Глаїа 12. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ З73
ми ґіуді.-яісих цілей економічної політики без надання платникам с<> цінльїюго еквівалента податку1. Сучасна наука2 під категорією «податок» (англ. Іах, (Ініу)1 розуміє обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж до бюджету, що його сплачують фізичні та юридичні особи в порядку та терміни, визначені в податковому законі. У теорії податкового права виокремлюють кілька основних рис будь-якого податку: 1) податок установлюють законно обрані представники народу, тобто законно сформований представницький орган; 2) податок зараховується лише до бюджету (до позабюджетних фондів можуть зараховуватися не податки, а інші обов'язкові платежі); 3) податок обмежує право власності або інше законне володіння (господарське відання, оперативне управління) шляхом відчуження частини матеріальних благ па користь публічних утворень; 4) він соціально обумовлений; 5) беззворотний; 6) безоплатний; 7) загальнообов'язковий; 8) має вартісний (грошовий) характер; 9) базується па принципах загальності, рівності, співмірпості, регулярності, рівномірності; 10) є платежем, що має публічний характер4. 1 Соколов А. А. Теория налогов/ А. А. Соколов// Серия «Паучное на 2 Наприклад, див.: Фінансова енциклопедія / О. П. Орлюк, Л. К. Вороно 3 Податкові форми взаємовідносин суспільства з державою мають різні 4 Саме такі риси називають у своїх роботах: Пришва Н. Ю. І Іранові 374 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх економічної природи та мають вплив на формування податкової системи країни. Функції податків і податкової системи загалом як фінансової категорії базуються на функціях фінансів — розподільчій і контрольній. Так, податки безпосередньо пов'язані з розподільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами, тобто між задоволенням публічних і приватних інтересів. Водночас вони є методом централізації ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію. До функцій податків можна зарахувати такі: • фіскальна (від лат. їїзк — скарбниця держави) — ця функція є визначальною для податків і полягає в тому, що вони виконують своє головне призначення — наповнюють дохідну частину бюджету, залучають доходи держави для задоволення публічних потреб суспільства. Фіскальна функція є важливою для характеристики сутності податкової системи, вона визначає її суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати достатньо податків, але головне — надійних. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що податки повинні надходити до бюджету не у вигляді разових платежів із невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені терміни, з метою покриття поточних бюджетних витрат. Стабільність надходжень визначається достатнім рівнем гарантій того, що доходи, передбачені Законом про Державний бюджет на поточний рік, буде отримано в повному обсязі; • регулююча — через неї держава регулює виробництво та споживання, насамперед шляхом справляння непрямих податків, що є податками на споживання; • розподільча — її завданням є наповнення дохідної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів; • стимулююча — ця функція визначає орієнтири для розвитку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава стимулює розвиток певних галузей національної економіки або провадить політику підтримки певних верств населення;
|