Публічної фінансової діяльності

Публічну фінансову діяльність здійснюють усі без винятку органи державної влади та місцевого самоврядування, оскільки виконати покладені на них функції неможливо без наявності фі пансів. Залежно від повноважень таких органів та їх правово­го статусу визначається й обсяг участі безпосередньо у фінансо­вій діяльності.

Представницькі органи й органи державної виконавчої вла­ди забезпечують регулювання та управління державними фінан­сами в межах, визначених чинним законодавством, передусім Конституцією України. До сфери безпосередньо державного управління входять лише відносини у галузі державних фінан­сів, тобто в галузі мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів, якими (й лише якими) можуть оперувати органи держав­ної влади. Однак применшувати значення державного регулю­вання фінансовими потоками не можна. У сучасних розвинених країнах держава міцно посіла місце одного з чинників процесу

¹ ЗУ України «Про порядок погашення зобов'язань платників подат­ки! перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. N.. :>. ІЯІ III// Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - № 10. - Ст. 44 (:н імім,і\ім)

56_____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛ Ь НІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВ О

суспільного відтворення та суспільно-економічного їгрогресу за­галом¹.

На додачу до своєї ролі законодавця та регулятора фінансо­вого ринку держава діє на ринку як кредитор і позичальник, як акціонер та емітент цінних паперів. Саме вона є найбільшим по­зичальником на фінансовому ринку, власником значної кількос­ті цінних паперів українських підприємств, продавцем корпора­тивних цінних паперів.

Задля виконання завдань держави кожен її орган має певні повноваження і повинен здійснювати конкретну роботу, пов'я­зану з мобілізацією, розподілом та використанням коштів. Тому у фінансовій діяльності беруть участь усі представницькі орга­ни й органи виконавчої влади. Проте масштаби їх фінансової діяльності й міра участі неоднакові внаслідок відмінностей у за­вданнях та правовому статусі. Відтак у фінансовій діяльності беруть участь органи як загальної, так і спеціальної компетенції. До перших належать Верховна Рада України, Президент Украї­ни, Кабінет Міністрів України та ін.

Виходячи з принципу балансу функцій гілок влади, Консти­туція України наділяє представницьку владу правом формува­ти бюджет та контролювати його виконання, а виконавчу — пра­вом втілювати бюджет у життя.

До повноважень Верховної Ради України, згідно зі ст. 85 Конституції України, належать: затвердження Державного бю­джету України та внесення змін до нього, контроль за виконан­ням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання (п. 4); затвердження рішень про надан­ня Україною позик і економічної допомоги іноземним державам

¹ Важливою умовою для формування ринкової економіки є легітимність державної політики, яка не спричинює активної або прихованої протидії учасників. У сучасній економіці така система підтримується в ринковому середовищі, на яке впливає чимало чинників, пов'язаних із провадженням державної політики, передусім -- грошова, податкова, бюджетна системи, економічна структура, соціальна політика, зовнішньоекономічні відносини тощо. Щоб гарантувати націоналі.ну безпеку, державна економічна (у тому числі фінансова) політика має забезпечувати збалансований розвиток усіх названих підсистем. Оскільки національна безпека кожної країни є складовою міжнародної безпеки, то адекватна й виважена державна економічна політика є чинником міжнародної безпеки. Див.: Жаліло Я. А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн / Я. А. Жаліло. — Вип. 1. — К.: НІСД, 1996.-С. 14-16.