмах. В планах визначаються теми занять, кількість годин на їх проведення, основні питання та джерела і література. Таким чином запропоновані плани повинні стати в нагоді викладачам з курсу “Історія України” при плануванні та підготовці семінарських занять.

Готуючись до проведення семінарського заняття необхідно провести докладний інструктаж студентів (особливо це важливо на молодших курсах де і вивчається “Історія України“) щодо підготовки і проведення семінарів при вивченні курсу.

Необхідно дати поради:

а) як семінарські заняття пов’язуються з лекціями і хто їх проводитиме (сам викладач чи асистент);

б) довести до студентів плани семінарських занять;

в) де як і яку можна отримати літературу та джерела до вивчаємого питання;

г) як потрібно працювати з ними;

д) як спланувати і підготувати виступ на семінарі виходячи з того, що в ньому повинні обов’язково бути наступні структурні елементи: вступ, викладення питання, висновок;

є) як треба виступати на семінарі.

Якщо семінарські заняття будуть проводитись нечасто, епізодично, – такий інструктаж слід робити перед кожним заняттям, звертаючи увагу студентів при цьому на особливості тієї чи іншої теми.

Молодому викладачеві слід відвідати семінарські заняття у своїх старших колег і запозичити той досвід, який можна використати у практиці своєї роботи.

Найкраще коли лекції і семінарські заняття проводить один викладач. За цих умов можливий єдиний підхід до вивчення тем чи питань з курсу як на лекціях, так на семінарах і в процесі відпрацювання студентами тем самостійно. Таким чином можна здійснити більш дієвий контроль за самостійною роботою студентів над вивчаємими питаннями з курсу.

Підготовка викладача до семінарських занять повинна включати і проведення консультацій, основною метою яких має бути:

а) надання студентам конкретної допомоги в самостійної роботі над навчальним матеріалом;

б) додаткове інформування студентів з питань, що виносяться на заняття;

в) допомога студентам у правильному розумінні тих чи інших положень, які треба засвоїти в процесі вивчення теми.

Практика свідчить, що консультації можуть бути колективними, для цілої групи або курсу, на яких слід висвітлити основні питання організації і методики роботи студентів над навчальним матеріалом. Їх краще проводити на початку вивчення курсу або перед особливо важливою і своєрідною темою.

Досвід роботи і методичні дослідження автора показують, що, готуючись до семінарських занять, студенти не завжди серйозно працюють над рекомендованими до конкретної теми джерелами та літературою. Часто вони обмежуються окремими публікаціями, або підручниками та навчальними посібниками, при цьому читають їх поверхово, роблять випадкові виписки, не дуже вдумуючись у виписане. Слід підкреслити, що добре підготуватися до семінару можна лише в тому випадку, якщо студент уважно опрацює більшість рекомендованої до теми джерел та літератури. Звичайно, це вимагає від студентів великої уваги, сумління, та часу. Особливо це стосується першокурсників, які ще не звикли достатньою мірою до систематичної самостійною праці.

Опрацьовуючи рекомендовані до семінарського заняття джерела та літературу, студентам слід звертатися ще й до таких матеріалів, як довідники, словники, енциклопедії, тощо уточнення тлумачення окремих термінів, слів, понять, подій які містяться у практичних завданнях до запропонованих нами семінарських занять.

Завершальним етапом у підготовці студентів до семінару є складання тексту виступу у формі доповіді, реферату, тез, поширеного плану згідно з методичними вимогами до правильності їх оформлення. Виступ повинен бути розрахований на 10-15 хв. З основного питання і 7-10 хв. – з доповнення.

Семінарські заняття з курсу “Історії України”формують у студентів вміння і навички публічних виступів, розвивають мову, сприяють об'єктивній і принциповій оцінці доказів опонентів, тактовній і доброзичливій критиці, формуванню ідейних переконань, стимулють до плідної майбутньої практичної діяльністі як спеціалістів.

