Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 4. ЗГУРТОВАНІСТЬ І СОЦІАЛЬНИЙ РОЗВИТОК КОЛЕКТИВУ




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

1. Згуртованість колективу: сутність, стадії.

2. Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління.

3. Соціальні ролі і відносини в колективі. Колективна творчість.

 

В процесі вивчення першого питання “Згуртованість колективу: сутність, стадії” студент повинен усвідомити, що згуртованість колективу виявляється у силі тяжіння до нього його членів, можливості їхнього спільного впливу на окрему людину, що спонукує її зберігати активність у групі і перешкоджає виходу з неї.

Високо згуртовані групи мають такі характеристики:

1) кооперативність,

2) демократичність,

3) досягнення індивідуальних і групових цілей,

4) загальна задоволеність працею і перебуванням у колективі,

5) пряма оцінка результатів по виконаному колективному завданню,

6) індивідуальна і загальна відповідальність,

7) колективні результати (продукти) праці

8) схильність до групового мислення.

Характеристики №1-7 розглядаються як позитивні. Останню характеристику (№8) можна вважати негативною.

Характеристиками групового мислення і групового тиску є:

1) ілюзія невразливості групи (члени групи схильні до переоцінки правильності своїх дій і у більшості випадків із захватом сприймають ризиковані рішення);

2) безмежна віра в моральну правоту групових дій (члени групи переконані у моральній бездоганності своєї колективної поведінки та у непотрібності критичних оцінок з боку сторонніх);

3) ігнорування неприємної або неугодної інформації (інформація, що не узгоджується з груповими поглядами часто не приймається до уваги, а застереження не враховуються; наслідком цього є ігнорування необхідних змін);

4) негативна стереотипізація сторонніх (цілі, думки і досягнення зовнішніх конкурентів, як правило, трактуються як слабкі, невірні, ворожі і т.п.);

5) самоцензура (окремі члени групи через побоювання порушення групової гармонії утримуються від висловлювання альтернативних точок зору і вираження власних інтересів);

6) ілюзія постійної єдності (через самоцензуру і сприйняття мовчання як «знаку згоди» при вирішенні проблем занадто швидко, без необхідного всебічного обговорення досягається зовнішній консенсус).

Для формування згуртованої групи необхідні такі умови:

- люди, що виконують роботу, повинні бути фахівцями, виступати в якості «експертів» при рішенні задач;

- сукупний досвід і таланти людей, що працюють у команді, повинні перевищувати досвід і здібності кожного з тих, хто працює поодинці;

- більшість людей повинна мати можливість певною мірою впливати на прийняття тих рішень, які вони виконують (це підвищує їхню зацікавленість у загальній справі);

- кожна людина повинна мати схильності до творчості, які можна систематично використовувати, залучаючи його до участі у роботі групи.

Виділяють чотири стадії формування згуртованої групи(табл.4.1).

 

Таблиця 4.1 - Стадії формування згуртованої групи

№ з/п Стадія формування згуртованої групи Характеристика
1. Прийняття членами групи один одного Усуваються недовіра і відчуження у відносинах між працівниками, з'являється готовність співробітничати.
2. Розвиток комунікацій і розробка механізму прийняття групових рішень Розширення та інтенсифікація комунікацій, відвертого спілкування. Група є здатною до прийняття колективних рішень.
3. Формування групової солідарності   Зростання довіри і зміцнення почуття групової ідентичності. Члени групи одержують задоволеність від самого факту перебування в ній і допомагають один одному.
4. Прагнення до максимізації групового успіху   Раціональне використання індиві-дуальних здібностей, можливостей і взаємодопомоги, забезпечення неформального колективного контролю за виконанням групових завдань. Переміщення акценту з міжособистісної солідарності і підтримки на загальну справу.

 

При вивченні другого питання “Соціально-психологічні особливості колективу як об'єкту управління” студенту слід звернути увагу на те, що колектив підприємства має такіі психологічні характеристики:

 

1. Характер внутрішнього психологічного клімату (формується сукупністю обставин, у межах яких відбувається діяльність людей).

2. Психологічний стан членів колективу (характеризується ступенем задоволеності їм своєю діяльністю і її результатами).

На ступінь задоволеності членів колективу впливають такі обставини:

- характер і зміст діяльності;

- відношення людей до діяльності;

- престижність роботи;

- розміри винагороди;

- перспективи зростання;

- наявність супутніх можливостей (вирішити певні власні проблеми, побачити світ, познайомитися з цікавими або корисними людьми, та ін.).

3. Ступінь згуртованості членів колективу.

Згуртованість колективу залежить від:

а) психологічної сумісності працівників (її основу складає відповідність темпераментів членів колективу);

Психологічна сумісність членів групи - це сукупність індивідуальних якостей членів групи, що забезпечують злагодженість і ефективність їхньої діяльності.

