Механізм фінансового менеджменту, його сутність та складові

Механізм фінансового менеджменту — цілісна, взаємопов'язана та вза­ємодіюча система рівнів, систем забезпечення, методів, важелів та інструмен­тів розроблення, прийняття та реалізації управлінських рішень з питань фі­нансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Важливо підкреслити, що механізм фінансового менеджменту є не лише су­мою його складових, а й цілісною системою, адекватною певному рівню, де всі складові взаємопов'язані, взаємодіють і перебувають у процесі розвитку та удосконалення (рис. 8).

 

 

 

Рис. 8. Складові механізму фінансового менеджменту

 

У механізмі фінансового менеджменту розрізняють рівні:

- міжнародний (механізм фінансового менеджменту транснаціональних
корпорацій);

- національний (стосується механізму фінансового менеджменту суб'єктів господарювання в межах фінансової системи національної держави, особли­вості якого зумовлені національною законодавчо-нормативною базою, зокре­ма національними стандартами обліку і звітності, законами про оподаткуван­ня та ін.);

- ринковий (особливості фінансового менеджменту, зумовлені впливом
ринкових регуляторів та механізмів, залежать від стану ринків, зміни
кон'юнктури товарних та фінансових ринків);

- галузевий (на механізм фінансового менеджменту впливає законодавчо-нормативна база, що регламентує діяльність суб'єктів господарювання певної галузі);

- відомчий (кожне відомство, його суб'єкти керуються у своїй роботі відомчою нормативно-методичною базою);

6) внутрішній (специфіка механізму фінансового менеджменту на цьому рів­ні визначена в статуті та внутрішніх положеннях суб'єкта господарювання).

Важливою складовою механізму фінансового менеджменту є системи за­безпечення, до складу яких входять:

- система організаційного забезпечення;

- система інформаційного забезпечення;

- система кадрового забезпечення;

- система технічного забезпечення;

- програмне забезпечення;

- фінансове забезпечення.

Кожна з перерахованих систем забезпечення є важливим компонентом ме­ханізмів підготовки, прийняття та реалізації фінансових рішень. Важлива не тільки їхня наявність, а й дотримання за її формування та функціонування вимоги ефективності системи.

Система організаційного забезпечення — взаємопов'язана система внут­рішніх підрозділів, служб, керівників суб'єкта господарювання, які уповнова­жені здійснювати підготовку та прийняття фінансових рішень, несуть відповідальність за їх здійснення і результати фінансово-господарської діяльності, досягнення мети та реалізації завдань фінансового менеджменту.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту залежить від таких чинників:

- величини суб'єкта господарювання;

- організаційно-правового типу господарювання;

- галузі;

- форми власності;

- структури управління;

- національних традицій;

- культури та етики управління;

- професійного рівня персоналу.

Щодо переліку чинників, що впливають на особливості системи організа­ційного забезпечення, у вітчизняній практиці зустрічаються різні їх варіанти. Щодо побудови систем організаційного забезпечення прийнято виокремлюва­ти такі принципи:

- ієрархічний;

- функціональний;

-змішаний.

Цим принципам відповідають створювані суб'єктами господарювання сис­теми організаційного забезпечення, що мають свої особливості та відмінності.

Із середини XX ст. у системах організаційного забезпечення фінансового менеджменту багатьох корпорацій виокремились такі підрозділи, як казна­чейство та бухгалтерія. Спільними завданнями обох служб було оперативне, поточне управління, фінансове регулювання, аналіз, планування та розробка фінансової стратегії, політики і тактики. Головними завданнями казначей­ської служби стало управління грошовими потоками, портфелем цінних папе­рів, фінансовими ризиками, капіталом, робота з фінансовими посередни­ками.

Бухгалтерія відповідає за облік, антикризове фінансове управління, звіт­ність та здійснює управління доходами, витратами, прибутком, податками, займається бюджетуванням, контролем та внутрішнім аудитом.

Елементами системи організаційного забезпечення фінансового менедж­менту є:

- структура (служби, підрозділи, виконавці);

- ієрархія, субординація, координація;

- комунікаційні зв'язки;

- централізація та децентралізація управління;

- функції, їх розмежування;

- обов'язки, права, відповідальність;

- підзвітність, підконтрольність;

- оцінка професіоналізму;

- оцінка якості та ефективності управління;

- оцінка креативності, оригінальності;

- оцінка інноваційності прийнятих рішень.

Особливістю сучасного стану розвитку та функціонування корпоративного сектору в економічних системах країн з розвинутою ринковою економікою є інтегрованість організаційного забезпечення фінансового менеджменту в орга­нах корпоративного управління.

