ВЛАСТИВОСТІ ХІМІЧНИХ СИНАПСIВ
1. Одностороння провідність - одна з найважливіших властивостей хімічного синапсу. Асиметрія - морфологічна і функціональна - є передумовою для існування односторонньої провідності. 2. Наявність синаптичноi затримки: для того, щоб у відповідь на генерацію ПД в ділянці пресинапса виділився медiатор і відбулася зміна постсинаптичного потенціалу (ЗПСП або ГПСП), потрібно певнний час (синаптична затримка). У середньому вона дорівнює 0,2-0,5 мс. Це дуже короткий проміжок часу, але коли мова йде про рефлекторні дуги (в нейронних сітках), що складаються з множини нейронів і синаптичних зв'язків, цей латентний час сумується і перетворюється в суттєву величину - 300- 500 мс. У ситуаціях, що зустрічаються на автомобільних дорогах, цей час обертається трагедією для водія або пішохода. 3. Завдяки синаптичному процесу нервова клітина, що керує даним постсинаптичним елементом (ефектором), може здійснювати збудливий вплив або, навпаки, гальмiвний (це визначається конкретним синапсом). 4. В синапсах існує явище негативного зворотнього зв'язку - антидромний ефект. Мова йде про те, що медiатор, який виділяється в синаптичну щілину, може регулювати виділення наступної порції медiатора з цього ж пресинаптичного елемента шляхом впливу на специфічні рецептори пресинаптичноi мембрани. Так, відомо, що в адренергiчних синапсах є альфа2-адренорецептори, взаємодія з котрими (норадреналiн зв'язується з ними) приводить до зниження виділення порції норадреналiна при надходженні чергового сигналу до синапсу. На пресинаптичнiй мембрані виявлені рецептори і до інших речовин. 5. Ефективність передачі в синапсi залежить від інтервалу проходження сигналів через синапс. Якщо цей інтервал до деякої межі зменшувати (збiльшувати подачу імпульсу по аксону), то на кожний наступний ПД відповідь постсинаптичноi мембрани (величина ЗПСП або ГПСП) буде зростати (до деякої межі). Це явище полегшує передачу в синапсi, посилює відповідь постсинаптичного елемента (об'єкта керування) на черговий подразник; воно одержало назву «полегшення» або «потенцiацiя». В його основі лежить накопичення кальцію в середині пресинапса. Якщо частота проходження сигналу через синапс дуже велика, то через те, що медiатор не встигає зруйнуватися або піти із синаптичноi щілини, виникає стійка деполяризацiя або катодична депресія - зниження ефективності синаптичноi передачі. Це явище називається депресією. Якщо через синапс проходить багато імпульсів, то постсинаптична мембрана може зменшити відповідь на виділення чергової порції медiатора. Це явище називається десенситизацiєю - втратою чутливості. В певній мірі десенситизацiя схожа на процес рефрактерностi (втрата збудливості). Синапси схильні до втоми. Можливо, що в основі втоми (тимчасового падіння функціональних можливостей синапса) лежать: а) виснаження запасів медiатора, б) утруднення виділення медiатора, в) явище десенситизацii. Т. ч., втома - це інтегральний показник.
|
