Фіксований сільськогосподарський податок. Держава ставить своєю ціллю полегшити податковий тиск на виробників сільськогосподарської продукції

Держава ставить своєю ціллю полегшити податковий тиск на виробників сільськогосподарської продукції, цінуючи їх важку працю і ще недостатню механізацію сільськогосподарського виробництва. Експеримент зі сплатою фіксованого сільськогосподарського податку у кількох районах різних регіонів України показав, що зниження податкового тиску на сільськогосподарського виробника несе користь як платникам податку, так і державі. Із 1 січня 1999 р. на підставі Закону України від 17 грудня 1998 року фіксований сільськогосподарський податок було введено на території всієї України¹. Цей Закон і прийнята на його основі постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок справляння і обліку фіксованого сільськогосподарського податку" від 23 квітня 1999 р, № 658 ввели для сільгосппрацівників один вид податку — фіксований сільськогосподарський. Наказом Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 1999 р. № 230 затверджено Порядок розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку і заповнення його форми.

За діючим законодавством фіксований сільськогосподарський податок сплачують:

— сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом, переробленням та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума виторгу, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Якщо валовий дохід від діяльності буде меншим, платник з наступного звітного періоду буде сплачувати звичайні податки;

— власники земельних ділянок та землекористувачі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівниц-

₅ тва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, садівництва, будівництва дач, для городництва, сінокосіння та випасу худоби. Фіксований податок заміняє сплату:

Про фіксований сільськогосподарський податок. Закон України від 17 грудня 1998 р. № 320 // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 5-6. — Ст. 39.

Л. К. Воронова

— податку на прибуток підприємств;

— плати за землю;

— податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

— комунального податку;

— збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

— збору на обов'язкове соціальне страхування;

— збору на обов'язкове пенсійне страхування;

— збору за спеціальне користування природними ресурсами (вода для потреб сільського господарства);

— плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної ДІЯЛЬНОСТІ.

Якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку займається ще й Іншими видами діяльності, він повинен вести облік фінансових результатів від цієї діяльності окремо від сільськогосподарської і сплачувати податок на прибуток на загальних підставах¹.

Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих у власність сільськогосподарському виробнику, користування, у тому числі на умовах оренди.

Ставка податку з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка була проведена на! липня 1995 р. відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

— для ріллі, сінокосів і пасовиськ — 0,5,

— для багаторічних насаджень — 0,3,

— для земель водного фонду (для вирощування і відлову риби у внутрішніх водоймах)— 1,5 відсотка.

Платники податку самі роблять обчислення суми фіксованого сільськогосподарського податку І подають розрахунок у податковий орган за місцем свого знаходження до 1 лютого поточного року.

Податок сплачується щомісяця до 20 числа наступного місяця у розмірі однієї третини квартального платежу. На кожний квартал річна сума податку розділена на: І квартал—10 відсотків; II квартал—10 відсотків; III квартал — 50 відсотків; IV квартал — 30 відсотків.

Див.; Налоговое право / Под ред. Н.П.Кучерявенко. — С 463.

■Й&

Фінансове право України 275

Суми податку надходять на окремий рахунок Державного Казначейства в районах за місцем розташування земельної ділянки. Відділення Державного Казначейства розподіляють одержані кошти за бюджетами І позабюджетними фондами.

Фіксований сільськогосподарський податок введено до 31 грудня 2009 р.