Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ. дарський податок» від 17.12.1998 р

Глава 18. С ПРОЩЕНА С И СТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

 

дарський податок» від 17.12.1998 р. № 320-ХІУ (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сіль­ськогосподарського податку» від 23.04.1999 р. № 658.

Фіксований сільськогосподарський податок — це податок, який не змінюється протягом визначеного законодавством тер­міну і справляється з одиниці земельної площі.

Платниками фіксованого сільськогосподарського подат­ку є:

—сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуван­ням), переробкою і збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської проду­кції власного виробництва та продуктів її переробки за поперед­ній звітний (податковий) рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід від зазначе­ної діяльності буде меншим, із наступного звітного періоду під­приємство має сплачувати податки на загальних підставах;

—власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарсь­ку продукцію, крім власників і землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного госпо­дарства, будівництва й обслуговування житлового будинку, гос­подарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачно­го будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння й випасання худоби.

Особливістю фіксованого сільськогосподарського податку є те, що його платники мають змогу самі обирати форму сплати податку — грошима або у вигляді поставок сільськогосподарсь­кої продукції. При цьому зміна порядку сплати податку протя­гом звітного періоду не допускається.

Кількість сільськогосподарської продукції, що поставляєть­ся в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, ви­значають виходячи із нарахованої до сплати у звітному подат­ковому році суми фіксованого сільськогосподарського податку та договірної ціни (але не нижче біржової ціни за вирахуван­ням витрат, пов'язаних із прийманням продукції) на продук­цію, яку поставляють у рахунок сплати податку, на дату прове­дення сплати.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробникові у нласність або наданих йому в користування, зокрема на умовах

оренди.

Ставку податку з 1 гектара сільськогосподарських угідь установлюють у відсотках їх грошової оцінки, проведеної за ета­пом на 1 липня 1995 р., відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах: для ріллі, сіно­жатей та пасовищ — 0,5; для багаторічних насаджень — 0,3. Гро­шову оцінку сільськогосподарських угідь за необхідності мож­на уточнювати згідно із законодавством.

Закон передбачає й інші ставки для оподаткування певних категорій платників. Зокрема, для платників податку, які пра­цюють у гірських зонах та на поліських територіях, ставку по­датку з 1 гектара сільськогосподарських угідь установлюють у нідсотках їх грошової оцінки, в таких розмірах: для ріллі, сіно­жатей та пасовищ — 0,3; для багаторічних насаджень — 0,1.

Порядок нарахування і терміни сплати фіксонапого сіль­ськогосподарського податку. Платники податку самостійно ви­значають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік і подають розрахунок органу Державної податко­вої служби за місцем перебування платника податку до 1 люто­го поточного року.

Сплачують податок щомісяця до 20 числа наступного місяця її розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал під річної суми податку, в таких розмірах: у І кварталі — 10%; у II - 10%; у III - 50%; у IV - 30%.

Якщо податок сплачують сільськогосподарською продук­цією, то передбачено, зокрема, що поставку зерна в рахунок по­датку сільгоспвиробники здійснюють у визначені ними за пого­дженням з районною державною адміністрацією терміни, але не пізніше 15 жовтня— з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — з продукції пізніх зернових і технічних культур, а поставку продукції тваринництва— щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця. При цьому платник зобов'яза­ний доставити продукцію. Наказ Міністерства аграрної політики України від 29.12.2002 р. № 419 установив порядок визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподар­ської продукції власного виробництва та продуктів її переробки н загальному обсязі валового доходу підприємства.