Течії в океанах і морях

Течія – поступальний рух часток води з одного місця океану чи моря в інше (рис.24).

Класифікація течій за походженням:

Густині течії – течії, що зумовлені нерівномірним горизонтальним розподілом густини води по горизонталі.

Фрикційні (вітрові і дрейфові) течії – течії, спричинені силою тертя рухомого повітря. Прикладом дрейфових течій є пасатні, Північноатлантична, течія Західних Вітрів.

На глибині система течій відрізняється від поверхневої. На глибині кількох сотень метрів спостерігаються протитечії, спрямовані в протилежний бік від поверхневих течій; швидкість течій дуже уповільнюється і становить лише 4 % швидкості поверхневої течії.

Припливно-відпливні течії – течії, зумовлені дією періодичних припливноутворювальних сил Місяця і Сонця.

Стокові течії –течії, що утворюються за рахунок підвищення рівня в прибережних ділянках у результаті річкового стоку або значних опадів (Флоридська течія). Окрім того, стокову течію може викликати вітер у зв’язку зі згоном або нагоном води у прибережних районах.

Класифікація течій за стійкістю:

Постійні течії мало змінюють швидкість і напрямок протягом року або сезону (пасатні течії, Гольфстрім, Куро-Сіо тощо).

Періодичні течії – це течії, що повторюються через однакові проміжки часу в певній послідовності (припливно-відпливні).

Тимчасові течії – течії, що виникають внаслідок неперіодичної взаємодії зовнішніх сил, насамперед вітру.

Класифікація течій за глибиною розміщення:

Поверхневі течії – це течії, які поширюються на глибину до 100 м.

Глибинні течії – течії, які зустрічаються на різних глибинах від поверхні моря.

Придонні течії – течії, що поширені в шарі, прилеглому до дна.

За характером руху виділяють прямолінійні і криволінійні течії, які поділяються на циклонічні й антициклонічні.

За фізико-хімічними властивостями розрізняють теплі й холодні, солоні й розпріснені течії.