Глава 12. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇПОДАТКОВОЇСИСТЕМИ УКРАЇНИ 379
Податкова політика — це діяльність держави у сфері игтл-иоилеипя і стягнення податків. Головними її критеріями є економічна ефективність і соціальна справедливість. З одного боку, податки мають забезпечити сталу фінансову базу держави, з іншого — залишити достатньо коштів підприємствам і громадянам для збереження максимальної зацікавленості в результатах діяльності. Уся історія податкової політики зводиться до пошуків ідеалів оптимального оподаткування. Сутність, структура і роль податкової системи визначає податкова політика, що є виключним правом держави, яка провадить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки й відповідальність, які є невід'ємною частиною податкової системи, держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства у країні. Податкова політика — це насамперед формування і застосування затверджених на законодавчому рівні економічних інструментів і відповідних рішені., покликаних сприяти зростанню надходження платежів до бюджету, а також врахування змін чинної податкової системи, визначення механізму обчислення, сплати і зарахування платежів до бюджетів1. Потрібен системний підхід до податкової політики, який би дав змогу створити податкову систему, що була б не суто фіскальною складовою, а могла функціонально коригувати економічну систему й реально стимулювати виробничу діяльність суб'єктів оподаткування2. Нині відомо кілька схем оподаткування, серед яких слід назвати три основні. Перша з них передбачає поосібне оподаткування, тобто стягнення податків з особи як такої залежно від її прибутку або інших характеристик. Друга схема передбачає стягнення податків із використовуваних загальних або неподільних ресурсів. Третя, найпоширеніша в світі і чинна в Україні, орієнтована на оподаткування результатів комерційної діяльності фізичних та юридичних осіб, а також, частково, — їхньої власності. Водночас сучасна податкова політика спрямована на уніфікацію засад розбудови податкових систем окремих держав. Особ- ' Бодюк А. В. Податкова політика: шляхи її реалізації / Л. В. Ьордюк // Фінанси України. - 2002. - № 2. - С. 82-86. 2 Карамзін Ю. А. Вплив податкової полі гики па податкову систему держави /Ю. Л. Карамзін, В. А. Ткачеико//Фінанси України. 2001. №7. С. 101-103.
ливо чітко це спостерігається в рамках міждержавних утворень, зокрема ЄС. Незалежно від змісту оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів до дохідної частини бюджету. Податкова система як правова категорія має складну природу. З одного боку, вона становить сукупність податків, зборів, платежів і є механізмом визначених, законодавчо закріплених важелів з акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися з системою податків, зборів і платежів. З іншого боку, податкова система містить досить широкий спектр процесуальних відносин зі встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їх сплати, організації контролю та відповідальності за порушення податкового законодавства. Отже, податкова система — це сукупність встановлених у країні податків, зборів та обов 'язкових платежів, що є взаємопов'язаними, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість, а також форми й методи побудови. Чинне законодавство не дає визначення податкової системи, що досить часто створює проблеми не лише в теоретичних дослідженнях, а й на практиці. Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про систему оподаткування», остання становить сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Принципи податку реалізуються через конкретний прояв, що характеризує специфіку механізму: однократність обкладання; встановлення центральним органом державної влади; універсалізація податку, що передбачає незалежність податкового тиску від форми власності; науковий підхід; принцип справедливості тощо. Загальну систему принципів оподаткування сформулював ще А. Сміт, включивши до їх складу стабільність та передбачуваність, гнучкість, рівновагу, рухомість, антиінфля-ційну спрямованість, зручність, рівність платників, стимулювання, економність, рівномірність охоплення. Сучасні демократичні системи податкових відносин між органами державної влади й місцевого самоврядування базуються на принципах: розподілу податкових доходів органів державної влади і місцевого самоврядування на основі чіткого розмежуван-
|
380 Модуль З, ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІ В
