Сталі для сталевих конструкцій будівель і споруд (таблиця Г.1 [1])
Сталь
Умови застосування сталі для груп конструкцій
Конструкції з фасонного, сортового, листового, широкосмугового і універсального прокату і холодногнутих профілів
С235 ГОСТ 27772
–
–
+а)
+
С245 ГОСТ 27772
–
+б)
+
–
С255 ГОСТ 27772
+
+
+
–
С275 ГОСТ 27772
–
+б)
+
–
С285 ГОСТ 27772
+
+
+
–
С345 ГОСТ 27772
+3
+1
+1
–
С345К ГОСТ 27772
+
С355 [1,2]
+
+
+
–
С375 ГОСТ 27772, [1,2]
+3
+1
+1
–
С390 ГОСТ 27772, [1,2]
+
+
+
–
С390К ГОСТ 27772, [1,2]
+
+
+
–
С440 ГОСТ 27772, [1,2],
+
+
+
–
С490 ГОСТ 27772, [1,2]
+
+
+
–
С590 ГОСТ 27772, [1,2]
–
+
+
–
С590К ГОСТ 27772
+
+
+
–
Конструкції з труб
ВСт3кп (до 4) ГОСТ 10705а)
+2д)
+2д)
+2д)
ВСт3кп (от 4,5 до 10) ГОСТ 10705в)
–
+2д)
+2д)
ВСт3пс (до 5,5) ГОСТ 10705в)
+2д)
+2д)
+2д)
ВСт3пс (от 6 до 10) ГОСТ 10705в)
+6
+6
+6
ВСт3сп (от 6 до 10) ГОСТ 10705в)
–
–
–
ВСт3пс (от 5 до 15) ГОСТ 10706г)
–
+4
+4
ВСт3сп (от 5 до 15) ГОСТ 10706г)
–
–
–
20 ГОСТ 8731е)
+
+
–
09Г2С ГОСТ 8731е)
+
+
–
Знаки «+» і «–» означають, що дану сталь застосовувати відповідно слід чи не слід.
Цифра за знаком «+» означає категорію сталі за ударною в’язкістю.
а) окрім неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, а також окрім опор повітряних ліній електропередавання (ПЛ), відкритих розподільчих пристроїв (ВРП) та контактних мереж транспорту (КМТ);
б) для неопалюваних будівель і конструкцій, що експлуатуються на відкритому повітрі, слід застосовуватипрокат завтовшки до 10 мм;
в) група В, з врахуванням таблиці 1 ГОСТ 10705;
г) група В з додатковими вимогами згідно з 1.6 ГОСТ 10706;
д) окрім опор ПЛ, ВРП і КМТ;
е) безшовні гарячедеформовані труби з зазначених марок сталей допускається застосовувати для елементів спеціальних опор великих переходів ПЛ висотою понад 60 м (група конструкцій 1).
Примітка 1. За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
Примітка 2. Вимоги цієї таблиці поширюються на листовий прокат завтовшки понад 3 мм. При товщині прокату меншій за 3 мм наведені в таблиці сталі слід застосовувати без вимог до ударної в’язкості (без зазначення категорії).
Примітка 3. Прокат завтовшки менше за 5 мм із сталі класу С235 допускається застосовувати для конструкцій усіх груп, окрім опор ПЛ, ВРП і КМТ.
Примітка 4. Застосування термозміцненого з прокатного нагріву фасонного прокату зі сталі класу С345Т і С375Т, який постачається як сталь класу С345 і С375, не допускається в конструкціях, які при виготовленні підлягають металізації або пластичним деформаціям при температурі понад +700 °С.
Примітка 5. До сортового прокату (круг, смуга, квадрат) згідно з ДСТУ 4484/ГОСТ 535, ГОСТ 19281 та іншими нормативними документами і стандартами висуваються такі самі вимоги як до фасонного прокату такої самої товщини згідно з ГОСТ 27772.
Примітка 6. Умови застосування інших марок сталей наведених у додатку Г.5 для груп конструкцій з фасонного, сортового, листового, широкосмугового універсального прокату ідентичні умовам застосування сталей згідно з ГОСТ 27772 тієї ж категорії міцності прокату сталі. Для марок сталей тих категорій міцності, які відсутні у ГОСТ 27772 умови їх застосування для груп конструкцій приймати ідентичними умовам застосування сталей згідно з ГОСТ 27772 найближчої нижчої категорії міцності прокату сталі.
