Фонди грошових коштів, призначені для реалізації завдань і функцій, покладених на органи самоврядування – це

1. Державний бюджет

2. Місцеві бюджети

3. Зведений бюджет України

4. Обласний бюджет

 

170. За рахунок фондів грошових коштів місцевих бюджетів забезпечується фінансування:

1. Загальнодержавних програм та заходів

2. Цільових соціальних проектів

3. Заходів економічного і соціального розвитку на відповідній території

4. Державного боргу

 

171. До структури місцевих бюджетів входять:

1. Бюджет Автономної Республіки Крим, обласний бюджет, районний бюджет, селищні бюджети

2. Бюджет АРК, зведений бюджет України

3. Державний бюджет та обласні бюджети

4. Всі бюджети, які затверджуються на території України

 

172. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до:

1. Бюджету розвитку

2. Поточного бюджету

3. Бюджету розвитку або поточного, залежно від рішення місцевого органу влади

4. Комерційних структур

173. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється:

1. Указом Президента України

2. Верховною Радою України

3. Міністерством фінансів України

4. Кабінетом Міністрів України

 

174. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів щодо його обслуговування, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом:

1. 4 наступних років

2. 5 наступних років

3. 3 наступних років

4. 2 наступних років

 

175. Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають:

1. Грошові відносини між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями і фізичними особами – з іншого з приводу створення фонду грошових коштів держави

2. Формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади

3. Фінансові відносини на території певного регіону

4. Сферу економічних відносин суспільства, яка пов’язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону

 

176. Доходи місцевих бюджетів затверджуються:

1. Конституцією України

2. Рішенням місцевого органу самоврядування

3. Законом України «Про державний бюджет» та Бюджетним кодексом

4. Указом Президента України

 

177. Гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України – це:

1. Самоуправність

2. Державне управління

3. Місцеве самоврядування

4. Державне регулювання

178. Відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України – це:

1. Міжрайонні відносини

2. Міжбюджетні відносини

3. Товариські відносини

4. Міжнародні відносини

 

179. Міжбюджетні відносини виконують функцію:

1. Підтримки «бідних» територій

2. Розподілу дохідних джерел та видаткових повноважень між ланками бюджетної системи

3. Забезпечення бюджетів достатніми ресурсами

4. Розмежування повноважень

 

180. Суб’єктами міжбюджетних відносинє:

1. Органи різних рівнів

2. Профільні міністерства

3. Суб’єкти підприємницької діяльності

4. Головні розпорядники бюджетних коштів

 

181. Перевага централізованої моделі міжбюджетних відносин полягає в:

1. Централізації державного управління

2. Перевантаженні центральних органів влади

3. Ігнорування місцевих інтересів

4. Незацікавленість місцевих органів влади у розвитку власної фінансової бази

 

182. Основні форми міжбюджетних відносин:

1. Основна та додаткова

2. Унітарна, федеральна

3. Фіксована та регульована

4. Загальнодержавна та місцева

 

183. Бюджетне субсидіювання між ланками бюджетної системи передбачає:

1. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

2. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

184. Вилучення коштів між ланками бюджетної системи передбачає:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

 

185. Бюджетні позички між ланками бюджетної системи передбачають:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

 

186. Взаємні розрахунки бюджетів між ланками бюджетної системи передбачають:

1. Передачу коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня

2. Передачу коштів бюджетного надлишку з бюджетів нижчого рівня до бюджету вищого рівня

3. Отримання місцевими бюджетами коштів на покриття тимчасових касових розривів

4. Передачу коштів з одного бюджету до іншого в зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків

 

187. Бюджетне субсидіювання включає до свого складу:

1. СУБСИДІЇ, субвенції, дотації

2. міжнародні трансферти

3. Цільову допомогу

4. Міжбюджетний трансферт

188. Складанню проектів бюджетів передує:

1. Аналіз попередніх років

2. Аналіз пропозицій позичкового капіталу

3. Розробка прогно­зів соціального і економічного розвитку

4. Складання бюджетних запитів

 

189. Документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період – це:

1. Паспорт бюджетної програми

2. Орієнтовний кошторис

3. Бюджетний запит

4. Бюджетний розпис

 

190. Складання бюджетних запитів загалом починається з:

1. Доведення форми бюджетного запиту

2. Розробки економічної класифікації

3. Розробки програмної класифікації

4. Доведення інструкції з підготовки бюджетних запитів

 

191. Міністерство фінансів України готує проект закону про Державний бюджет України та подає його Кабінету Міністрів України для розгляду на основі:

1. Штатного розпису

2. Бюджетного розпису

3. Бюджетного запиту

4. Бюджету за минулий рік

 

192. Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет України та подає його з відповідними матеріалами на розгляд до Верховної Ради України не пізніше:

