Глна 13. ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ПОДАТКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ 401

коиих відносин мають визначати лише закони, а не підзакоппі ціпи.

До принципів податкового законодавства належать: прин­цип об'єднання інтересів держави, органів місцевого самовряду­вання та платників податків; принцип установлення податків./ішиє законами; пріоритет податкового закону над неподатко­вим; захист від незаконного оподаткування платників; наявність усіх елементів податкового механізму в податковому законі.

Доцільно звернути увагу й на акти, що їх приймають у зв'яз­ку із правозастосуванням положень податкового законодавства. І Іо-перше, мова йде про судову практику та відповідні роз'яснен­ня з питань застосування податкового законодавства, ухвалені судовими органами. Це можуть бути рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, акти спеціалізованих судів, насамперед Вищого Адміністратив­ного Суду України.

Окрім того, важливу роль у практиці застосування податко­вих норм відіграють податкові роз'яснення. Цс оприлюднен­ня офіційного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування уповноваженими на те контролюючими органами з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважають будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавле­них осіб з питань оподаткування. Регламентація їх прийняття та використання базується на положеннях ЗУ «Про порядок по­гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІН, Порядку надання податкових роз'яснень, затвердженого постано­вою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. № 494, а також на наказах Державної податкової служби України. Розрізняють два види податкових роз'яснень — узагальнювальні податкові роз'яснення та податкові роз'яснення. Водночас податкові роз'яс­нення не мають сили нормативно-правових актів і не є піде ґа­вою для прийняття судового рішення. їх лише можна подати як один із доказів у справі.

У світовій практиці використовують і такс джерело податко­вого права, як податковий кодекс. Зокрема, є вони у більшості країн СНД. У Франції діє Загальний кодекс податків, у СІМА Кодекс внутрішніх доходів. Доцільно зауважити, що привабли­вість ідеї кодифікації податкового права зумовлена функціями,

26-219

402 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

які має виконувати кодекс. Ці функції полягають у стабілізації податкового права і створенні у такий спосіб прогнозованого, певного економічного середовища; обмеженні фіскальної екс­пансії уряду, тобто політики збільшення державних видатків і, відповідно, рівня оподаткування; забезпеченні єдиної терміно­логії, уніфікації правил оподаткування; узгодженні податкових законів, ліквідації суперечностей між ними, встановленні меха­нізмів взаємодії всіх елементів податкової системи; формуванні у платників уявлення про загальний податковий тягар у краї­ні. Однак поки що розроблені проекти Податкового кодексу, що виносилися на розгляд парламенту, не знайшли підтримки (останній проект було схвалено урядом 17 жовтня 2007 р.).

Відтак наразі визначальне місце у податковому законодав­стві належить, як уже зазначалося, податковим законам. Подат­ковий закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий орга­ном законодавчої влади держави, який покладає на юридичних та фізичних осіб обов'язок сплачувати до бюджету платежі у вигляді податків у певному розмірі та у фіксовані терміни.

Податкові закони покликані визначити перелік податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткуван­ня України; навести основні засади визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх прав і обов'язків, об'єктів та бази оподаткування, розмірів податкових ставок та нормативів, порядку справляння та зарахування податків, порядку їх установлення, зміни і скасування, а також надання податкових пільг, ведення податкового обліку, за­безпечення виконання податкових зобов'язань та порядку й умов притягнення до відповідальності за порушення, допущені у сфері опо­даткування.

При цьому при встановленні податків, зборів (обов'язкових пла­тежів) вирішуються деякі питання, пов'язані зі справлянням по­датків:

—механізм справляння податків і зборів (обов'язкових плате­жів) не може бути встановлено нічим іншим, окрім законів про опо­даткування;

—зміни щодо механізму справляння податків і зборів (обов'яз­кових платежів) можна вносити не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року;

—будь-який закон про оподаткування має відповідати принци­пам, закладеним у ЗУ «Про систему оподаткування»;

—будь-який податок, збір (обов'язковий платіж) слід справляти в порядку, визначеному законом; механізм справляння податків і збо-