М-ко В. і О. та А-ко С. є власниками ½ частини будинку, з якого 1/3 будинку належала М-ко і 1/6 – А-ко. Порядок користування житловими приміщеннями був сторонами визначений.
В листопаді 2010 р. А-ко заключила з Ш-вою договір купівлі–продажу частини будинку, що їй належала. М-ко звернулися до суду з позовом про визнання договору недійсним. Рішенням районного суду позовні вимоги М-ко задоволені, договір купівлі-продажу 1/6 частини будинку визнано недійсним з переводом прав і обов’язків покупців на М-ко, з А-ко на користь М-ко стягнуто 1340 грн. на ремонт даху її частини будинку.
А-ко подала апеляційну скаргу на рішення суду, вказавши наступне. 2 вересня 2010 р. вона через приватного нотаріуса повідомила М-ко про намір продати свою частину будинку за 115 000 грн. з пропозицією протягом місяця з дня повідомлення дати згоду на придбання частини будинку чи відмовитись від нього. М-ко направили у цю ж державну нотаріальну контору 27 вересня 2010 р. заяву, в якій зазначили, що заперечують проти продажу А-ко частини будинку сторонній особі, так як такий продаж зачіпає їх інтереси, бо при визначенні порядку користування жилими приміщеннями на долю А-ко припало 2,6 кв. м жилої площі, що відноситься до їх частки.
Дайте правову характеристику справи. Чи мало місце порушення права привілеєвої купівлі? Який порядок встановлено чинним законодавством щодо відчуження частки у спільній власності на житло? Чи є правомірним стягнення коштів з А-ко на ремонт даху?