Таблиця А.2
Характеристичні і розрахункові опори при розтязі, стиску та згині для листового, широкосмугового універсального і фасонного прокату відповідно до класів міцності прокату сталі згідно з ГОСТ 27772 (таблиця Г.2 [1])
Клас
міцності прокату сталі
Товщина прокату1), мм
Характеристичний опір2), Н/мм2, прокату
Розрахунковий опір3), Н/мм2, прокату
листового, широкосмугового, універсального
фасонного
листового, широкосмугового, універсального
фасонного
Ryn
Run
Ryn
Run
Ry
Ru
Ry
Ru
С235
від 2 до 20
понад 20 до 40
понад 40 до 100
–
–
–
–
понад 100
–
–
–
–
С245
від 2 до 20
понад 20 до 30
–
–
–
–
С255
від 2 до 3.9
–
–
–
–
від 4 до 10
понад 10 до 20
понад 20 до 40
С275
від 2 до 10
понад 10 до 20
С285
від 2 до 3,9
–
–
–
–
від 4 до 10
понад 10 до 20
С345
від 2 до 10
понад 10 до 20
понад 20 до 40
понад 40 до 60
–
–
–
–
понад 60 до 80
–
–
–
–
понад 80 до 100
–
–
–
–
C345K
від 4 до 10
С355
від 8 до 50
—
—
—
—
С375
від 2 до 10
понад 10 до 20
понад 20 до 40
C390
від 4 до 50
–
–
–
–
С390К
від 4 до 30
–
–
–
–
С440
від 4 до 30
–
–
–
–
понад 30 до 50
–
–
–
–
С590
від 8 до 50
–
–
–
–
С590К
від 16 до 40
–
–
–
–
1) За товщину фасонного прокату слід приймати товщину полиці.
2) За характеристичні опори прийняті гарантовані значення межі текучості і тимчасового опору.
3) Значення розрахункових опорів одержані діленням характеристичних опорів на коефіцієнти надійності за матеріалом, визначені згідно з п. 1.3.2 із заокругленням до 5 Н/мм2.
Примітка
Розрахункові опори Ryw стінок гарячекатаних двотаврів і швелерів допускається збільшувати на 10% порівняно до Ry.
Таблиця А.3
Коефіцієнти для розрахунку елементів з урахуванням розвитку пластичних деформацій (фрагмент таблиці М.1 [1])
Тип перерізу
Схема перерізу
Af / Aw
Найбільше значення коефіцієнтів
сх
сy
n при Му = 01)
0,25
1,19
1,47
1,5
0,50
1,12
1,00
1,07
2,00
1,04
1) При My ¹ 0 приймається n = 1,5, за винятком перерізів типу 5, а, для якого n = 2, і типу 5, б, для якого n = 3.
Примітки:
1. При визначенні коефіцієнтів для проміжних значень Аf / Aw допускається лінійна інтерполяція.
2. Значення коефіцієнтів сх и сy слід приймати не більшими за 1,15 gf, де gf – коефіцієнт надійності за навантаженням, обчислений як відношення розрахункового значення еквівалентного (за значенням згинального моменту) навантаження до характеристичного.
Таблиця А.4
Значення коефіцієнтів ; і (таблиця 8.1 [1])
Тип поперечного перерізу
Тип кривої стійкості
Значення коефіцієнтів
a
b
а
0,03
0,06
b
0,04
0,09
с
0,04
0,14
Примітка
Для прокатних двотаврів заввишки понад 500 мм у разі розрахунку на стійкість у площині стінки слід приймати тип кривої стійкості а.
Таблиця А.5
Коефіцієнти стійкості при центральному стиску (таблиця Ж.1 [1])
Умовна гнучкість
Коефіцієнти j для типів кривих стійкості
Умовна гнучкість
Коефіцієнти j для типів кривих стійкості
а
b
с
а
b
с
0,4
5,4
0,6
5,6
0,8
5,8
1,0
6,0
1,2
6,2
1,4
6,4
1,6
6,6
1,8
6,8
2,0
7,0
2,2
7,2
2,4
7,4
2,6
7,6
2,8
7,8
3,0
8,0
3,2
8,5
3,4
9,0
3,6
9,5
3,8
10,0
4,0
10,5
4,2
11,0
4,4
11,5
4,6
12,0
4,8
12,5
5,0
13,0
5,2
14,0
Примітка
Наведені у таблиці значення коефіцієнту j збільшені в 1000 разів.
Таблиця А.6
Коефіцієнти стійкості je при позацентровому стиску суцільностінчатих стрижнів в площині дії моменту, що співпадає з площиною симетрії
(таблиця Ж.3 [1])
Умовна гнучкість
Значення je при значенні приведеного відносного ексцентриситету mef
0,1
0,25
0,5
0,75
1,0
1,25
1,5
1,75
2,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
7,0
8,0
9,0
10,0
11,0
12,0
13,0
14,0
Продовження таблиці Ж.3
Умовна гнучкість
Значення je при значенні приведеного відносного ексцентриситету mef
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
7,0
8,0
9,0
10,0
11,0
12,0
13,0
14,0
Закінчення таблиці Ж.3
Умовна гнучкість
Значення je при значенні приведеного відносного ексцентриситету mef
7,0
8,0
9,0
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
3,5
4,0
4,5
5,0
5,5
6,0
6,5
7,0
8,0
9,0
10,0
11,0
12,0
13,0
14,0
Примітки:
1. Значення коефіцієнтів je в таблиці збільшені в 1000 разів.
