Які класифікаційні види фінансово-правових норм виділяються за різними критеріями поділу? Наведіть приклади таких норм.

 

Див. таблиці!

 

Яка логічна структура фінансово-правової норми? Що таке диспозиція, гіпотеза і санкція фінансово-правової норми? У чому специфіка форми викладу диспозиції, гіпотези і санкції фінансово-правової норми і які тенденції їх розвитку? Назвіть види диспозицій, гіпотез і санкцій фінансово-правових норм.

 

Структура фінансово-правової норми — це об'єктивно зумовлена потребами фінансово-правового регулювання її внутрішня організація, яка виражається в II розподілі на складові елементи та у функціональних зв'язках між ними. Елементами фінансово-правової норми є гіпотеза, диспозиція й санкція.

 

Диспозиція фінансово-правової норми—це частина норми. В якій закріплені юридичні права та суб'єктивні обов'язки у галузі фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування. Ця частина норми вказує на дозволену, обов'язкову або заборонену поведінку суб'єктів фінансових правовідносин.

 

Гіпотеза фінансово-правової норми — це частина норми, в якій визначені умови, при яких можна чи необхідно здійснювати її диспозицію, тобто передбачені фінансово-правовою нормою юридичні права та обов'язки суб'єктів фінансових правовідносин. Такі умови повинні мати конкретний вираз.

 

Санкція фінансово-правової норми — частина норми, в якій визначені заходи державного примусу у випадку порушення її диспозиції. Саме в санкції виражається імперативний характер приписів у сфері фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування.

 

Санкціям фінансово-правових норм властива низка ознак:

 

1) є одним з видів державного примусу,

 

2) об'єктивно виражені в джерелах фінансового права;

 

3) застосовуються спеціально уповноваженими органами влади:

 

4) мають Імперативний характер;

 

5) їх мета полягає насамперед у забезпеченні публічних фінансових інтересів, додержанні фінансової дисципліни;

 

6) за своєю сутністю санкції фінансово-правових норм є майновими, оскільки невигідність передбачених ними заходів полягає в зменшенні майнової сфери правопорушника через його грошові фонди; ці заходи покликані впливати передусім на економічний стан суб'єктів фінансових правовідносин;

 

7) їм притаманне поєднання право відновлювального й штрафного (карального) елементів. Завдяки реалізації санкцій відновлюється порушена фінансова дисципліна. Саме тому санкції дають змогу відшкодувати збитки, завдані правопорушенням та відновити становище, що існувало до вчинення правопорушення.

 

Отже, фінансова санкція — це штрафний засіб державного примусу, виражений у грошовій формі, що застосовується уповноваженим органом влади до суб'єкта фінансових правовідносин за порушення фінансово-правової норми в порядку, встановленому законодавством, з метою реалізації публічних інтересів при здійсненні фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування.

 

17. Дайте визначення поняття фінансового правовідношення (фінансово-правового відношення)? Які загальні ознаки фінансових правовідносин? Які особливості властиві фінансовим правовідносинам?

18. Що становить фактичний зміст фінансового право відношення? Що становить юридичний зміст фінансового право відношення?

19. Охарактеризуйте за різними класифікаційними видами юридичні факти, які служать підставою виникнення, зміни або припинення фінансових правовідносин. Поясніть різницю між поняттями «суб’єкти фінансового права» та «суб’єкти фінансово-правових відносин»?

20. Що таке фінансова деліктоздатність? Чи завжди всі елементи фінансової правосуб’єктності (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) співпадають в одній особі як суб’єкті фінансового права?

21. Які види суб’єктів фінансового права? Яким чином беруть участь у фінансових правовідносинах суспільно-територіальні утворення як суб’єкти фінансового права? У чому специфіка державних органів та органів місцевого самоврядування як суб’єктів фінансового права?

22. У яких фінансових правовідносинах найчастіше беруть участь юридичні і фізичні особи як суб’єкти фінансового права? Які фактори впливають на визначення фінансової правосуб’єктності фізичних осіб як суб’єктів фінансового права?