Податки: поняття, значення та функції

Податок є складним соціальним інститутом і сполучне и со­бі різні категорійні явища — економічне, філософсько, правово. З аналізу податків та податкової системи можна маги чітке уяв­лення про рівень суспільного розвитку конкретної держави, її культурної, соціальної, економічної, політичної сфер. Аналіз сутності податку як економічної категорії базується на дослід­женні закономірностей розширеного відтворення, його окре­мих фаз, особливо розподілу та перерозподілу грошової форми вартості. Водночас податок є конкретною формою правових від­носин, закріплених законодавством із метою наповнення дохо­дами бюджетної системи. Дослідження податкових форм має виходити з положень теорії держави та права, оскільки податок як конкретна форма примусового вилучення частини сукупного доходу суспільства до скарбниці держави відображає всі пози­тивні та негативні аспекти даного економічного простору і даної системи державного устрою та державного управління. Стан податкових правовідносин у державі свідчить про її прогрес або регрес.

Податки пов'язані з існуванням держави, хоч виникли нони пізніше, ніж з'явилися перші держави, фінансова діяльність яких супроводжувалася збиранням мита і зборів у сучасному їх розу­мінні. Системи оподаткування у різних країнах світу різняться

24*

372 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

за структурою, набором податків, зборів та обов'язкових плате­жів, методами їх стягнення, податковими ставками (норматива­ми), фіскальними повноваженнями органів різних рівнів влади, податковою базою і податковими пільгами. Такий стан є законо­мірним, оскільки податкові системи формуються під впливом різних економічних, політичних та соціальних чинників.

Безпосередньо історія податків як джерела доходів державного бюджету в їх сучасному розумінні налічує кількасот років. Водночас стягнення обов'язкових платежів, що за своєю суттю мали характер податкових, здійснювали ще за давнини. У країнах стародавнього сві­ту існували складні системи податків. Наприклад, у Давній Індії бу­ли податки земельні, промислові, з торгівлі та інші, причому їх розмі­ри визначали у вигляді певних часток (від 1/50 до 1/6) доходів або вартості продуктів виробництва та предметів торгівлі'. Складні та досконалі системи оподаткування мала Римська імперія. За часів Се­редньовіччя податки поступилися доменам та регаліям, які надовго стали головними джерелами поповнення скарбниці.

У досить наближеному до сучасного розуміння поняття «пода­ток» розкрив А. Сміт у праці «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1770). Він визначив податок як тягар, накла­дений державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і по­рядок сплати². Наприкінці XIX ст. представники фінансового права податками називали обов'язкові платежі приватних господарств, що слугують для покриття загальних видатків держави й одиниць само­врядування''. Під податками розуміли такі односторонні економічні пожертвування громадян або підданців, які держава чи інші суспіль­ні групи, оскільки вони є представниками суспільства, стягують ле­гальним шляхом та законним способом з їх приватного майна на за­доволення необхідних суспільних потреб та витрат⁴. Слід зауважити, що вчення про податки того часу і досі мають наукову цінність та ак­туальність. Пізніше під податками почали розуміти примусові збори, що їх стягує державна влада з окремих господарюючих осіб або гос­подарств для покриття здійснюваних нею видатків або для досягнен-

¹ Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: в 6 т./ Н. П. Кучерявенко. —
Харьков: Легас, 2002. - Т. 1, ч. 1. - С. 13.

² Смит А. Исследование о природе и причинах багатства пародов /
А. Смит. - М, 1935. - Т. 2. - С. 341-342.

¹ Исаев А. А. Очерк теории и политики налогои / Л. Л. Исаев // Серия «ГІаучное наследие». - М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2004. С. 25.

⁴ Янжул И. И. Осіювшлс начала финансовой науки: учение о государ-ственньїх доходах / И. И. Янжул // Серия «Золотью страницм финансового права»,- М.: Статут, 2002. - Т. 3. - С. 240.