2. Значення коефіцієнту je слід приймати не більшим за значення коефіцієнту j.
Таблиця А.7
Формули для визначення розрахункових опорів зварних швів (таблиця 7.3 [1])
Зварне з’єднання
Напружений стан
Характеристика
розрахункового
опору
Умовнепозначення
Розрахунковий опір
Стикове
Стиск, розтяг і згин при механізованому або ручному зварюванні з фізичним контролем якості шва
За межею текучості
Rwy
Rwy = Ry
За тимчасовим
опором
Rwu
Rwu = Ru
Розтяг і згин при механізованому або ручному зварюванні
За межею текучості
Rwy
Rwy = 0,85 Ry
Зсув
–
Rws
Rws = Rs
З кутовими швами
Зсув (умовний)
У площині
наплавленого металу
Rwf
У площині металу
границі сплавлення
Rwz
Примітка
Значення коефіцієнта надійності за матеріалом шва gwmслід приймати таким, що дорівнює: 1,25 – при Rwun Ј 490 Н/мм2; 1,35 – при 490 Н/мм2 < Rwun Ј 590 Н/мм2.
Таблиця А.8
Матеріали для зварних з’єднань (таблиця Ж.1 [4])
Група конструкцій
Клас міцності прокату (найменування, марка сталі)
Державний стандарт, технічні умови
Марки матеріалів для зварювання
під флюсом
у вуглекислому газі за ГОСТ 8050 або в суміші його з аргоном за ГОСТ 10157
1. Застосування флюсу АН-348А (АН-348-АД) вимагає проведення додаткового контролю механічних властивостей металу шва при зварюванні з’єднань елементів завтовшки понад 32 мм.
2. Не застосовувати у поєднанні з флюсом АН-43.
3. Порошковий дріт марок ПП-АН19 і ПП-АН19Н використовується для зварювання вертикальних швів з примусовим формуванням і зварюванням в нижньому і нахиленому положеннях одношарових швів з вільним формуванням.
Примітка
При відповідному обґрунтуванні для зварювання конструкцій допускається використовувати зварювальні матеріали (дроти, флюси, захисні гази, електроди), не зазначені в цій таблиці. При цьому властивості металу шва, що виконується з їх застосуванням, повинні бути не гірші від властивостей, які забезпечуються застосуванням матеріалів згідно з цією таблицею.
Таблиця А.9
Характеристичні та розрахункові опори металу кутових швів (таблиця Д.2 [1])
Рекомендований клас міцності
основного металу
Метал кутового шва
Характристичний опір Rwun, Н/мм2
Розрахунковий опір Rwf, Н/мм2
С315 і нижче
Вище С315 до С355 включно
Вище С355 до С390 включно
Вище С390 до С440 включно
Вище С440
Таблиця А.10
Коефіцієнти і (таблиця 16.2 [1])
Вид зварювання при діаметрі зварювального дроту d, мм
Положення шва
Коефіцієнт
Значення коефіцієнтів і при нормальних режимах зварювання і катетах швів, мм
3…8
9…12
14…16
Понад I6
Автоматичне при d = 3…5
В човник
1,1
0,7
1,15
1,0
Нижнє
1,1
0,9
0,7
1,15
1,05
1,0
Автоматичне та напівавтоматичне
при d = 1,4…2
В човник
0,9
0,8
0,7
1,05
1,0
Нижнє, горизонтальне, вертикальне
0,9
0,8
0,7
1,05
1,0
Ручне, напівавтоматичне дротом суцільного перерізу при d < 1,4 або порошковим дротом
В човник, нижнє, горизонтальне, вертикальне, стельове
0,7
1,0
Таблиця А.11
Мінімальні катети зварних швів (таблиця 16.1 [1])
Вид з’єднання
Вид зварювання
Межа текучості сталі , Н/мм2
Мінімальний катет шва , мм, при товщині товстішого елемента у з’єднанні , мм
4…5
6…10
11…16
17…22
23…32
33…40
41…80
Таврове з двосторонніми кутовими швами; напусткове і кутове
Ручне та
механізоване у суміші газів
Механізоване у
вуглекислому
газі
Таврове з односторон-німи кутовими швами
Ручне та
механізоване у суміші газів
Автоматичне і механізоване у
вуглекислому
газі
Примітка 1.У конструкціях із сталі з межею текучості понад 590 Н/мм2, а також з усіх сталей при товщині
елементів у з'єднанні понад 80 мм мінімальний катет кутових швів приймається за спеціальними нормативними
документами.
