Назвіть способи систематизації фінансового законодавства.

 

Законодавство складається з великої кількості актів різних історичних періодів. Тому виникає необхідність приведення його в чітку систему, ліквідації протиріч шляхом внесення змін і доповнень, здійснення систематизації. Систематизація нормативно-правових актів - це діяльність щодо впорядкування та вдосконалення діючих нормативно-правових актів, приведення їх до внутрішньоузгодженої системи.

Основні способи систематизації:

кодифікація - це спосіб систематизації нормативно-правових актів, які мають спільний предмет регулювання, що полягає в їх змістовній переробці (усуненні розбіжностей і суперечностей, скасуванні застарілих норм) та об'єднанні їх в єдиному нормативно-правовому акті;

інкорпорація - це спосіб систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники за певним критерієм без зміни змісту;

консолідація - це спосіб систематизації нормативно-правових актів, з метою усунення множинності нормативних актів, створення у структурі законодавства великих блоків нормативного матеріалу як вихідної бази для проведення кодифікаційної роботи.

 

Назвіть кодифіковані нормативно-правові акти – джерела фінансового права.

 

Бюджетний кодекс, Податковий кодекс.

 

Дайте визначення поняття фінансово-правової норми (норми фінансового права). Назвіть загальні ознаки правових норм. Покажiть, як загальнi ознаки правових норм проявляються у фiнансово-правових нормах. Назвіть специфічні ознаки фінансово-правових норм і покажіть, у чому проявляються їх особливості.

 

Фінансово-правова норма – це загально-обов’язкові приписи компетентних державних органів з приводу мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих та децентралізованих фондів, які виражені в категорійній формі й забезпечені примусовою силою держави.

Фінансово-правовій нормі притаманні загальні риси правової норми:

 

- має загальнообов'язковий характер, тобто вказує, яким чином, в якому напрямку, протягом якого часу, на якій території мають діяти суб'єкти фінансових правовідносин:

 

- є формально-визначеним правилом поведінки: внутрішня визначеність проявляється у змісті, обсязі прав і обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин, а зовнішня—у тому, що фінансово-правова норма виражена в джерелах фінансового права;

 

- встановлюється уповноваженими органами влади;

 

- не вичерпує свою обов'язковість певною кількістю застосувань;

 

- реалізація норми фінансового права забезпечується примусом держави;

 

- П чинність припиняється, скасовується за спеціальною процедурою.

 

Специфічні риси фінансово-правових норм проявляються в наступних їхніх особливостях:

 

1) регулюють лише фінансові правовідносини;

 

2) мають державно-владний, імперативний характер і виражені в категоричній формі, що не допускає їх довільно! зміни, а зміст і обсяг прав та обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин має бути чітко визначений;

 

3) за допомогою фінансово-правових норм забезпечується реалізація насамперед публічних інтересів—інтересів держави, місцевого самоврядування, суспільства в цілому;

 

4) їм притаманний грошовий вираз, оскільки відносини, які врегульовуються ними, спрямовані на централізовані й децентралізовані грошові фонди;

 

5) за порушення приписів фінансово-правових норм можуть застосовуватися на лише заходи фінансового впливу, але й дисциплінарного, адміністративного або кримінального.