Особливості процесу адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу

Співробітництво між Україною та Європейськими Спів­товариствами започатковано підписанням Угоди про партнерст­во та співробітництво відбулося 14 червня 1994 року у Люксем­бурзі. Ратифікована вона була Верховною Радою України 10 ли­стопада 1994 року.

Угода, яка підписана з Україною, є механізмом упровад­ження відносин співпраці між Європейським Союзом та постра­дянськими державами. Вона має на меті визначити принципи відносин між ЄС і Україною. За своїм значенням Угода знахо­диться на нижчому рівні ієрархії торгових договорів ЄС та євро­пейських угод з державами Центральної та Східної Європи. Зволікання з розвитком торгівлі з Україною, на думку західних правників, означає, що ЄС ризикує втратити можливість налаго­дити відносини якнайповніше, щойно розпочнеться підйом еко­номіки в Україні.

Угоди про партнерство і співробітництво моделюються в загальних рисах відповідно д1> угод із країнами Східної Європи, що були першими торговельними договорами ЄС, охоплюючи також облаштування, політичний діалог, послуги і пересування фізичних осіб. Існують однак і значні розбіжності, що віддзерка-.иоють різницю у підході з боку ЄС до України як пострадянсь­кої держави.

Щодо фінансових питань в угодах, які укладаються ЄС із новими державами, то всі вони визначають, що поточні платежі, пов'язані з виконанням таких угод, здійснюються вільно. Рух капі­тал-/, пов'язаний з інвестиціями у своїх країнах і таких, що дозволя­ються цими угодами, є також вільним. Забороняється запроваджен­ня нових валютних обмежень при умові збереження права на захо- 553

Ходаківська В.II., Беляєв В.В

ди щодо підтримки платіжного балансу відповідної країни і спе­ціальних застережень з боку кожної сторони; сторони поі оджують-ся провести переговори про свободу руху капіталу в майбутньому. Угоди не зобов'язують повністю лібералізувати рух капіталів.

Метою забезпечення гармонізації національного законо­давства з нормами та принципами європейського права є забез­печення пріоритетності загальновизнаних норм та принципів європейського права перед нормами внутрішньодержавного права України.

Визначальними орієнтирами у приведенні законодавства України відповідно до принципів і норм європейського права по­винні бути:

встановлення повного переліку домовленостей міжна­родного характеру, які мають чинність для України;

- вдосконалення правових основ укладення, виконання та денонсації європейських договорів за участю України;

забезпечення відповідності внутрішньодержавних нор­мативно-правових актів чинним міжнародно-правовим зо­бов'язанням України;

- створення належного механізму впровадження міжнарод-но-правових зобов'язань України в національне законодавство.

Після того, як Україна набула членства в Раді Європи, во­на повинна привести відповідно до європейських стандартів ряд існуючих законів та прийняти понад ЗО нових, що сприяли б ре­альному входженню нашої держави до правового простору цієї організації.

Положення Угоди про партнерство і співробітництво Ук­раїни з Європейським Союзом повинні становити основу відповідної програми гармонізації законодавства України з євро­пейською правовою системою. Що стосується питання визначен­ня складових процесу гармонізації, певну допомогу може надати досвід зближення законодавства асоційованих з ЄС країн Цент­ральної та Східної Європи, а саме рекомендації так званої "Білої книги" ЄЄ, про підготовку цих країн до вступу в цю організацію.

Процес наближення банківської сфери стосується, перш за все, таких завдань:

- узгодження українських банківських законів із законами ЄС;

- нові рішення в грошовій політиці, які необхідні для ви­конання критеріїв, визначених Маастрихтською угодою: стабілі­зація цін, стабілізація довго- і середньострокових відсоткових

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

ставок, визначений рівень дефіцигу державної о бюджету;

- ресгруктуризація і модернізація банківської системи.

Відповідно до ст. 48 розділу "Поточні платежі та капітал" Угоди між Україною і ЄС, сторони зобов'язую ться дозволити здійснення у вільноконвертованій валюті будь-яких виплат за по­точним платіжним балансом між резидентами Співтовариства та України, пов'язані з рухом товарів і послуг.

Також Україна забезпечує вільний рух капіталу, що стосу­ється прямих інвестицій у компанії, які були законним шляхом за­сновані в своїх країнах, та інвестицій, а також ліквідації або повер­нення цих інвестицій та будь-якого прибутку, що випливає з них.

Угодою сторонам забороняється вводити валютні обме­ження на рух капіталів та поточні платежі, пов'язані з ним, між резидентами Співтовариства та України.

Угодою передбачено, що у випадку виняткових обставин або загрози створення серйозних труднощів для здійснення ва­лютної або фінансової політики у Співтоваристві чи в Україні, відповідно Співтовариство або Україна можуть вживати запо­біжних заходів щодо руху капіталів на період не більше шести місяців, якщо такі заходи є вкрай необхідними.

