Міграційні процеси на селі

На кількісний та якісний стан селянства певною мірою впливає і його механічний рух різної величини та напрямів. Із 60-х і до середини 90-х років саме він на 80% спричиняв зменшення чисельності сільського населення. Відтік відбувався не лише у напрямі поселення в міських населених пунктах України, але й масового від’їзду за межі України – у різні регіони колишнього СРСР. Внаслідок такого міграційного руху погіршувалася статево-вікова структура сільського населення, оскільки серед тих, хто залишав село, були переважно молоді люди віком 15–17 років та особи працездатного віку.

Із проголошенням Україною незалежності міграційний рух відчутно сповільнився, змінилися структура і напрям міграційних потоків, набув певної своєрідності його вплив на демографічні процеси. Так, міграція у сільській місцевості лісостепової зони за всіма наявними потоками станом на 2000 рік сприяла здебільшого не зменшенню, а зростанню сільського населення. Особливо це спостерігалося в Черкаській, Харківській, Полтавській, Тернопільській і Вінницькій областях. Незначне мінусове сальдо мали лише Київська, Хмельницька та Чернівецька області. Суттєво змінилися види міграцій та їхня питома вага. Якщо до незалежності України домінувала, як правило, міжрегіональна міграція, що охоплювала всю територію колишнього Радянського Союзу, то нині на перше місце виходить внутрішньорегіональна міграція, яка в 1990–2000 роках у загальному міграційному русі селян становила в цілому по Україні 51,2–61,7 %. З’явився новий, невідомий і неможливий за радянських часів вид міграції – міждержавний. Але в кожної з областей Лісостепу співвідношення різних видів міграційних потоків має хоч і незначні, але все ж свої особливості.

Так, у Вінницькій області всі види міграційних потоків лише сприяли збільшенню чисельності сільського населення. Та все ж питома вага в цьому процесі внутрішньорегіональної міграції становила майже 74%, а міждержавної близько 20%, що свідчить про привабливість регіону.

Київська область досить суперечлива, і це цілком зрозуміло. З одного боку, вона є регіоном, де розташована відома на весь світ Чорнобильська тридцятикілометрова зона відчуження, а з другого – це столична область. Тому приріст, який забезпечили внутрішньорегіональна (94%) і міждержавна (6%) міграції, був нижчим від кількості вибулих у процесі міжрегіональної міграції. Наслідки Чорнобильської катастрофи, страх за майбутнє виявилися сильнішими від принад столичної області.

У Полтавській області як, і у Вінницькій, усі різновиди міграційних потоків у сільській місцевості сприяли тільки зростанню чисельності селян. Але питома вага наявних міграційних потоків у цьому сприятливому для села процесі дещо інша, ніж у Вінницькій області. Хоча і збереглася провідна роль внутрішньорегіональної міграції, але вона є не такою переважаючою, як у Вінницькій області, й становила 57%, а 40% приросту сільських жителів області, таким чином, забезпечила міжрегіональна міграція. Тож полтавська земля не втратила своєї привабливості й здатна в перспективі за сприятливих умов та активізації її жителів подолати всілякі кризові явища, зокрема й демографічні.

У Сумській області міграційний рух у сільській місцевості в цілому забезпечив хоч і незначний, але приріст сільського населення. Це відбулося за рахунок внутрішньорегіональної міграції, яка на 1000 жителів становила найбільший приріст (за даними 2000 р.) у державі – 3,4 особи. Водночас міжрегіональна міграція сприяла вже зменшенню чисельності сільських жителів, тобто кількість вибулих таким чином була більшою, ніж прибулих, а з розрахунку на 1000 жителів приріст становив 0,8 особи. В області спостерігався активний процес виїзду сільських жителів за кордон. При цьому кількість вибулих із сільської місцевості у співвідношенні з прибулими тут найбільша серед областей лісостепової зони. А з розрахунку на 1000 сільських жителів приріст сягав 1,3 особи, що є одним із найвищих в Україні.

Сільське населення Тернопільської області у цілому також поповнилося в 2000 році завдяки міграційним рухам, особливо внутрішньорегіональній міграції. Остання й забезпечила приріст на кожну 1000 сільських жителів 2,4 особи, що було значно вагомішим від незначного зменшення, яке стало наслідком міжрегіональної та міждержавної міграцій.

Приріст сільського населення Харківської області забезпечили внутрішньорегіональна (93,6%) і міжрегіональна (6,4%) міграції. Але порівняно з іншими, вже згадуваними областями Лісостепу, за винятком хіба що Сумської, тут спостерігається досить інтенсивний процес виїзду селян за кордон у пошуках кращого життя. Та зменшення чисельності сільського населення області, яке спричинила міждержавна міграція, повною мірою компенсувалося інтенсивнішим приростом, який забезпечили інші види наявних міграційних потоків.

Для Хмельницької області міграційний рух додався до чинників, що впливали і впливають на зменшення чисельності сільських жителів. Внутрішньорегіональна міграція своїм незначним приростом не змогла компенсувати відчутне зменшення чисельності сільського населення як наслідок міжрегіональної (73%) та міждержавної (27%) міграцій. Це свідчить, що регіон втрачає свою привабливість, а отже, й має ряд проблем, які потребують комплексного розв’язання.

Черкаська область не лише серед областей лісостепової зони, але й України в цілому має найбільший приріст сільського населення від міграційних рухів. Його зумовили внутрішньорегіональна (75%) і міжрегіональна (25%) міграції. Водночас в області зростає міждержавна міграція, причому кількість вибулих значно перевищує число прибулих. Інша річ, що питома вага зменшення значно поступається приросту сільського населення області, який забезпечили попередні міграційні потоки.

У Чернівецькій області спостерігається незначне зменшення чисельності сільського населення від міграційних процесів. До того ж це єдина область Лісостепу, де внутрішньорегіональна міграція привела до хай і незначного, але зменшення чисельності сільських жителів. У той же час кількість прибулих у сільську місцевість області була більшою, ніж вибулих, що свідчить про потенційні можливості регіону. Зменшення ж чисельності сільського населення відбулося здебільшого від міждержавної (68%) міграції сільських жителів.