Механізми психологічної сумісності:

1) схожість і взаємодоповнення (компліментарність) якостей взаємодіючих працівників;

2) контрастність властивостей і якостей;

3) гомеостазис - саморегулювання системи, що забезпечує підтримку рівноваги за допомогою обміну інформацією; перерозподіл ролей і функцій, що має метою стійкість і ефективність групової діяльності.

б) соціально-психологічної сумісності працівників (у її основі - відповідність професійних і моральних якостей членів колективу).

 

В процесі вивчення четвертого питання “Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства” студент повинен запам’ятати, що відносини в колективі виникають між людьми як носіями певних соціальних ролей.

Роль - це відносно постійна система поведінки згідно встановленому еталону.

З роллю завжди пов'язуються певні права, обов'язки і чекання. Індивід, який не виправдовує їх, піддається санкціям, а той, що виправдує - заохоченню.

Ролі працівників у колективі поділяються на дві групи: виробничі (табл.4.2) та міжособистісні.

Колектив буде нормально функціонувати при повному розподілі і сумлінному виконанні перерахованих ролей.

 

Таблиця 4.2 - Виробничі ролі працівників у колективі

№ з/п Роль Характеристика
1. Координатор Має найбільші організаторські здібності; як правило, стає керівником колективу незалежно від досвіду і знань. Його головний обов'язок - вміти працювати з тими, хто такими знаннями і досвідом володіє, і направляти їх активність на досягнення цілей.
2. Генератор ідей Має гарні здібності і талант. Розробляє варіанти рішення будь-яких проблем, що стоять перед колективом, але в силу своєї неактивності, незібраності і т.п. не здатний їх реалізувати.
3. Контролер Творчо мислити не в змозі, але в силу глибоких знань, досвіду, ерудиції може належним чином оцінити будь-яку ідею, виявити її сильні і слабкі сторони, підштовхнути інших до роботи з її подальшого удосконалення.
4. Шліфувальник Має широкий погляд на проблему і тому при необхідності вміє узгодити її рішення з іншими задачами колективу.
5. Ентузіаст Самий активний член колективу; захоплює своїм прикладом навколишніх на дії з реалізації встановленої мети.
6. Шукач вигод Посередник у внутрішніх і зовнішніх відносинах, що додають певну внутрішню єдність діям членів колективу.
7. Виконавець Сумлінно реалізує чужі ідеї, але потребує при цьому постійного керівництва і стимулювання.
8. Помічник Особисто ні до чого не прагне, задовольняється другими ролями, але готовий завжди допомогти іншим у роботі та у житті.

 

 

Ролі, пов'язані з міжособистісними відносинами, поділяють на дві групи:

1) ведучі (авторитетні, честолюбні і чимось привабливі для навколишніх працівники);

2) ведомі (всі інші працівники, включаючи так званих знедолених, з якими співробітничають тільки вимушено і роблять їх відповідальними за усіх).

Між членами колективу виникають такі типи відносин:

- дружня кооперація, взаємодопомога, засновані на повній довірі;

- дружнє змагання у виді суперництва в окремих сферах у рамках позитивних взаємин;

- невтручання, дистанцювання один від іншого при відсутності як співробітництва, так і суперництва;

- суперництво, орієнтація на індивідуальні цілі навіть в умовах спільної роботи, засноване на загальній взаємній недовірі;

- кооперація антагоністів - суперництво у межах загальної діяльності і негативних відносин.

Колективна робота може здійснюватися двома основними методами:

1) методом Дельфі;

2) методом мозкової атаки.

Сутність методу Дельфі полягає в тому, що експерти (учасники колективної роботи) незалежно один від іншого формулюють свою думку за заданою проблемою. Потім на основі узагальнення цих думок розробляється єдиний варіант її рішення, який є основою для продовження роботи над проблемою та обґрунтування нових пропозицій. Така робота повторюється доти, поки не буде вироблене рішення, що наближається до оптимального або найбільш прийнятного у даних умовах.

Таким чином, метод Дельфі засновується, в основному, на самостійній творчості і використанні колективного розуму лише на проміжних і завершальних стадіях роботи.

Метод мозкової атаки багато в чому протилежний методу Дельфі, оскільки процес творчості тут є колективним.

Метод мозкової атаки полягає у публічному висловлюванні кожним своїх ідей, що відразу розвиваються і доповнюються іншими учасниками групи. При цьому заохочується максимальна кількість висловлювань, навіть самих безглуздих на перший погляд, тому що у кожному з них може міститися раціональне зерно.

Процедура "мозкової атаки" виглядає таким чином. Керівник у короткому виступі розкриває сутність проблеми, причини її виникнення, вигоди, що може принести її рішення, а потім надає слово іншим учасникам. Як показує практика, групою з десяти чоловік за півтори години може бути висловлено до ста оригінальних ідей.

Мозкова атака може відбуватися у вигляді:

а) критики і оцінки вже існуючих положень;

б) відповідей на питання, що швидко задаються;

в) доповнення та обговорення пропозицій, зроблених письмово;

г) "суду" над заздалегідь складеним проектом.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1123. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.017 сек.) русская версия | украинская версия