1. 1 вересня

2. 14 жовтня

3. 15 вересня

4. 15 грудня

 

193. Закон України «Про Державний бюджет України» затверджує:

1. Верховна Рада України

2. Президент України

3. Міністр фінансів

4. Прем’єр Міністр України

 

194. Система виконання державного бюджету за доходами ґрунтується на:

1. Комплексі касових операцій, що проводяться Державною казначейською службою України

2. Банківській системі

3. Законодавчих засадах

4. Конституції України

195. Платники податків перераховують платежі до державного бюджету на доходні рахунки, відкриті в:

1. Комерційних банках

2. Ощадбанку

3. Закордонних банках

4. Органах Казначейства України

 

196. Розмежування доходів бюджетів проводиться:

1. 1 раз на тиждень

2. Щоденно

3. 2 рази на тиждень

4. Розмежування не проводиться

 

197. Рахунки для зарахування платежів відкриваються на балансі:

1. Районних управлінь Державної казначейської служби України

2. Обласних відділень Національного банку України

3. Головного управління ДКСУ в м. Києві

4. Обласних управлінь ДКСУ

 

198. Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюють:

1. Комерційні банки

2. Державна казначейська служба України

3. Приватні особи

4. Головні бухгалтери бюджетних установ

 

199. Звітність про виконання бюджетів повинна забезпечити:

1. Порівнянність даних, що містяться в звітності

2. Доступність інформації

3. Формування об’єктивної правдивої, повної, якісної інформації про стан та результати виконання бюджетів

4. Можливість консолідації даних

 

200. Звітність поділяється на:

1. Періодичну та постійну

2. Фінансову та статистичну

3. Обов’язкову та добровільну

4. Часткову та повну

 

201. Система взаємопов’язаних узагальнювальних показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період – це звітність:

1. Статистична

2. Періодична

3. Фінансова

4. Повна

202. Фінансова звітність складається на основі:

1. Бухгалтерського обліку

2. Податкового обліку

3. Макроекономічних показників

4. Статистичної звітності

 

203. За призначенням фінансова звітність поділяються на:

1. Первинну, зведену

2. Оперативну та місячну

3. Просту та зведену

4. Внутрішню та зовнішню

 

204. За обсягом показників звітність розрізняють:

1. Внутрішню та зовнішню

2. Первинну, зведену

3. Оперативну та місячну

4. Просту та зведену

 

205. За терміном складання звітність розрізняють:

1. Внутрішню та зовнішню

2. Місячну, квартальну, річну

3. Первинну, зведену

4. Просту та зведену

 

206. Орган, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного бюджету – це:

1. Банківська установа

2. Бюджетна установа

3. Приватна установа

4. Орган місцевого самоврядування

 

207. Бюджетні установи є:

1. Прибутковими

2. Збитковими

3. Неприбутковими

4. Прибутковими, за певних обставин

 

208. Повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету – це:

1. бюджетне зобов’язання

2. бюджетний запит

3. бюджетне асигнування

4. бюджетний розпис

209. Повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування – це:

1. Бюджетне асигнування

2. Бюджетний запит

3. Бюджетне призначення

4. Бюджетний розпис

 

210. Видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу – це:

1. Міжбюджетний трансферт

2. Міжнародний трансферт

3. Дотація вирівнювання

4. Витрати бюджету

 

211. Операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету – це:

1. Кредитування за вирахуванням погашення

2. Кредитування малого бізнесу

3. Міжбюджетний трансферт

4. Міжнародний трансферт

 

212. Бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету – це:

1. Розпорядники бюджетних коштів

2. Органи стягнення

3. Місцеві бюджети

4. Бюджети місцевого самоврядування

 

213. Проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, що здійснюються органами державної влади – це:

1. Закон України «Про державний бюджет»

2. Бюджетний розпис

3. Бюджет

4. Проект бюджету

 

214. Погашення зобов’язання, що виникло в поточному або попередніх бюджетних періодах – це:

1. Міжбюджетний трансферт

2. Субвенція

3. Платіж

4. Дотація

 

215. Базою для визначення розміру асигнувань на утримання загальноосвітніх шкіл є:

1. Кількість учнів та класів

2. Граничне наповнення класів

3. Норма тижневого навантаження учителя

4. Навчальний план

 

216. Розрахунок зарплати вчителів, кількість розрахованих педагогічних годин та педагогічних ставок відображається у:

1. кошторисі

2. лімітній довідці

3. тарифікаційному списку

4. схемі посадових окладів

 

217. В Україні прийнято воєнну доктрину:

1. повної відмови від військових податків

2. створення воєнної супердержави

3. фінансування оборони за принципом мінімальної достатності

4. фінансування оборони за іншим принципом