Й етап: Розробка стратегії залучення персоналу
Стратегія залучення персоналу у підприємство повинна відповідати як загальній стратегії розвитку підприємства, так і його кадровій стратегії. 2-й етап: Аналіз змісту роботи – це процес систематичного і докладного дослідження змісту роботи. Для аналізу змісту роботи використовують такі методи: 1) спостереження (використовують, якщо аналізуються рутинні роботи); 2) аналіз інформації, отриманої від безпосередніх виконавців і їхніх керівників; 3) метод прямого систематичного аналізу стану роботи (аналізуються: пункти відповідальності; робочі взаємини; вимоги, пропоновані роботою; умови праці; перевірка виконання роботи). На основі аналізу змісту роботи доцільно скласти посадову інструкцію (додаток В). У цьому документі коротко викладаються основні задачі, необхідні навички, відповідальність і повноваження виконавця. 3-й етап залучення персоналу: визначення вимог до кандидатів на вакантну посаду. При розробці вимог до змісту роботи доцільно застосовувати професіограму. Професіограма – це опис і обґрунтування системи вимог, що висуваються певною діяльністю, спеціальністю або професією до людини. Професіограма включає відомості, які: - характеризують саму професійну діяльність (психологічна професіограма); - описують вимоги до людини, що включена до цієї діяльності, до її психіки як перелік професійно необхідних якостей (психограма). Під час складання психологічної професіограми застосовується така схема: - техніко – економічний опис (обладнання, норми, технологія, оплата праці і т.п.); 1 характеристика організації та умов праці на робочому місці; - аналіз документації з плинності кадрів, даних про можливі нещасні випадки; 1 детальний опис трудової діяльності працівника; - опис вимог до загальної і спеціальної підготовки, що необхідна для виконання даної трудової діяльності. Психограма висвітлює такі вимоги до працівника: освітні, демографічні, медико-біологічні, психофізіологічні, психологічні. 4-й етап: прийняття рішення щодо мотивації і перспектив кар?єрного зростання майбутніх працівників. Кандидата слід поінформувати не тільки про вимоги роботодавця до його кваліфікації, досвіду і особистих якостей, але й про умови майбутньої роботи, включаючи її оплату, корпоративну культуру, кар?єрне зростання та ін. 5-й етап: вибір джерел набору персоналу Виділяють такі джерела набору персоналу: - внутрішні (у межах підприємства); - зовнішні (за межами підприємства). До внутрішніх джерел набору персоналу належать: - працівники підприємства (внутрiшнiй конкурс, сумiщення професiй, ротацiя і т.д.); 1 друзі, знайомі і родичі працівників підприємства; 2 колишні працівники підприємства; 3 колишні кандидати на вакантні посади. Підприємство може вести пошук персоналу на ринку робочої сили двома способами: а) власними силами; б) залучаючи спеціалізовані фірми. При визначенні оптимального способу пошук персоналу необхідно враховувати два основних фактори: - розмір фінансових коштів, виділених на залучення персоналу; - категорія необхідного фахівця. До зовнішніх джерел набору персоналу у підприємствоналежать: - засоби масової інформації (ЗМІ); - Інтернет; - неформальні канали; - освітні організації; - професійні клуби та асоціації; - агенти-розповсюджувачі; - переманювання працівників; - біржі праці та агентства по працевлаштуванню (гроші, як правило, беруться зі здобувачів); - рекрутингові агентства (гроші, як правило, беруться із працедавців). При роботі з рекрутинговими агентствами необхідно враховувати такі фактори: 1 вартість послуг; 2 особливості роботи (система оплати, терміни виконання замовлення, гарантія); 3 тривалість роботи агентства на ринку; 4 репутація агентства. Рекламне оголошення про наймання працівників повинно містити інформацію про: · ключові елементи роботи; · необхідну кваліфікацію; · місцезнаходження підприємства; · рівні підпорядкування (кому підкоряється претендент); · передбачувану заробітну плату (ця інформація, як правило, вдвічі підвищує шанси на успіх). В процесі вивчення третього питання “Відбір персоналу” студент повинен запам’ятати наступне. Процедура відбору персоналу передбачає такі етапи: 1- й етап:Попередній відбір претендентів Мета попереднього відбору – знизити витрати щодо наймання за рахунок скорочення кількості претендентів, що підлягають оцінці. Первинний відбір здійснюється за формально встановленими мінімальними вимогами, що пред?являються підприємством і вакантним робочим місцем до потенційного працівника (досвід, освіта, кваліфікація, навички, вік). Попередній відбір здійснюється менеджером з персоналу на основі аналізу резюме (додаток Д) або анкети претендента (додаток Ж). Резюме являє собою спосіб інформування роботодавця про найбільш важливі характеристики претендента на одержання робочого місця в даному підприємстві. У залежності від стажу, досвіду роботи, кваліфікації претендента виділяють такі види резюме: - хронологічне (послідовно наводиться інформація про претендента, починаючи з останніх подій у професійній діяльності); - функціональне (складається претендентами, які мають досвід роботи в ряді підприємств, що спеціалізуються у певних сферах діяльності; у ньому дається послідовний виклад кваліфікаційного розвитку за кожним із напрямків кар'єрного зростання); - професійне (робиться акцент на професійних досягненнях претендента у певній сфері діяльності, важливих для успішної роботи на вакантній посаді в даному підприємстві). 2-й етап:Проведення первинної співбесіди Первинна співбесіда проводиться спеціалістом відділу кадрів. Мета первинної співбесіди – більш детальне знайомство з претендентом, що дозволяє визначити його придатність до виконання майбутньої роботи. Основною метою відбіркової співбесіди (інтерв'ю) є одержання відповіді на питання: чи зацікавлений претендент у даній роботі і чи здатний він її виконувати. В процесі відбіркової співбесіди необхідно одержати інформацію за наступними блоками: 1. Автобіографічні дані. 2. Загальноосвітній рівень. 3. Практичний досвід. 4. Характеристика останнього місця роботи. 5. Одержувана винагорода. 6. Індивідуальні характеристики. У залежності від цілей і задач відбору можуть використовуватися наступні типи інтерв'ю: 1. Структуроване: при його проведенні використовується попередньо визначений перелік питань. 2. Напівструктуроване: заздалегідь готуються тільки основні питання, що забезпечують схематичність бесіди. Відповіді даються у вільній формі. 3. Неструктуроване: проводиться у вільній формі, передбачає лише попереднє визначення тем майбутньої бесіди. 4. Інтерв'ю в емоційно напруженій обстановці (в умовах спеціально змодельованої стресової ситуації); 5. Панельне: проводиться спеціально створеною комісією; 6. Групове (інтерв'ю з групою кандидатів); 7. Один на один. При проведенні інтерв’ю з кандидатом доцільно використовувати основний набір тем (табл. 8.1).
Таблиця 8.1 – Основні теми для інтерв’ю з кандидатом на вакантну посаду
|