Глан 3. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА 99
Ііорматпипо-правовим актом найвищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини, втому числі й у сфері фінансової діяльності. І Іорми фінансового права фактично конкретизують положення конституційних норм і забезпечують мобілізацію, розподіл і витрачання публічних фондів коштів. При аналізі зв'язку конституційних і фінансових норм слід ураховувати їх певну однорідність (у регулюванні однакових відносин), але розуміти, що вони не тотожні. Норми Конституції України посідають найвищий щабель у ієрархії правових норм. На відміну від фінансово-правових, конституційні норми мають більшу юридичну насиченість, більшу щільність юридичного змісту, що дає підстави для багатьох юридичних інтерпретацій з урахуванням змін життєвих обставин чи суб'єктивного праворозуміння1. Отже, галузеві фінансові норми базуються на правових механізмах, закладених у конституційних нормах, що корегуються під час правозастосування. Адміністративне право регулює суспільні відносини, що формуються, коли органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування реалізують і захищають права, свободи й законні інтереси фізичних і юридичних осіб, а також у процесі державного і самоврядного управління у сферах соціальпо-еко-номічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадського порядку2. У свою чергу, діяльність із формування, розподілу й витрачання коштів за характером є управлінською. Тим більше, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. Хоча вже наприкінці XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами). 1 Кушнарьова Т. Є. Особливості змісту і характеру регулювання подат 2 Адміністративне право України. Академічний курс: у 2 і. / редкол.: 7*
Спираючись на норми та принципи теорії управління, фінансове право регулює відносини, безпосередньо пов'язані з фінансовою діяльністю держави. Здійснюючи регулювання у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фінансових ресурсів, фінансове право закріплює на правовому рівні виконання державою її призначення. На прикладах фінансової політики держави спостерігається управлінська оцінка дії права в її за-гальнорегулятивному аспекті, де, як зазначав В. В. Цвєтков, «притаманна праву соціально-організаційна спрямованість дозволяє говорити про принципову єдність цільового призначення управління і права та на цій основі — про управлінський потенціал самого права»1. У свою чергу, на думку В. Б. Авер'янова право доцільно розглядати як інструмент державно-управлінського вітливу на суспільні підносний за умови, що зв'язок права й управління відбивається в регулятивних властивостях права як прояві його управлінської функції2. Не менш важливим є зв'язок фінансового права з цивільним і господарським. Норми цивільного права регулюють майнові та особисті немайнові відносини. Цивільне право визначають як сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності сторін майново-вартісні й особисті немайнові відносини3. А майнові відносини можуть також виражатися у грошовій формі. Банки відкривають рахунки своїм клієнтам на засадах Цивільного кодексу України. Водночас порядок відкриття та ведення таких рахунків визначено нормами фінансового (банківського) права. Банки надають кредити клієнтам за кредитними угодами, що є предметом регулювання цивільного права, але при цьому підпадають під фінансово-правове регулювання, оскільки умови кредитування в деяких аспектах додатково обмежує НБУ (щодо визначення розміру застави, права надання кредитів без застави, їх граничної вартості тощо). Господарське право як галузь права — це система норм, які регулюють господарські відносини, тобто такі, що виникають ' Цвєтков В. В. Государственіюе упраиление и право/ В. В. Цвєтков, В. Б. Аверьянов. - К., 1979. С. 7. 2 Державне управління в Україні /:іа:іаг. ред. В. Б. Авер'янова. - К., 3 Цивільне право України. Академічний курс:: у 2 т. /зазаг. ред. Я. М. Шев ГЛШ ї. ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА 101 у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами II Іншими учасниками підноснії у сфері господарювання. Тобто предмет господарського права становлять господарські підносний у сфері економіки України'. 'Гак, ПЬУ як орган державного управління у сфері грошово-кредитної діяльності водночас г суб'єктом господарювання. З одного боку, він є органом спеціальної компетенції у сфері фінансового контролю, оскільки уповноважений забезпечувати нагляд за діяльністю банківських установ та виконувати своє основне завдання, визначене Конституцією України, — забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Разом із тим центробанк має право укладати господарські договори з іншими суб'єктами господарювання для забезпечення власної поточної діяльності або вступати у цивільні иравочини з іншими учасниками банківської системи. При цьому НБУ є публічною юридичною особою. Зрозуміло, що фінансове право тісно пов'язане з іншими галузями права: кримінальним (оскільки кримінальне законодавство встановлює відповідальність за правопорушення у сфері фінансових відносин, наприклад за порушення бюджетної дисципліни, несплату податків), трудовим (наприклад, нарахування податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових платежів на фонд оплати праці пов'язане трудовими відносинами з підприємством), пенсійним, екологічним, земельним, природоохоронним тощо. З іншого боку, існує тісний взаємозв'язок фінансового права з економікою та загальною теорією фінансів. Понятійно-категорійний апарат останньої є базою для створення понятійно-категорійного апарату фінансового права, про що уже йшлося. Об'єктом товарно-грошових відносин є і гроші, і товар водночас, а об'єктом фінансових — лише гроші; їх суб'єктом завжди є держава або територіальна громада в особі уповноважених органів, а суб'єктом товарно-грошових відносин — продавець і покупець. Тому товарно-грошові відносини виражають економічну рівність суб'єктів. Фінансово-економічні відносини — економічну нерівність сторін, фінансові правовідносини, які є її опосередкованим правовим виразом, — юридичну перів- 1 Щербина В. С. Господарське право / В. С. Щербина. 3-е вид., перероб. і доп. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — С. 6.
Глш З, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА ^0^
Особлива значимість фінансового права у системі інших галузей права зумовлена тим, що під його правове регулювання підпадають важливі суспільні відносини. Адже фінансове право впорядковує майново-владні повноваження у сфері мобілізації, розподілу, перерозподілу та витрачання публічних фондів коштів. Реалізація державою і територіальними громадами своїх функцій через уповноважені органи, так само як вирішення соціальних, економічних та інших питань, що постали перед ними, потребує фінансування, планування й обліку грошових коштів, які перебувають у розпорядженні відповідних фондів. Від того, наскільки ефектишю буде вжито згаданих вище заходів, залежить не лише якість вирішення проблем, а й, значною мірою, існування даного політичного інституту. Недарма чи не найбільша кількість контрольних заходів та органів спостерігається саме у сфері фінансової діяльності.
|
