ГЛШ 5. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 151

Мп часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний та наступний. Критерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів. Вод­ночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи безперервний характер контролю.

В умовах переходу до ринкових відносин дедалі важливішу роль відіграє попередній (превентивний) контроль. Його здій­снюють на етапі розгляду і прийняття рішень із фінансових пи­тань, у тому числі на стадії розробки й прийняття законів та ак­тів органів місцевої влади і місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності, насамперед — бюджетів на поточні роки. І Іопередній контроль проводять на основі глибокого аналізу й розрахунків фінансових результатів, що сприяє об'єктивності оцінки доцільності прийняття або неприйняття певних рішень у сфері фінансової діяльності, дотриманню фінансової дисциплі­ни тощо. Як приклад попереднього фінансового контролю можна назвати парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період, що їх проводять у Верховній Раді України за представленим Кабінетом Міністрів України проектом Основних напрямів бюджетної політики (Бюджетною резолюцією).

У межах своїх повноважень Рахункова палата України здій­снює експертизу проектів Державного бюджету України, а та­кож проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших доку­ментів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України. Також фахівці Рахункової палати аналізують і дослі­джують порушення і відхилення бюджетного процесу, готують і вносять до Верховної Ради України пропозиції щодо їх усунен­ня, а також удосконалення бюджетного законодавства загалом.

Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Його здійснюють під час фінансо­во-господарських операцій, тому він охоплює короткі проміжки часу. Спираючись на дані первинних документів оперативного і бухгалтерського обліку й інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фінансові ситуації, що швидко змінюють­ся, запобігати збиткам і втратам. Він має систематичний харак-

152^ ___________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВ А ДІЯЛЬ НІСТ Ь І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

тер і чинить найбільший вплив на процес формування й вико ристання фінансових ресурсів.

Наступний фінансовий контроль характеризується поглиб леним вивченням фінансової діяльності за попередній період, дає змогу виявити вади попереднього й поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюють після вико­нання фінансових операцій за певні проміжки часу шляхом ви вчення даних обліку та звітності, планової нормативної докумен­тації. Контролю підлягають фактичні справи, дійсна наявність коштів і матеріальних цінностей. Цей вид фінансового контро­лю допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні аспек­ти фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки загалом. Він дає змогу всебічно проаналізувати на­громаджений досвід, об'єктивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення.

Застосування всіх зазначених форм фінансового контролю в їх єдності та взаємозв'язку надає фінансовому контролю систе­матичності й підвищує його ефективність.

Фінансовий контроль за формами проведення поділяють на ініціативний та обов'язковий. Ініціативний фінансовий кон­троль здійснюють на підставі рішень суб'єктів господарювання як власними силами, так і за участю сторонніх органів, перед­усім аудиторських організацій. Його метою є перевірка дотри­мання суб'єктом господарювання фінансової дисципліни й оп-тимізація руху фінансових потоків, економія ресурсів та, як правило, мінімізація оподаткування.

Обов 'язковий фінансовий контроль проводять переважно за участю органів державної або місцевої влади, хоча в деяких випадках він може передбачати участь і недержавних фінансо­вих контролерів (особливо у сфері діяльності фінансово-кредит­них установ). Контроль здійснюють на підставі встановлених чинним законодавством вимог та компетенції уповноважених органів (наприклад, органів Державної податкової служби або Контрольно-ревізійної служби України, для яких, зокрема, пе­редбачено терміни проведення перевірок та ревізій залежно від обсягів господарської діяльності підконтрольних суб'єктів). Під­ставою проведення обов'язкового контролю можуть бути і рі­шення компетентних державних органів (суду, прокуратури, ін­ших органів держави) з метою з'ясувати дотримання законності, встановити істину під час судового слідства тощо.