З метою створення сприятливих умов для руху капіталів між Україною та країнами-членами ЄС сторони можуть прово­дити консультації між собою.

Після підписання Угоди між Україною та Європейськими Співтовариствами з мстою реалізації стратегічного курсу Ук­раїни на інтеграцію до ЄС та забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний та правовий простір Указом Президента від 11 червня 1998 року було затвер­джено "Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу".

Стратегія визначає основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого по­винні бути створені передумови, необхідні для набуття Україною членства в Європейському Союзі. Стратегія визначає, що голо­вним пріоритетним напрямом зовнішньополітичної діяльності для Української держави є отримання статусу асоційованого чле-На Європейського Союзу.

На фоні цього адаптація законодавства України до зако­нодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською си-сте.ииіо права, що забезпечить розвиток політичної, підприєм­ницької активності громадян України, економічний розвиток

Ходаківська В.П., Беляєв В-В

держави в рамках ЄС, приведення його до рівня, що склався у державах-членах ЄС.

Адаптація законодавства України передбачає реформу­вання її правової системи та поступове приведення відповідно до європейських стандартів і охоплює, зокрема, фінансове та банківське законодавство.

Важливим етапом правової адаптації є імплементація Угоди про партнерство та співробітництво, укладання галузевих угод, приведення чинного законодавства України відповідно до стандартів ЄС.

Крім загальних процесів Стратегія інтеграції України до ЄС передбачає і галузеву співпрацю, що є координацією та взаємодією у конкретних галузях і сферах господарської діяль­ності. Пріоритет у найближчі роки також визнається в співробітництві у галузі юстиції.

З метою реалізації Стратегії інтеграції України до Євро­пейського Союзу Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову "Про запровадження механізму адаптації законодав­ства України до законодавства Європейського Союзу" від 12 червня 1998 року. Постанова покликана дати належне ор­ганізаційне забезпечення процесу адаптації.

Адаптація банківського законодавства України до відповідного законодавства ЄС передбачає поступове приведен­ня відповідно до європейських стандартів нормативних актів Національного банку України.

Співробітництво у галузі валютно-грошової політики спрямовується на підтримку зусиль України у напрямах зміцнен­ня її валютно-грошової системи та поступового зближення політики України з політикою європейської валютної системи шляхом отримання необхідної технічної допомоги. Сюди також входить неформальний обмін поглядами щодо принципів та функціонування європейської валютної системи.

Спрямування України на таку інтеграцію може прискорити процес проведення реформ в економіці для створення необхідних передумов переходу до вищого ступеня інтеграційних процесів.

Основними цілями галузевої програми інтеграції України до ЄС у банківській сфері є сприяння розвитку відносин між Ук­раїною та ЄС у створенні основ взаємовигідного банківського та фінансового співробітництва, спрямованого на сприяння інтег­рації України у загальноприйняті системи взаєморозрахунків і

Ринок фінансових послуг: теорія і практика

забезпечення змін у розвитку банківських та фінансових послуг, зокрема у зв'язку із введенням евро, розвиток спільного ринку кредитних ресурсів, зміцнення валютно-грошової системи Ук­раїни, поступове зближення політики України з політикою євро­пейської валютної системи, гармонізації українського банківсь­кого законодавства до законодавства ЄС. Завданнями галузевої програми е:

- створення і запровадження нового покоління системи

міжбанківських електронних платежів;

- сприяння поширенню в Україні масових платежів за до­помогою національних пластикових карток;

- створення бази даних банківського нагляду;

- запровадження ефективної, підтриманої відповідними розрахунками системи гарантування внесків фізичних осіб у ко­мерційних банках:

- розроблення положень про порядок формування і вико­ристання банками резервів на покриття ризиків від проведення валютних, інвестиційних, фондових операцій тощо;

-- здійснення заходів щодо введення євро, зокрема макро-економічного аналізу потенційного впливу на український рикок.

У процесі адаптації банківського законодавства до стан­дартів ЄС здійснюється опрацювання законодавства ЄС із пи­тань, що регулюють банківську справу, зокрема з питань банківського нагляду, міграції капіталу тощо, визначається пе­релік законодавчих актів, у першу чергу базових нормативних актів НБУ, які необхідно проаналізувати щодо їх відповідності до законодавства ЄС та розробити механізм їх перегляду.

При підготовці нових законодавчих актів вони подаються у встановленому порядку на розгляд до Центру порівняльного права при Міністерстві юстиції України з метою вирішення питан­ня щодо їх відповідності до законодавства Європейського Союзу.

З метою реалізації галузевої програми адаптації банківсь­кого права до норм ЄС Постановою Правління НБУ прийнято Перспективний план проведення адаптації у банківській сфері. План складається із двох етапів: підготовчого, який має на меті створення умов для проведення аналізу існуючого банківського законодавства, а також етап безпосередньої адаптації - приве­дення відповідно до стандартів ЄС нормативних документів, що регулюють усі сфери банківських і фінансових відносин.

Ходаківська В. Беляєв В.В