Примітка 2.У конструкціях 4-ї групи мінімальний катет односторонніх кутових швів слід зменшувати на 1 мм -
при товщині товстішого елемента у з'єднанні до 40 мм і на 2 мм - при товщині товстішого елемента у з'єднанні
понад 40 мм.
Таблиця А.12
Вимоги до розміщення болтів (таблиця 16.3 [1])
Характеристика відстані та границя текучості з’єднуваних елементів
Відстань між болтами при розміщені болтів
1. Відстань між центрами отворів для болтів у будь-якому напрямку:
а) мінімальна:
при Ryn Ј 390 Н/мм2
2 d
при Ryn > 390 Н/мм2
3 d
б) максимальна в крайніх рядах при розтягу та стиску за відсутності
кутиків, розташованих вздовж кромки елементів з’єднання
8 d або 12 t
в) максимальна в середніх рядах, а також у крайніх рядах за наявності
кутиків, розташованих вздовж кромки елементів з’єднання:
при розтягу
16 d або 24 t
при стиску
12 d або 18 t
2. Відстань від центра отвору для болта до краю елемента
а) мінімальна вздовж лінії дії зусилля:
при Ryn Ј 390 Н/мм2
1,5 d
при Ryn > 390 Н/мм2
2,5 d
б) те саме, впоперек лінії дії зусилля:
при обрізаних кромках
I,5 d
при прокатних кромках
1,2 d
в) максимальна
4 d або 8 t
г) мінімальна у фрикційному з’єднанні при будь-якій кромці і будь-якому
напрямку зусилля
1,3 d
3. Відстань мінімальна між центрами отворів вздовж лінії дії зусилля для болтів, розміщених у шаховому порядку
u + 1,5 d
d – діаметр отвору для болта;
t – товщина найтоншого зовнішнього елемента;
u – відстань між рядами отворів впоперек лінії дії зусилля.
Примітка 1. Діаметр отворів приймається: d = db для болтів класу точності А; d = db + 1 мм для болтів класів точності В і С в конструкціях опор повітряних ліній електропередавання (ПЛ), відкритих розподільних пристроїв (ВРП) та контактних мереж транспорту (КМТ), у решті випадків d = db + (1; 2 або 3 мм).
Примітка 2. В одноболтових з’єднаннях елементів решітки (розкосів, стійок і розпірок, окрім тих, що постійно працюють на розтяг, при товщині елемента до 6 мм із сталі з границею текучості до 390 Н/мм2 і просвердлених отворах відстань l1 від краю елемента до центра отвору вздовж лінії дії зусилля допускається приймати від 1,5 d до 1,35 d без допуску в сторону зменшення при виготовленні елементів, про що необхідно зазначити у проекті.
Примітка 3. При розміщенні болтів у шаховому порядку на відстанях не менших за вказані у поз. 3 площу поперечного перерізу елемента нетто An слід визначати з урахуванням ослаблення його отворами, розміщеними у розрахунковому перерізі елемента, який орієнтується впоперек лінії дії зусилля. У з’єднаннях, в яких болти працюють переважно на розтяг, слід, як правило, застосовувати болти класів точності В і С або високоміцні.
Таблиця А.13
Коефіцієнти умов роботи болтового з’єднання (таблиця 16.4 [1])
Характеристики
Границя текучості сталі з’єднуваних елементів, Н/мм2
Значення
,
Значення коефіцієнта
болтового з’єднання
напруженого стану
Одноболтове, болти класу точності А, В і С або високоміцні
Зріз
–
1,0
Зминання
до 290
понад 290 до 390
0,67
понад 390
1,0
Багатоболтове,
болти класу точності А
Зріз
1,0
Зминання
до 290
0,4
понад 290 до 390
понад 390
1,0
1,0
a – відстань від краю елемента до центра найближчого отвору вздовж лінії дії зусилля;
s – відстань між центрами отворів вздовж лінії дії зусилля;
d – діаметр отвору для болта.
Примітка 1. Для розрахунку багатоболтового з’єднання на зріз і зминання при використанні болтів класів В і С, а також високоміцни
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
Гидравлический расчёт трубопроводов Пример 3.4. Вентиляционная труба d=0,1м (100 мм) имеет длину l=100 м. Определить давление, которое должен развивать вентилятор,
если расход воздуха, подаваемый по трубе, . Давление на выходе . Местных сопротивлений по пути не имеется. Температура...
Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...
Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...
Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...
і 
(таблиця 16.2 [1])
, Н/мм2
, мм, при товщині товстішого елемента у з’єднанні 
, мм
сталі з’єднуваних елементів, Н/мм2
, 
