За характером використання державні позики поділяються на..
1. Державні, місцеві 2. Ринкові та неринкові 3. Заставні та беззаставні 4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові
141. За забезпеченістю державні позики поділяються на: 1. Державні, місцеві 2. Ринкові та неринкові 3. Заставні та беззаставні 4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові 142. За терміном погашення державні позики поділяються на: 1. Державні, місцеві 2. Ринкові та неринкові 3. Заставні та беззаставні 4. Короткострокові, середньострокові, довгострокові
143. За характером виплати доходу державні позики поділяються на: 1. Державні, місцеві 2. Ринкові та неринкові 3. Заставні та беззаставні 4. Процентні, виграшні, дисконтні
144. За характером погашення заборгованості державні позики поділяються на: 1. Державні, місцеві 2. Одноразову виплату, виплату частинами 3. Ринкові та неринкові 4. Заставні та беззаставні
145. За характером зобов’язань в погашенні боргу державні позики поділяються на: 1. Державні, місцеві 2. Ринкові та неринкові 3. З правом дострокового погашення, без права дострокового погашення 4. Заставні та беззаставні
146. Сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника, кредитора або гаранта – це: 1. Міжнародний державний кредит 2. Державний кредит 3. Внутрішні позики 4. Продаж облігацій на міжнародному ринку
147. Сума отриманих зовнішніх позик із нарахованими відсотками включається до: 1. Державного боргу країни 2. Доходів державного бюджету 3. Доходів загального фонду державного бюджету 4. Статистичної звітності
148. Країнам, що мають значні економічні і фінансові труднощі, зовнішні позики можуть надаватися на пільгових умовах з метою: 1. Отримання прибутку від надання кредиту 2. Сприяння їх економічному потенціалу 3. Посилити політичний вплив на отримувача коштів 4. Отримання пільг на ведення бізнесу
149. Кошти, отримані від розміщення облігацій зовнішніх державних позик, спрямовуються виключно до: 1. Місцевого бюджету 2. Державного бюджету 3. Позабюджетних фондів 4. Приватних структур
150. Первинне розміщення, обслуговування обігу та погашення облігацій зовнішніх державних позик здійснює: 1. Президент України 2. Верховна Раду України 3. Міністерство фінансів України 4. Державна казначейська служба України
151. Виплата доходів або погашення облігацій зовнішніх державних позик майном державних підприємств: 1. Дозволяється 2. Забороняється 3. Дозволяється, лише за рішенням КМУ 4. Дозволяється зі згоди Президента України
152. Державний борг поділяється на: 1. Власний та комунальний 2. Поточний та капітальний 3. Місцевого бюджету та державного бюджету 4. Терміновий та довгостроковий 153. Сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, та належить до сплати в цей період відсотків за усіма випущеними на даний момент позиками – це борг: 1. Капітальний 2. Поточний 3. Терміновий 4. Довгостроковий
154. Загальна сума заборгованості та відсотків, що мають бути сплачені за позиками – це борг: 1. Поточний 2. Капітальний 3. Терміновий 4. Довгостроковий 155. Повернення внутрішнього боргу не зменшує фінансового потенціалу держави, у той час як зовнішній: 1. Гарантується всім майном, що перебуває у власності держави 2. Обумовлює відплив капіталу з держави 3. Збільшує платоспроможність країни 4. Підвищує процентну ставку
156. Державний борг за структурою поділяється на: 1. Поточний та основний 2. Внутрішній та зовнішній 3. Номінальний, реальний 4. Поточний та капітальний
157. Залежно від терміну державний борг поділяється на: 1. Внутрішній та зовнішній 2. Поточний та основний 3. Номінальний, реальний 4. Поточний та капітальний
158. Залежно від зобов’язань держави перед суб’єктами економіки державний борг поділяється на: 1. Внутрішній та зовнішній 2. Поточний та основний 3. Номінальний, реальний 4. Поточний та капітальний
159. Комплекс заходів, що здійснює держава в особі уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення, погашення та забезпечення платоспроможності держави – це: 1. Бюджетна система 2. Система управління боргом 3. Бюджетний устрій 4. Бюджетне регулювання
160. Метою управління державним боргом є: 1. Отримання негативного валютного сальдо 2. Одержання ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів 3. Сприяння макроекономічним труднощам 4. Підтримання платіжного балансу
161. Принцип безумовності управління державним боргом полягає в: 1. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 2. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
162. Принцип єдності управління державним боргом полягає в: 1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
163. Принцип зниження ризиків управління державним боргом полягає в: 1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
164. Принцип оптимальної структури управління державним боргом полягає в: 1. Забезпеченні безумовного виконання державою всіх зобов’язань перед інвесторами і кредиторами 2. Урахуванні в процесі управління державним боргом всіх зобов’язань, емітованих центральним урядом 3. Розміщенні і погашенні позик таким чином, щоб максимально знизити вплив коливань кон’юнктури світового ринку капіталів 4. Підтриманні оптимальної структури боргових зобов’язань держави
165. Процес управління державним боргом включає основні етапи: 1. Залучення коштів, розміщення, повернення боргу і виплата відсотків 2. Залучення коштів, повернення боргу 3. Розміщення, виплата відсотків 4. Залучення, зберігання, накопичення
166. Залучені кошти повинні використовуватись для фінансування: 1. Соціальної сфери 2. Зростання виробничих потужностей 3. Невиробничої сфери 4. Органів влади
167. Рефінансування державного боргу – це: 1. Погашення процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик 2. Розміщення нових позик 3. Погашення основної заборгованості та процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик 4. Отримання нового кредиту для погашення попереднього
168. Реструктуризація полягає в тому, що на певних умовах: 1. Отримання нового кредиту, для погашення основного 2. Збільшення процентної ставки боргу 3. Списуються частка заборгованості 4. Переносять термін сплати частки боргу
|