Система інформаційного забезпечення — система безперервного та ціле­спрямованого підбору інформаційних показників, здійснення планових, звіт­них, аналітичних розрахунків, необхідних для підготовки, прийняття та ре­алізації фінансових рішень суб'єкта господарювання.

Формування та використання інформаційної бази суб'єкта господарювання значною мірою впливає як на ефективність фінансового менеджменту та управління окремими його об'єктами, так і на ефективність корпоративного управління, реалізацію місії та стратегії бізнесу.

Інформаційне забезпечення створює основу для здійснення функцій фінан­сового менеджменту відносно об'єкта та суб'єкта, є необхідною умовою підго­товки фінансових рішень, їх оцінки та прийняття.

Система інформаційного забезпечення складається:

- із зовнішньої інформаційної бази;

- внутрішньої інформаційної бази.

Зовнішня інформаційна база формується шляхом цілеспрямованого підбо­ру показників, зокрема:

- розвитку світового господарства;

- розвитку держави;

- розвитку регіону, території;

- галузі, виду економічної діяльності;

- діяльності, стану та перспектив розвитку конкурентів;

- стану та перспектив розвитку контрагентів;

- кон'юнктури фінансового ринку.

Внутрішня інформаційна база суб'єкта господарювання включає:

- прогнозні, планові показники;

- дані обліку;

- звітність та звітні показники;

- експертні оцінки;

- дані внутрішнього аудиту та контролю.

Серед необхідної для підготовки та реалізації фінансових рішень інформа­ції виокремлюють такі види:

- законодавча, нормативна, методична, інструктивна;

- планово-прогнозна;

- звітна;

- аналітична;

- довідкова;

- експертні оцінки.

Особливе значення у фінансовому менеджменті має інформація, яка є ре­зультатом діяльності виконавців, служб та підрозділів фінансової служби суб'єкта господарювання. Якість прогнозних та планових показників, своє­часність, реальність, повнота оперативних та звітних даних, аналітичні розра­хунки, оцінка відхилень фактичних показників від планових, прогнозних, результати внутрішнього контролю дають підстави для належного своєчасно­го реагування на зміни, зниження ризиків, уникнення загроз.

Система кадрового забезпечення — система відбору, навчання, атестації працівників фінансової служби суб'єкта господарювання.

Важливою умовою ефективного фінансового менеджменту є робота з персона­лом, до якої належать комплекс робіт з відбору, анкетування, стажування майбут­ніх працівників та визначення вимог до їх кваліфікаційного рівня, досвіду роботи, вміння працювати в команді, людських якостей, культурного рівня та морально-етичних якостей. Важливими компонентами успіху є формування корпоративної культури, визначення правил поведінки, кодексу честі фінансового менеджера, запровадження системи безперервного навчання, підвищення кваліфікації фінан­сових менеджерів, використання теорій ігор, ситуаційних вправ та ін.

Фінансове забезпечення передбачає визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення формування та функціонування всіх систем ме­ханізму фінансового менеджменту суб'єкта господарювання, їх використання, своєчасне реагування на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, оцін­ку якості та ефективності.

До складу механізму фінансового менеджменту належать такі методи:

- формування інформаційної бази;

- фінансове планування;

- фінансове прогнозування;

- бюджетування;

- фінансовий аналіз;

- оцінка інвестиційних проектів;

- оцінка ризиків;

- оптимізація;

- фінансове регулювання;

- амортизація, хеджування, рангування, диверсифікація.

У практиці фінансового менеджменту широко використовуються важелі, зокрема відомий в управлінні капіталом фінансовий важіль та розрахунки його рівня, сили та ефекту, використання їхніх розрахунків для прийняття фі­нансових рішень. В операційному аналізі застосовується поняття операційно­го важеля, розраховуються його коефіцієнт та сила.

Важелями як складовими механізму фінансового менеджменту є проценти, дисконти, ліцензії, сертифікати, стандарти, дивіденди, податки.

До інструментів фінансового менеджменту належать ставки податків, та­рифи зборів, ціни, тарифи, пільги, санкції, стимули, дивіденди, фінансові по­казники та фінансові коефіцієнти.

Необхідними компонентами механізму фінансового менеджменту є технічне (ПК, мережі) та програмне забезпечення. Сучасні вимоги до роботи з персона­лом, формування та використання інформаційної бази, здійснення комуніка­ційних зв'язків, інформаційних потоків, моделювання, прогнозування, бюджетування фінансових розрахунків можуть бути виконані лише за умови наявності сучасних технічних засобів, оргтехніки, мереж та програм продукту.