Львівська комерційна академія
ЕКСПАНСІЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ БАНКІВСЬКУ СИСТЕМУ Розглянуто діяльність іноземних банків в Україні на сьогоднішній момент, визначено основні європейські банки у вітчизняному банківському секторі та сформовано тенденції присутності банків з іноземним капіталом в Україні в подальші роки. Ключові слова: іноземний капітал, експансія іноземного капіталу, іноземні банки, продаж кредитних портфелів.
Постановка проблеми. Враховуючи значний перелік проблем, що охопили світове банківництво в останні роки, ведення банківського бізнесу корпоративними структурами останнім часом є досить складною справою, зокрема, і в Україні. Зважаючи на світові інтеграційні процеси на сьогодні важливу роль у наданні банківських послуг та розвитку банківської справи у національних банківських системах належить іноземним банкам, материнські структури яких розміщені у найбільш економічно розвинених країнах світу. Однак склалася ситуація, коли навіть іноземні банки зі значною підтримкою від материнських компаній, порівняно з місцевими банками, не мають змоги забезпечити собі стабільне зростання та поступове покращення фінансових показників діяльності загалом. Дане питання є особливо актуальним для України, оскільки частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків України на сьогодні складає близько 42 %, що свідчить про доволі значну залежність вітчизняного банківського сектору від іноземних структур, дії яких в подальшому можуть визначити основні вектори розвитку банківництва в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню теоретичних та практичних питань присутності іноземного капіталу в банківському секторі країн присвячено роботи таких зарубіжних вчених, як: М. Джанетті, С. Классенс, В. Бруно, Г. Дегріс та ін. У той же час серед вітчизняних науковців дослідженням питань присутності іноземного капіталу у банківському секторі України займалися: А. Мороз, В. Геєць, Т. Смовженко, О. Дзюблюк, Ф. Шпиг та ін. Невирішені раніше частини проблеми. Незважаючи на значну кількість робіт в напрямку дослідження присутності іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі та його подальших перспектив в Україні, ряд питань, пов’язаних з визначенням особливостей діяльності іноземних банків в Україні на сучасному етапі розвитку вітчизняної банківської системи, зміною власників іноземних структур в Україні та подальшій їх присутності у вітчизняній банківській системі залишається неповністю дослідженим. Метою роботи є визначення особливостей діяльності іноземних банків в Україні на сучасному етапі розвитку банківської системи та формування основних тенденцій подальшої присутності іноземного капіталу в банківській системі України. Виклад основного матеріалу. Активна експансія іноземного капіталу в банківську систему України розпочалася з 2005 р. Цьому сприяли ряд передумов, однією з яких було зняття законодавчих обмежень на входження іноземних інвестицій у вітчизняний банківський сектор у зв’язку з прагненням України інтегруватися у світове господарство, зокрема вступ у Світову організацію торгівлі (СОТ). Підготовка до вступу в СОТ розпочалася з 2006 р. Однією з вимог вступу було надання дозволу на відкриття філій іноземних банків на території України. Однак більшого поширення експансія іноземного банківського капіталу набула в інших формах – таких, як придбання місцевих українських банків з уже сформованою філійною мережею та напрацьованим колом клієнтів. Так найбільшими угодами АППБ «Аваль», АКІБ «УкрСиббанк», АКБ «Укрсоцбанк» [1]. За період 2004-2011 рр. в банківську систему України ввійшли достатньо багато іноземних інвесторів, більша частина яких прийшла саме з Європи. Прихід іноземних інвестицій у банківський сектор України саме з країн Європи не є випадковим явищем. Поясненням цього є той факт, що наповненість внутрішніх ринків, необхідність розширювати географію своєї діяльності, отримання додаткових прибутків та зниження рівня витрат за рахунок ефекту масштабу з боку потужних європейських банків змусила їх вийти за межі країн-базування материнських структур та шукати вирішення даних питань в країнах, де банківський сектор є ще не остаточно сформованих та існують перспективи для захоплення частки ринку в ньому. Особливу зацікавленість з боку європейських інвесторів на той час і на сьогодні складають країни колишнього Радянського Союзу, банківські системи яких є відносно відкритими для експансії та ведення банківського бізнесу, що стосується, в першу чергу, України. У табл. 1 наведено перелік банків європейських країн, які за період 2004-2009 рр. стали власниками українських банків шляхом купівлі певного пакету акцій банківської установи.
Таблиця 1 Європейські банки, що ввійшли у банківську систему України (за період 2004-2009 рр.)
Продовження табл. 1
Джерело: НБУ [2], АУБ [3].
Як видно з табл. 1, найбільше іноземних інвестицій в банківський сектор України було здійснено з Італії, Австрії, Німеччини, Швеції та Франції. У той же час необхідно відмітити, що в Україні існує така категорія іноземних банків, які номінально є іноземними, але фактично мають вітчизняних власників. Досить часто іноземними інвесторами у таких банках виступають компанії з Кіпру. Окремо слід виділити Росію, яка не є суто європейською, хоча за територіальною протяжністю все ж таки має частину в Європейському регіоні. Посилаючись на такі міркування, Росія включена до переліку європейських країн, банки яких засвідчують свою присутність в банківському секторі України. Останнім часом Росія збільшує свою присутність в банківській системі України. Так, російські банки на сьогодні володіють близько 19-21 % активів банківської системи України [4]. Незважаючи на значну частку іноземного капіталу в банківській системі України та вже сформовану стратегію діяльності іноземних банків в нашій країні, ситуація є не настільки оптимістичною, щоб робити прогнози про значні перспективи діяльності іноземних банків в Україні. Як показує аналіз Європейського ринку продажу активів [5], останнім часом найбільші банківські групи серйозно налаштовані до скорочення своїх балансів для зниження потреби в капіталі. Зазначимо, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) до 30.06.2012 р. зобов’язав європейські банки дотриматися нормативу адекватності капіталу на рівні 9 %. Це обумовлює необхідність для банківських груп залучити додаткові кошти в розмірі близько 114, 7 млрд. євро. У такому випадку продаж кредитних портфелів може бути ефективним способом зменшення рівня кредитного ризику, розформування резервів і впливу на них стану ринку нерухомості, що буде погіршуватися [6]. У питомому продажі кредитів Україна може стати одним з лідерів, в першу чергу, через зростаючі валютні ризики. Отже, для європейських банків в Україні продаж кредитних портфелів або вихід з вітчизняного ринку банківських послуг можуть стати в подальшому двома основними стратегіями. При цьому вихід з ринку розцінюється як більш доцільніший та виграшніший варіант. Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що на сьогодні подальша присутність іноземного капіталу в банківській системі України є під сумнівом. Наміри великих європейських фінансових груп вийти з українського ринку можуть створити ряд проблем для вітчизняної банківської системи. Слід відзначити, що банки, які намагаються продати частину свого кредитного портфеля або ж всі активи в цілому, отримають ціну від продажу, яка є набагато нижчою від балансової вартості таких активів. За оцінками фінансистів, дисконт, з яким іноземні банки можуть вийти з українського ринку, буде складати близько 80-85 %. На думку деяких експертів внесок іноземного капіталу в банківський сектор України не буде скорочуватись. Більш ймовірним є очікування перерозподілу цього внеску на користь російських інвесторів, які на даний момент посилюють свої позиції на ринку та нарощують кредитні портфелі. Отже, дана тематика є актуальною та не дає змоги зробити однозначних висновків про перспективи присутності іноземних банків в Україні, що вимагає постійних досліджень в даному напрямку.
|