Студентам у процесі підготовки до семінарського заняття необхідно:

ü уважно ознайомитись з усіма заданими матеріалами, які є з цієї теми в учбовому посібнику. Вчитайтеся у назви і формулювання. Особливу увагу зверніть на мету заняття. Враховуйте те, що літературу для підготовки виступів і рефератів можна використовувати ще й до підготовки питань до семінару;

ü подивіться, яка інформація з теми і які питань заняття є в конспекті лекцій та посібниках, які знаходяться в вашому постійному користуванні. Підготовку варто розпочати з використання саме цих джерел;

ü основна робота має проводитись у читальному залі. При цьому треба прагнути до перегляду і використання якомога більшої кількості джерел. Перегляньте і останні надходження до бібліотеки;

ü читання і виписування – не самоціль. Зосередьтеся після перегляду літератури на підготовці коротких виступів, розрахованих приблизно на 7 – 10 хвилин. Важливо розробити оптимальну структуру і послідовність запланованого виступу. Тому в зошитах для практичних занять рекомендується складати розгорнутий план виступу за принципом: вступ – основна частина – висновки. Слід записувати заплановані до використання під час виступу цитати; важкі для запам'ятовування факти і формулювання; положення, які є найважливішими, або, які особливо зацікавили; а також питання, що виникли в процесі підготовки з приводу прочитаного та осмисленого, які збираєтесь поставити під час обговорення на семінарі тощо;

ü у процесі підготовки кожного з питань семінару обов'язково зверніть увагу на ті положення, які їх стосуються, бо в більшості останні є своєрідними порадами, активізують інтелектуальну роботу, спонукають до постановки нових проблем;

ü готуючись до семінару розробляйте його від початку до кінця. Для повної ясності термінів і понять використовуйте відповідні словники чи іншу довідкову літературу. Запам'ятовуйте основні дати і факти, виявляйте закономірності, робіть для себе висновки тощо. Недоцільно братися за вивчення іншого питання, не підготувавши попереднє;

ü при підготовці намагайтеся відокремлювати в історичних процесах основне і визначальне (запам'ятовуючи передусім саме це) від другорядного і незначного. Якщо важко запам'ятати дати, спершу зафіксуйте в пам'яті століття і десятиліття, а вже потім роки, місяці, дні. Свої думки формулюйте коротко, точно, виразно, зрозуміло, по суті розгляємого питання чи проблеми. Оперуйте лише зрозумілим для вас матеріалом і поняттями суть яких вам зрозуміла;

ü опрацювання “акцентів“ (доповнень) не потребує підготовки якихось виступів чи великого записування, це концептуальні положення якими потрібно користуватися при вивченні теми;

ü за завданням викладача студент може готувати окремий (фіксований) виступ із теми заняття, розрахований на 8-10 хв. в усній або письмовій формі. Деякі з таких виступів при подальшій роботі можуть трансформуватися в реферати.

ü готуючи окремий виступ або реферат, звертайте увагу, щоб не було дублювання тих аспектів, які є в плані семінару або в акцентах.

При необхідності за завданням викладача студент може підготувати і реферат (від лат. – доповідь) – невелику письмову студентську роботу оглядово-аналітичного характеру, яка передбачає самостійне студіювання якоїсь праці, книги, проблеми з використанням чималої кількості доступних джерел. Реферат необхідно належно оформити: структура (вступ, основна частина, висновки, список використаної літератури), посилання в тексті на джерела, правильно складений список використаної літератури. Не всяка письмова робота є рефератом. Реферативний виступ розрахований на 15-20 хвилин. Тему реферату можна вибрати в розділі 5.

Студентам слід також пам’ятати, що матеріали до семінарського заняття треба старанно оформлювати в окремому зошиті, призначеного тільки для цього і не знищувати їх потім. Вони можуть згодитись у майбутньому, при відповідній роботі частина з них може перерости у статтю до наукового збірника, журналу, виступ на науковій студентській конференції.