Особливості російської революції 1905-1907 рр. Її відмінність від буржуазних революцій в країнах Заходу.

Розглядаючи друге питання лекції, спинимося насамперед на відмінностях російської буржуазної революції від буржуазних революцій у країнах Заходу.

Революція 1905—1907 рр. у Росії належить до запізнілих бур­жуазних революцій. Від англійської революції XVII ст. її відо­кремлювало понад 250 років, від Великої Французької революції — понад 150 років, а від європейських революцій 1848—1849 рр. — понад півстоліття.

На початку XX ст. в Росії виник новий тип революційного ру­ху, в якому переплелися три суспільні сили: робітничий рух, рух селянства за аграрну революцію і національно-визвольний рух народів національних окраїн.

Перша буржуазно-демократична революція в Росії розпочала­ся подіями 9 січня 1905 р., а в грудні 1905 р., під час збройного повстання в Москві, вона досягла кульмінації. Потім відбувався спад революції, який тривав до перевороту 3 червня 1907 р.

Революція в Росії відбувалась за умов гостріших класових суперечностей і на вищому рівні зрілості класових сил, ніж у країнах Заходу часів перших буржуазних революцій. За своїм об'єктивним змістом революція в Росії залишалася буржуаз­ною. Вона ставила завдання ліквідувати монархічний лад у ви­гляді самодержавства, залишки кріпосницько-феодальних від­носин (розв'язати принаймні аграрне питання) і встановити в країні демократичну республіку.! Але розстановка класових сил у нову епоху розвитку капіталізму була іншою, ніж у країнах Заходу.

У буржуазних революціях на Заході брали участь два полі­тичні табори: урядовий, що захищав старий лад, і демократич­ний, прогресивний, куди входила і буржуазія.

У Росії були не два, а три політичні табори: урядовий, буржу­азно-ліберальний і революційно-демократичний.