Предмет фінансового аналізу

Фінансовий аналіз являє собою систему спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням дії об'єктивних економічних законів на підприємствах, що складаються в ході економічних процесів, та під впливом факторів суб'єктивного порядку. Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської, фінансової звітності й оперативних даних бухгалтерського обліку. Існує кілька підходів у структуризації цієї дисципліни. За умов централізованої планованої економіки було прийнято підрозділити аналіз на політекономічний і конкретно-економічний (аналіз господарської діяльності); останній, у свою чергу, підрозділити на методологію аналізу функціонування суб'єктів господарювання (економіка в цілому, регіон, галузь, підприємство) і теорію аналізу господарської діяльності. Стрижневим елементом даного підходу була ідея планового ведення господарства, отже, наголос робився на облік, контроль і аналіз за схемою «план-факт»

Урахувавши, суттєві характеристики ринкової економіки, а також особливості економіки України, можна зробити висновок, що необхідне інше надання сфери дії фінансового аналізу.

Обліково-аналітична функція економічної діяльності подана єдиним блоком у вигляді трьох дисциплін: бухгалтерський облік, фінансовий аналіз і аналіз господарської діяльності. Таке надання виправдане і в історичному, і в методологічному, і в інформаційному аспектах. В основі цього блоку, безумовно, лежить бугалтерський облік, історія якого нараховує кілька тисячоліть.

Результативність управління підприємством значною мірою визначається рівнем його організації та якістю інформаційного забезпечення. У системі інформаційного забезпечення важливе значення мають бухгалтерські дані, а звітність виступає головним засобом комунікації, що забезпечує достовірне надання інформації про фінансовий стан підприємства.

Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно насамперед уміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і його потенційних контрагентів, що існують. Для цього необхідно:

а) володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства;

б) мати відповідне інформаційне забезпечення;

в) мати кваліфікований персонал, здатний реалізувати дану методику на практиці.

Оцінка фінансового стану може бути виконана з різним ступенем деталізації залежно від мети аналізу, наявної інформації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Найбільш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу, деталізованого аналізу фінансового стану й аналізу фінансових рішень.

Як зазначає у своєму підручнику "Фінанси підприємств" A.M. Поддєрьогін: "Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів".

Фінансовий стан підприємств і, відповідно його оцінка, залежать від результатів його виробничої, комерційної та фінансової діяльності. Тому на нього впливають усі види і форми діяльності підприємств. Передовсім на фінансовому стані підприємств позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація ліквідної продукції.

Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану, зважаючи на викладене вище, складає бухгалтерська звітність. Безумовно, в аналізі може використовуватися додаткова інформація в основному оперативного характеру, але вона носить лише допоміжний характер.

З позиції забезпечення управлінської діяльності можна виділити три основних вимоги, яким має задовольняти бухгалтерська звітність. Вона повинна містити дані, необхідні для:

- прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

- оцінки динаміки та перспектив зміни прибутку підприємства;

- оцінки наявних ресурсів підприємства, змін, що відбуваються в них, і ефективності їхнього використання.

Забезпечення цих вимог грунтується на одному з найважливіших принципів підготовки бухгалтерської звітності - принципі відповідності вкладеної та заданої інформації. Суть даного принципу полягає в такому:

- бухгалтер, який готує звіт, повинен мати уяву про необхідність і корисність для аналізу й прийняття управлінських рішень тих чи інших даних при заповненні звітної форми (власне звіту);

- аналітик, будучи користувачем звітності, має знати, як використовувати дані, наведені у звітах.

Відомо, що процес прийняття управлінських рішень - більшою мірою мистецтво, ніж наука. Результати виконаних формалізованих аналітичних процедур не повинні бути єдиним і безумовним критерієм для прийняття того чи іншого управлінського рішення. Вони деякою мірою - «матеріальна основа» управлінських рішень, прийняття яких грунтується також на інтелекті, логіці, досвіді, особистих якостях людини, яка приймає ці рішення. Причому в деяких випадках нематеріальні компоненти можуть мати основне значення.

Поєднання формалізованих і неформалізованих процедур у процесі прийняття управлінських рішень накладає природний відбиток як на порядок підготовки аналітичних документів, так і на послідовність процедур аналізу фінансового стану: вони не можуть бути раз і назавжди жорстко заданими, а навпаки, повинні корегуватися як за формою, так і за змістом. Саме таке розуміння логіки фінансового аналізу найбільш відповідає логіці функціонування підприємства в умовах ринкової економіки.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз являє собою метод оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Такого роду аналіз може виконуватися як управлінським персоналом даного підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки в основному базується на загальнодоступній інформації. Проте прийнято виділяти два види фінансового аналізу: внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводиться працівниками підприємства. Інформаційна база такого аналізу набагато ширша і включає будь-яку інформацію, що циркулює всередині підприємства і яка може бути корисною для прийняття управлінських рішень. Відповідно розширюються і можливості аналізу. Зовнішній фінансовий аналіз проводиться аналітиками, які є сторонніми фахівцями для підприємства, вони не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Зовнішній аналіз менш деталізований і більш формалізований. У процесі фінансового аналізу застосовуються різні прийоми, методи та моделі.